Постанова

від 23.10.2024 по справі 914/2450/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22(914/304/24)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

Енергетичної митниці - Марєєвої А.І.,

ТОВ "БНК-Україна" - Залевської І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Енергетичної митниці

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024

та рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024

у справі № 914/2450/22(914/304/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

до Енергетичної митниці

про стягнення 3 217 488,31 грн

у межах справи № 914/2450/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна".

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - ТОВ "БНК-України", боржник); визнано грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до боржника у розмірі 325736124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "БНК-Україна" та повноваження розпорядника майна Коваля В.В.; боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Справа № 914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

01.02.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "БНК-Україна" подало позовну заяву до Енергетичної митниці про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «БНК-Україна» надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 3 217 488,31 грн, вважаючи протиправною відмову митного органу у їх поверненні.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, як на підставу для відмови у поверненні коштів посилається на не виконання ТОВ «БНК-Україна» вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (далі - Порядок № 643) щодо завершення митного оформлення, а саме, не подання додаткових (кінцевих) декларацій, що позбавило Енергетичну митницю можливості встановити наявність підстав для повернення з Державного бюджету України коштів у розмірі 3 217 488,31 грн.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Протягом 2021-2022 років ТОВ «БНК-Україна» здійснювало діяльність з імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій по типу ТФ (тимчасова митна декларація) на товари, ціна яких визначається за встановленою формулою.

Надалі, після фактичного перевезення, оформлювались та подавались через електронний кабінет митні декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації).

За вказаною процедурою декларування ціна в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідома. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом подання кінцевих декларацій із зазначенням точних відомостей про товари.

У зв`язку із тим, що кінцеві ціни за імпортовані нафтопродукти виявились нижчими і як наслідок виникла переплата за митними деклараціями по типу ТФ.

ТОВ «БНК-Україна» у митних деклараціях зазначено як резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) - графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» митних декларацій по типу ТФ та по типу ДТ.

Під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ « БНК-Україна» арбітражний керуючий Коваль В.В. виявив, що позивачем надміру сплачені грошові зобов`язання із сплати мита та податків в загальному розмірі 128 933 549,82 грн, а тому суми надміру сплачених грошових зобов`язань підлягають поверненню.

З огляду на це, ТОВ «БНК-Україна» 05.07.2023 звернулось до Енергетичної митниці із трьома заявами:

- № 01-27/914/2450/22/224 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 126 763 665,64 грн, з яких: ПДВ (код 028) - 119 788 548,66 грн, спеціальне мито (код 030) - 5 277 442,92 грн, акцизний податок (код 092) - 1350642,81 грн, ввізне мита (код 020) - 347 031,25 грн за митними деклараціями, згідно з додатком № 1;

- № 01-27/914/2450/22/225 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 2169 884,18 грн ПДВ (код 028) за митними деклараціями згідно з додатком №1;

- № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 3217 488,31 грн, з яких: ПДВ (код 028) на суму 542 459,80 грн, спеціальне мито (код 030) на суму 2 675 028,51 грн, відповідно до додатку №1.

Енергетична митниця листом від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 повідомила, що станом на 19.07.2023 у ТОВ «БНК-Україна» (код ЄДРПОУ 36949031) дійсно обліковуються надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у сумі 125 825 383,81 грн за митними деклараціями, наведеними у додатку 1. При цьому вказала на те, що ТОВ «БНК-Україна» не виконало свій обов`язок стосовно завершення митного оформлення, а саме - подання додаткових (кінцевих) декларацій.

У вказаному листі Енергетична митниця зазначила, що у ТОВ «БНК-Україна» існує боргове зобов`язання за митними деклараціями згідно з додатком 2. До листа Енергетичною митницею долучено додаток 1 - перелік митних декларацій типу «ІМ40ТД» та додаток 2 - перелік митних декларацій типу «ІМ40ТФ».

Відтак Енергетичною митницею відмовлено боржнику у поверненні надміру сплачених коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд Львівської області рішенням від 13.03.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, позов задовольнив повністю. Стягнув з Державного бюджету України надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 3 217 488,31 грн на користь ТОВ "БНК-Україна". Стягнув з Енергетичної митниці на користь ТОВ "БНК-Україна" 38609,86 грн сплаченого судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується, що під час митного оформлення товарів позивачем надміру сплачено кошти у розмірі 3217 488,31 грн, та безпідставною відмовою Енергетичної митниці у їх поверненні позивачу.

Суди встановили, що Енергетична митниця, як на підставу для відмови, послалась на не виконання ТОВ «БНК-Україна» обов`язку щодо завершення митного оформлення, а саме, не подання додаткових (кінцевих) декларацій, проте чинним законодавством та Порядком № 643, такої підстави для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів не передбачено, що свідчить про відсутність законних підстав для відмови у поверненні надміру сплачених коштів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Енергетична митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, що висновки судів зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, частини 3 статті 301 Митного кодексу України, пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 643, та статей 86, 236 ГПК України.

Вважає, що суди неповно з`ясували усі обставини справи у їх взаємозв`язку, адже залишились недоведеними факти, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті, при цьому, не навели належного обґрунтування мотивів неврахування позиції відповідача, що, на думку скаржника, свідчить про поверхневість розгляду справи.

За доводами скаржника, суди не врахували, що питання повернення надміру сплачених коштів ТОВ «БНК-Україна» вже було вирішено під час розгляду іншої судової справи № 912/2450/22(914/2413/23), в якій суд визнав неправомірною відмову Енергетичної митниці у поверненні надміру сплачених коштів та повернув ТОВ «БНК-Україна» надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у розмірі 125 825 383,81 грн.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом розгляду даної справи є правомірність дій Енергетичної митниці щодо неповернення ТОВ "БНК-Україна" надміру сплачених до Державного бюджету України коштів на суму 3 217 488,31 грн.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає таке.

Відповідно до статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів. У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів. Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43).

Статтею 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Пунктами 43.2 - 43.6 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Суди встановили, що матеріалами справи, а саме витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «БНК-Україна» з бюджетом та цільовими фондами, підтверджується, що у ТОВ «БНК-Україна» станом на 05.07.2023 відсутній податковий борг.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643.

Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у ч. 9, 10статті 55, ч. 6 ст. 244, ч. 5 ст. 299, ч. 3, 5 ст. 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 глави V додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), ч. 3 ст.11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Відповідно до розділу ІIІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з пункту 8 Порядку № 643 у разі, якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Енергетична митниця, як на підставу для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, посилається на не виконання ТОВ «БНК-Україна» обов`язку щодо завершення митного оформлення, а саме, не подання додаткових (кінцевих) декларацій, проте з наведених вище норм, такої підстави для відмови чинним законодавством не передбачено.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо невиконання позивачем обов`язку із завершення митного оформлення були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанції, якими встановлено, що позивачем було подано декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації). Також, звертаючись до Енергетичної митниці із листом про повернення надміру сплачених коштів, позивач вказав, на підставі яких митних декларацій та у якій сумі здійснено переплату коштів, зазначив рахунок, на який необхідно здійснити повернення коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що законних підстав для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів немає.

Доводи скаржника про неврахування судами, що питання повернення надміру сплачених коштів ТОВ «БНК-Україна» вже було вирішено під час розгляду іншої судової справи № 912/2450/22(914/2413/23), колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Так, 05.07.2023 позивач звернувся до Енергетичної митниці із трьома заявами: №01-27/914/2450/22/224, № 01-27/914/2450/22/225, № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів, які були сплачені під час оформлення митних декларацій за різними реквізитами, які є відмінними між собою у трьох різних заявах.

Енергетична митниця відмовила у поверненні коштів ТОВ «БНК-Україна», оформивши відмову одним листом № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023.

У зв`язку із зазначеним, ТОВ «БНК-Україна» звернулося до суду, зокрема із позовом про стягнення надміру сплачених сум митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125 825 383,81 грн, які просило повернули Енергетичну митницю, звертаючись із заявою за № 01-27/914/2450/22/224.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 у справі №921/2450/22(914/2413/23) позов задоволено повністю, визнано протиправною відмову Енергетичної митниці, зазначену в листі від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062, повернути надміру сплачені до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 125 825 383,81 грн; стягнуто з Державного бюджету України надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125825383,81 грн на користь ТОВ "БНК-Україна".

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 у справі №914/2450/22(914/2413/23) повернуто скаржнику.

Верховний Суд постановою від 29.02.204 ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 залишив без змін.

Вказане рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 №914/2450/22(914/2413/23) набрало законної сили.

Таким чином, лист Енергетичної митниці № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023 був предметом судового розгляду у іншій справі №914/2450/22(914/2413/23) лише в частині відмови у поверненні коштів у розмірі 125 825 383,81 грн, про повернення яких позивач звертався листом від 05.07.2023 за № 01-27/914/2450/22/224.

В той же, предметом розгляду у цій справі №914/2450/22(914/304/24) є відмова у поверненні коштів, про які просив позивач, звертаючись з листом № 01-27/914/2450/22/226.

Вказані суми коштів, про стягнення яких просив позивач у трьох різних листах-заявах були сплачені під час оформлення митних декларацій за різними реквізитами, які є відмінними між собою у трьох різних заявах.

Доказів того, що сума коштів, яка є предметом розгляду у цій справі, підлягає стягненню на підставі митних декларацій, за якими уже було повернуто позивачу кошти на виконання рішення у справі № 921/2450/22(914/2413/23), як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем не надано, як і не доведено.

Відповідно до частини першої статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тому, надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач), який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/1671/16, від 08.12.2021 у справі № 911/2498/18.

Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті оскаржуваних судових рішень не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. Викладені скаржником доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення та зводяться до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, закріплених у статті 300 ГПК України.

Зважаючи на викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі ухвалені у відповідності до норм матеріального права з дотримання норм процесуального права та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду даної конкретної справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, а також залишення без змін рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Розподіл судових витрат

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.

2.Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 у справі №914/2450/22(914/304/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.