Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/24710/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/24710/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю"Агроцентр К" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041969 від 04 вересня 2024 року про стягнення з АВ ТОВ «Агроцентр К» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000, 00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 4 вересня 2024 року у відділі державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області відбувся розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. За результатами розгляду представнику АВ ТОВ «Агроцентр К» було вручено Постанову № 041969 від 4 вересня 2024 року про стягнення адміністративногосподарського штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. Позивач вважає, що під час проведення перевірки транспортного засобу дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про автомобільний транспорт та безпідставно виніс оскаржувану постанову. Крім того вказує, що АВ ТОВ «Агроцентр К» не надавало послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувалося.

Ухвалою суду від 13.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

03.10.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своєї позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним як суб`єктом господарювання. Також вказує, що відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про розгляд справи від 07.08.2024 № 72168/25/24-24 на 04 вересня 2024 року разом з копією акту № 062076.

По суті спірних правовідносин зазначає, що під час рейдової перевірки водій пред`явив ТТН № 1048 від 07.08.2024, за якою перевізник позивач, вантажоодержувач ТОВ «Хорека», вантаж борошно. При цьому позивач зі зрозумілих йому мотивів у позовній заяві посилається на ТТН № 07/08 від 07.08.2024 року, відповідно до якої перевозились вальці, які належать позивачу на праві власності, на перенарізку, згідно договору на виконання робіт № 9015-804 від 01.08.2024 на ПАТ «Могилів-подільський машинобудівний завод». Факт здійснення господарської операції фіксується в товарно-транспортному документі і його наявність є обов`язковою, в такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, (12 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/3783/18, адміністративне провадження №К/9901/21076/19, К/9901/22123/19 (ЄДРСРУ № 87602342). ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської діяльності з постачання, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16. Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу.

Зауважує, що факт обладнання перевіреного ТЗ тахографом водієм не оспорювався, що підтверджується наданою водієм тахокартою за 07.08.2024. Але водій не надав заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР в зв`язку з тим, що автомобіль в деякі дні не використовувався, зі слів водія. Але пунктом 6.4. Положення № 340 встановлено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізником заповнюється бланк підтвердження діяльності, який зберігається водієм протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, та зберігається Перевізником протягом 12 місяців

Також наголошує на тому, що відповідно до п. 6.3 Положення № 340, веде індивідуальну контрольну книжку водія водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом. В даному випадку ТЗ був обладнаний тахографом. Отже враховуючи вищевикладене, твердження позивача, що інспектор ОСОБА_1 під час проведення перевірки транспортного засобу дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про автомобільний транспорт є безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

07 серпня 2024 року о 8 годині 24 хвилини, старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Кулиненко С.Ю. на а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 949 км +826 м проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, за результатом якої було складено акт від 07.08.2024р. № 062076.

Під час перевірки виявлено порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезенні вантажів, а саме відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 у кількості, що передбачено ЄУТР ЄУТР або бланк підтвердження діяльності, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р., п. 6.4 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 у тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 у кількості, що передбачено ЄУТР або бланк підтвердження діяльності.

На підставі даних зафіксованих в акті перевірки від 07.08.2024р. № 062076 Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 04.09.2024р. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №041969 на суму 17000 грн.

Позивач оскаржує вищенаведену постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу, вважає її необґрунтованою та такою, що прийнята із порушенням вимог чинного законодавства, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами першою - другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до статті 53 Закону № 2344-III передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385), транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

При цьому, відповідно до п. 1.4 Інструкції N 385 терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

При цьому, у відповідності до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016) (п. 3.3 Інструкції № 385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Так, абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону N 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Суд констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 .

Вказаний ТЗ, зупинений посадовими особами Укртрансбезпеки, був обладнаний тахографом.

Під час перевірки у водія ОСОБА_2 були відсутні заповнені тахокарти водія у кількості, що передбачено ЄУТР ЄУТР або бланк підтвердження діяльності водія, які відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 та п. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія.

У відповідності до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17, в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року в справі №600/3906/22-а.

В той час, згідно з п. 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з пунктом 1.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Підставою для накладення на позивача штрафу було перевезення вантажу за відсутності у водія на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме відсутні заповнені тахокарти водія у кількості, що передбачено ЄУТР ЄУТР або бланк підтвердження діяльності водія.

Позивач посилаючись на ТТН № 07/08 від 07.08.2024 року, вказує, що водій ОСОБА_3 перевозив вальці , які належать АВ ТОВ «Агроцентр К» (позивачу) на праві власності, на перенарізку, згідно договору на виконання робіт № 9015-804 від 01.08.2024 року на Приватне Акціонерне товариство «Могалів-подільський машинобудівний завод».

Тобто, позивач послуги з перевезення вантажу не надавав, а здійснював перевезення придбаного ним товару для власних потреб.

Відповідачем не доведено використання вказаного транспортного засобу для перевезень вантажів позивачем як суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови № 041969 від 04 вересня 2024 рокупро застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 17000 грн.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю"Агроцентр К" (49049, м. Дніпро, вул. Мільмана, 110А, код ЄДРПОУ 31371742) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041969 від 04 вересня 2024 року про стягнення з АВ ТОВ «Агроцентр К» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000, 00 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за рахунок їїї бюджетних асигнувань на користь Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю"Агроцентр К" сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін