Ухвала

від 30.10.2024 по справі 600/2915/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

30 жовтня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/2915/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Журат І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лютікової Н.О.,

представника третьої особи Генцарюк М.Д.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернівецька міська рада про визнання протиправним та нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді від 09.07.2024 відкрито провадження у справі №600/2915/24-а за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Предметом спору є визнання протиправним та нечинним рішення Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №289-33/2023 від 15.12.2023 року "Про погодження межі між Великокучурівською сільською радою та Чернівецькою міською радою".

21.10.2024р. від представника відповідача адвоката Лютікової Н.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір не підлягає до розгляду судом адміністративної юрисдикції. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що за приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України сільська, селищна, міська рада у сфері регулювання земельних правовідносин та організації землеустрою може виступати як власник земельної ділянки, який здійснює у встановленому порядку розпорядження землями комунальної власності, у тому числі погоджує межі земельної ділянки суміжним землевласникам або землекористувачам шляхом підписання відповідного акта погодження. З іншої сторони, відповідний орган місцевого самоврядування - міська рада та її виконавчі органи у сфері землеустрою реалізують й публічно-управлінські повноваження, зокрема шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, надання погодження цього проекту та його затвердження. Адвокат зазначає, що оскаржуваним рішенням Великокучурівська сільська рада погодила межі суміжної території Чернівецької міської територіальної громади, тобто реалізувала повноваження власника землі, що перебуває у її комунальній власності, у правовідносинах з іншим суб`єктом права комунальної власності Чернівецькою територіальною громадою, при цьому не використовувала владних управлінських функцій. У зв`язку з цим, представник відповідача звертає увагу на те, що спір, який виникає у процесі погодження меж земельної ділянки на етапі підписання актів погодження, відноситься до приватно-правових, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №350/67/15-ц.

У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання підтримала і просила задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ньому.

Позивач проти закриття провадження заперечила, наполягала на тому, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, даний спір, зважаючи на матеріали справи, доводи позову, виник у зв`язку з тим, що відповідач, реалізовуючи повноваження, покладені на нього Законом України "Про місцеве самоврядування" та Земельного кодексу України, погодив межі між двома громадами, а саме Великокучурівською сільською радою та Чернівецькою міською радою. У зв`язку з цим, за твердженнями позивача, вулиця, яка служить єдиним під`їздним шляхом до житлових будинків по АДРЕСА_1 , шириною 7 метрів, буде розташована на території Чернівецької міської ради. Наслідками прийнятого оскаржуваного рішення стала відмова позивачу у її пропозиціях до Детального плану щодо заїздів з території Коровійської сільської ради на житлову вулицю Коровійську в с.Годилів.

Суд звертає увагу на те, що у поданому клопотанні, представник відповідача хибно стверджує, що оскаржуваним рішенням сільська рада реалізувала повноваження власника землі, що перебуває у її комунальній власності, при цьому не використовувала владних управлінських функцій.

В ч.1 ст.144 Конституції України передбачені форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і зазначається, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що є обов`язковими до виконання на відповідній території.

На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97 визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

За змістом ст.46-1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад розробляються з метою:

а) з`ясування дійсної межі території територіальної громади;

б) вирішення спору між декількома органами місцевого самоврядування щодо меж територій територіальних громад;

в) внесення відомостей про межі території територіальної громади до Державного земельного кадастру.

Статтею 186 Земельного кодексу України в частині 3 визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з ч.10 статті 186 Земельного кодексу України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Саме таким законодавчо встановленим алгоритмом керувався відповідач, погоджуючи проект землеустрою щодо встановлення меж території Чернівецької міської територіальної громади, як сільська рада суміжної територіальної громади.

У даному випадку оскаржуване рішення не стосується реалізації відповідачем своїх прав як власника земельної ділянки, та не є рішенням щодо розпорядження землями комунальної власності у правовідносинах з іншим суб`єктом права комунальної власності.

Даний спірний випадок є відмінним від тих спорів, на які посилається представник відповідача у поданому клопотанні.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Н.Лютікової - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала в повному обсязі складена 04 листопада 2024 р.

Суддя В.О. Кушнір