Постанова

від 05.11.2024 по справі 160/8748/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/8748/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024р. у справі №160/8748/24 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея Скла та Порцеляни» до: про:Дніпровської митниці визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея Скла та Порцеляни» (надалі ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни») до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів картки, відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, який подано до суду першої інстанції за допомогою засобів системи «Електронний суд» 03.04.2024р. / а.с. 1-30 том 1/.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 05.04.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/8748/24 та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) / а.с. 112 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що з метою митного оформлення партії товару, яка поставлена на митну територію України в межах укладеного позивачем (Покупець) та «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD» (юридична особа - резидент Китаю, Продавець) контракту № GGP-0411/16 від 04.11.2016р. , ним подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UА110110001829U6 (далі - МД), у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною договору, тобто за основним методом визначення митної вартості, на підтвердження якої декларантом були надані усі наявні в нього документи щодо постачання цієї партії товару, але митний орган запропонував надати додаткові документи на підтвердження визначеної митної вартості задекларованого товару, і підприємство листом № 127/24 від 25.03.2024р. повідомило про відсутність можливості надання додаткових документів. Відповідачем 25.03.2024р.прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/300011/1, яким митну вартість задекларованого позивачем товару визначено за резервним методом, а також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000048. Позивач вважає, що митним органом необґрунтовано витребувано у підприємства додаткові документи в підтвердження митної вартості задекларованого товарів з огляду на те, що подані разом із митною декларацією документи дозволяли визначити складові частини митної вартості задекларованого товару та не містили будь-яких розбіжностей, тому він вважає прийняті митним органом рішення про визначення митної вартості та картку відмови необґрунтованими і безпідставними і просив суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 25.03.2024р. рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300011/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000048.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024р. у справі №160/8748/24 адміністративний позов ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни» задоволено у повному обсязі. /а.с. 204-212 том 1/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 04.07.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким її зареєстровано 08.07.2024р. / а.с. 1-10 том 2/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги Третім апеляційним адміністративним судом 09.07.2024р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/8748/24 /а.с. 12 том 2/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 18.07.2024р. / а.с. 14 том 2/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024р. у справі №160/8748/24 апеляційну скаргу Дніпровської митниці Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024р. у справі №160/8748/24 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 15 том 1/.

Відповідачем 02.08.2024р. подано до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги / а.с. 17-20 том 2/ , а 05.08.2024р. відповідачем подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до вимог Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024р. у справі №160/8748/24 / а.с. 21-24 том 2/

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024р. у справі №160/8748/24 продовжено Дніпровській митниці строк на усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 р. у справі №160/8748/24 /а.с. 25 том 2 / та апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 24.09.2024р. /а.с. 26 том 2 /, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи /а.с. 27-29 том 2 /.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 04.06.2024р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 30-38 том 2/ заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення від 04.06.2024р. , було об`єктивно оцінено наявні у справі докази, правильно встановлено обставини справи та ухвалено обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, і просив суд залишити апеляційну скаргу Дніпровської митниці без задоволення, рішення суду першої інстанції від 04.06.2024р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що в межах укладеного між позивачем (Покупець) та «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD» (юридична особа - резидент Китаю, Продавець) Контракту № GGP-0411/16 від 04.11.2016р. та Специфікації № 23 від 19.12.2023р. до нього, відповідно до Інвойсу № GAL-RX23 від 28.12.2023р. продавцем було постановлено на митну територію України партію товару: Посуд столовий або кухонний з фарфору : RX-N9157 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору)- 10560 шт, RX-N9158 кухоль 12 унц. (350 мл.) (чорного кольору) 9600 шт, R X-N20405 кухоль 7,5 унц. (220мл.) (білого кольору) 360 шт, RX-N16870 кухоль 12 унц . (350мл.)(білого кольору)- 24 000 шт, RX-N 16882 кухоль 12 унц. (350мл.)(білого кольору)-24 000 шт. Виробник: «LILING RONGXIANG CERAMIC CO.,LTD», на загальну суму 26113,20 доларів США, і позивачем з метою митного оформлення цього товару було подано відповідачу 25.03.2024р. митну декларацію № 24UA110110001829U6 (далі МД) / а.с. 85-86 том 2/, у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за основним методом визначення митної вартості за ціною договору, і на підтвердження заявленої митної вартості декларантом були надані: контракт № GGP-0411/16 від 04.11.2016 р. та додаткова угода №7від 26.12.2022р. до контракту, специфікація №23 від 19.12.2023р. до контракту; протокол погодження ціни на партію продукцію за специфікацією №23 від 19.12.2023р. ; прайс-лист виробника товару 01.11.2023 01.05.2024рр.; калькуляція собівартості від 21.11.2023 р. № RG124/11 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma invoice) від 18.11.2023 р. № GAL-23 та його переклад; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 28.12.2023 р. № GAL-RX23 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) від 28.12.2023р. б/н та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 28.12.2023р. № 531620230162927985 та її переклад; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 27.01.2024р. № С245635091260001 та його переклад; платіжні інструкції про оплату товару від 05.12.2023р. № 43 на суму 5348,63USD та від 27.02.2024 р. № 53 на суму 26736,72 USD ; лист ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни» від 14.03.2024р. з поясненнями платежів; договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 21.11.2022р. № KL-573/22 між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» та ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни»; заявка від 13.12.2023р., коносамент (Bill of lading) від 06.01.2024 р. № HS123121909; річковий коносамент № 234371844; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 20.03.2024р. № 169192; рахунок ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» на надання транспортно-експедиційних послуг від 18.03.2024 р. № 80/24; довідка ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» про транспортні витрати від 19.03.2024р. № CLL17784; калькуляція витрат на доставку товару від 19.03.2024 р. №1903/24; договір про надання послуг митного брокера від 02.03.2020р. № 1; лист позивача щодо подальшого призначення товару № 39 від 14.03.2024р.; фото кухолів / а.с. 31-45,48-73 том 1.

Під час митного оформлення товару, зазначеного у вищезазначеній МД, митним органом було виявлено що надані позивачем для митного оформлення задекларованого товару документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв`язку з чим було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявлено митної вартості, але декларант листом № 127/24 від 25.03.2024р. повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін, і митним органом, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у вищезазначеній МД, 25.03.2024р. було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300011/1 / а.с. 83-84 том 2/, яким митна вартість задекларованого позивачем товару визначена митним органом із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000048 /а.с. 74-82 том 1/, і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною ч.1 ст.50 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, при цьому такий висновок кореспондується із положеннями п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ст. 54 Митного кодексу України здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, і контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за спірною МД встановлено, що в наданих позивачем документах на підтвердження заявленої ним митної вартості є розбіжності: а саме декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., чітко встановлена необхідність наведення пояснень у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 Митного кодексу України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, щодо зроблених коригувань, при цьому колегія суддів наголошує, що діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а ніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Тому прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Але з наданої суду ксерокопії рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2024/300011/1 від 25.03.2024р., яке є предметом оскарження у цій справі / а.с. 83-84 том 1/, вбачається, що рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.

Також колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, сама по собі не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень і наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), а автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про автомобіль.

При цьому колегія суддів вважає, що не наведення у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію, тому доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Щодо доводів митного органу про ненадання документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг, відомостей про вартість транспортування товарів до ввезення на митну території України, документів що підтверджують витрати на навантаження, вивантаження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З наданих та досліджених судом під час розгляду цієї справи належних письмових доказів вбачається, що відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), Умови постачання FOB Шеньчжень ( п. 3.1. Контракту № GGP-0411/16 від 04.11.2016р.), відповідно до Специфікації № 23 від 19.12.2023р. (яка є невід`ємною частиною контракту і за якою здійснювалось постачання спірної партії товару) умови поставки - FOB Shenzen/Shekou/Yantian, в рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) № GAL-RX23 від 28.12.2023р., пакувальному листі (Packing list) від 28.12.2023. ціна на умовах FOB Yantian, отже задекларований позивачем товар було від правлено з порту Yantian, що підтверджується Митною декларацією країни відправлення № 531620230162927985 від 28.12.2023р. і к коносаментом (Bill of lading) № HS123121909 від 06.01.2024р. /а.с. 42,49,66-73 том 1/

За умовами FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, (безкоштовний борт (названий порт завантаження)) продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна, контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.

Отже витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення за умовами FOB ІНКОТЕРМС 2010 включені продавцем до ціни товару та тому їх вартість окремо не додається при розрахунку митної вартості товару.

Положеннями п. 4.1 контракту № GGP-0411/16 від 04.11.2016р., за яким здійснювалось постачання задекларованої позивачем партії передбачено, що ціни на товари включають вартість упаковки, маркування, тари та навантаження.

Колегія суддів вважає, що приймаючи до уваги вищенаведені умови укладеного зовнішньоекономічного контракту та умови FOB (ІНКОТЕРМС 2010), у даному випадку вартість доставки товару включає в себе вартість доставки від складу виробника до порту відправлення та вартість навантаження товару на борт судна.

Щодо посилань митного органу під час розгляду цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом на наявність розбіжностей у наданих позивачем документах на підтвердження здійснення ним оплати вартості задекларованого товару, то необхідно зазначити наступне.

Так декларантом піж час здійснення митного оформлення спірної партії товару разом із МД були надані митному органу свіфт квитанцію про оплату товару № 43 від 05.12.2023р. на суму 5348,63 USD та платіжна інструкція про оплату товару № 53 від 27.02.2024р. на суму 26736,72 USD, які фактично підтверджують оплату задекларованої партії товару в повному обсязі в сумі 26113,20 доларів США відповідно до умов контракту № GGP-0411/16 від 04.11.2016р. та специфікації до контракту № 23 від 19.12.2023р., рахунку-проформи № GAL-23 від 18.11.2023р. та рахунку-фактури (Commercial invoice) № GAL-RX23 від 28.12.2023р., при цьому призначенні платежів у вищезазначених платіжних документах є посилання на зазначені документи, і декларантом було надано митному органу пояснення що платіжна інструкція від 27.02.2024р. на суму 26736,72 USD є частковою оплатою за наступні інвойси: -20764,56 USD доплата 80 % за інвойсом № GAL-RX23 від 28.12.2023 року (загальна сума 26 113,20 USD); - 5 972,16 USD попередня оплата 20 % по проформі-інвойс № GAL-24 від 10.02.2024 (загальна сума 29 860,80 USD) / а.с. 88 том 1/, і з наданих платіжних документів також вбачається, що оплата була здійснена позивачем (покупцем) на номер банківського рахунку «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD» (пролдавець), який визначено в рахунку-проформі № GAL- 23 від 18.11.2023р. та рахунку-фактурі (Commercial invoice) № GAL-RX23 від 28.12.2023р.

Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що позивачем під час здійснення митного оформлення задекларованого товару надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження визначення ним митної вартості задекларованого товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, при цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України і ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування вищенаведених положень МК України викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019р. у справі №804/3411/18, від 28.05.2019р. у справі №160/7893/18, від 25.06.2019р. у справі №804/744/18.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що зазначені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості висновки митного органу не є розбіжністю, яка вливає на числові значення митної вартості, оскільки стосуються умов оплати за товар, які чітко визначені сторонами за зовнішньоекономічним контрактом та виконані ними.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості, із посиланням на ненадання декларантом всіх документів, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тому колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 77 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнято митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог і постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про те, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню та прийнято обґрунтоване рішення щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 04.06.2024 р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 р. у справі №160/8748/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 05.11.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов