Постанова

від 30.10.2024 по справі 260/4857/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4857/24 пров. № А/857/22520/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Ващилін Р.О., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №260/4857/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила: 1) скасувати рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фельдеші Катерини Сергіївни №49073 від 21.06.2024 року про відмову у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у розмірі 112085,82 грн з ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фельдеші Катерину Сергіївну закінчити виконавче провадження № 64991864 від 30.03.2021 року щодо виконання постанови №60138015 від 29.03.2021 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 112085,82 грн з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) вирішити питання розподілу судових витрат, докази чого будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у порядку ч.7 ст.139 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі за цим адміністративним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 позов залишено без розгляду. Повідомлено позивача, що особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 15.08.2024 не погодилася позивач, від імені якої представник оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що представником позивача при поданні позову в інтересах позивача долучений до позовної заяви ордер серії АО 1067884 від 20.04.2023. Такий документ підписаний разом з позовною заявою електронним цифровим підписом. Однак суд застосував положення про ордер адвоката, без урахування рішення №36 Ради адвокатів України від 08.06.2024 року "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року". Зауважує скаржник, що відповідно до пункту 12.15 Положення про ордер на надання правничої допомоги, ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 15.08.2024, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача (представника), перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.

Судом встановлено, що предметом спору у розглядуваній адміністративній справі являється правомірність рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №49073 від 21.06.2024 про відмову у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у розмірі 112085,82 грн з ОСОБА_1 ..

Залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що після відкриття провадження у вказаній адміністративній справі було встановлено, що подана у цій справі позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, через відсутність відповідних належних документів на підтвердження її повноважень на це.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду визначені, зокрема, у ст. 240 КАС України.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.204 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності таких умов: 1) якщо позовну заяву не підписано; 2) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її; 3) позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції після відкриття провадження у справі, досліджуючи матеріали даної адміністративної справи, встановив, що на підтвердження повноважень на представництво інтересів клієнта - ОСОБА_1 в Закарпатському окружному адміністративному суді адвокат Мельник Павло Петрович долучив до матеріалів позовної заяви ордер на надання правової допомоги серії АО №1067884 від 20.04.2023, який завантажений як додаток у вигляді файлу pdf та засвідчений електронним підписом адвоката. Поряд з цим в графі ордеру Адвокат відсутній особистий підпис адвоката (а.с. 8). В свою чергу електронний ордер в системі Електронний суд адвокатом не сформований.

На думку окружного суду, підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС, проте не може підтверджувати повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в Закарпатському окружному адміністративному суді в порядку, передбаченому ч.4 ст. 59 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції без урахування внесених змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги помилковий висновок сформував, що підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, не може підтверджувати повноваження адвоката на представництво інтересів особи в адміністративному суді в порядку, передбаченому ч.4 ст. 59 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.18 КАС України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 44 КАС України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами пункту 24 Положення №1845/0/15-21 підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 5.4 Положення №1845/0/15-21, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом (пункт 16 Положення №1845/0/15-21).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення №1845/0/15-21).

Пунктом 27 Положення №1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Нормами ч.8 ст.59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною 4 ст.59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Згідно із пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі Положення №41), ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 12 Положення №41 (в редакції на час подання позовної заяви у цій справі) визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1.Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Як вище встановлено судом, на підтвердження повноважень на представництво інтересів клієнта - ОСОБА_1 в Закарпатському окружному адміністративному суді адвокат Мельник Павло Петрович долучив до матеріалів позовної заяви ордер на надання правової допомоги серії АО №1067884 від 20.04.2023, який завантажений як додаток у вигляді файлу pdf та засвідчений електронним підписом адвоката.

Вказане дає підстави вважати, що адвокат Мельник П.П. на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в Закарпатському окружному адміністративному суді долучив до матеріалів позовної заяви належним чином засвідчений ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1067884 від 20.04.2023.

Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України, не врахувавши внесених змін до Положення №41, тобто постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржену ухвалу суду від 15.08.2024 про залишення позовної заяви без розгляду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 272, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №260/4857/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 04.11.2024 року