Постанова

від 05.11.2024 по справі 300/8069/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8069/23 пров. № А/857/17580/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Кухтея Р. В.

Носа С. П.

за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Верес» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 300/8069/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Верес» до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадженнясуддя у І інстанціїБіньковської Н.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ПП «Верес», в інтересах якого діє представник Гандзюк Т.О., звернулося до суду з адміністративним позовом до Городенківської міської ради, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та нечинним рішення від 28 жовтня 2021 року № 791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади» в період його дії (застосування) в листопаді-грудні 2021 року та січні-грудні 2022 року в частині встановлення у додатку 1 до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 11.02 - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» на рівні 7 відсотків нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 300/8069/23 у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідач при проведенні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , застосував ставку орендної плати у 7 % від нормативної грошової оцінки земель, затверджену рішенням Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021, в тому числі за період листопад-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року. Оскаржуване рішення оприлюднено після 25.07.2021 - року, що передує бюджетному періоду 2022 року, в якому планується застосування місцевих податків ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади, затверджених рішенням Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-1-/2021, відповідно останнє не могло бути застосоване в листопаді-грудні 2021 року, в 2022 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2023 рік. Звертає увагу, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, набирає чинності на підставі пункту 12.5 статті 12 ПК України з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 статті 12 ПК України. Вважає, що рішення Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021 в період його дії в листопаді - грудні 2021 року в січні грудні 2022 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив право позивача на доступ до правосуддя, допустив надмірний формалізм при прийнятті оскаржуваного рішення, тим самим позбавив позивача права на справедливий судовий розгляд, позаяк адміністративний суд зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень. Рішення Городенківської міської ради від 28.10.2021 № 791-11/2021 в період його дії в листопаді - грудні 2021 року в січні грудні 2022 року не набуло чинності, відтак, його застосування в зазначені періоди є протиправним.

Також зазначає, що висновок суду першої інстанції про чинність оскаржуваного рішення та застосування його як підстави для нарахування розміру орендної плати в період листопад-грудень 2021 та січень-грудень 2022 року не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до необґрунтованої відмови у позові, яка не відповідає закону.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_1 надала пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача Сліпенчук Н.А. в судовому засіданні надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття міською радою рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 15 липня 2021 року не є підставою для визнання його протиправним та нечинним, а лише є підставою для застосування норм такого рішення не раніше початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок та його розмір.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 27.09.2021 №63-02/5378 погодило проєкт рішення Городенківської міської ради «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади» (а.с.76).

28.10.2021 Городенківською міською радою прийнято рішення №791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади», яким затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Городенківської територіальної громади у вигляду відсоткових показників від нормативної грошової оцінки землі для розрахунку орендної плати за земельні ділянки та Положення про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Городенківської територіальної громади. Пунктом 3 вирішено довести дане рішення до відома суб`єктів господарювання підприємницької діяльності та громадян шляхом опублікування в засобах масової інформації (а.с.26-32).

Відповідно до листа ПП «Метастудія» від 05.02.2024 №4 рішення Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади», яке знаходиться за посиланням://hth.gov.ua/docs/1000990/ завантажено на сервер 03.11.2021 о 15:50 год. (а.с.146).

За результатами розгляду інформаційного запиту ПП «Верес» від 03.10.2023 №1558 ПП «Медіацентр «Край» листом від 06.10.2023 №11 повідомило позивача про те, що публікація рішення Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади» була надрукована в газеті «Край» №44 від 11.11.2021 (а.с.45-46).

Отже, оскаржуване рішення оприлюднено на офіційному веб-сайті Городенківської міської ради 03.11.2021 та опубліковано в друкованому засобі масової інформації 11.11.2021.

В рішенні Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021 не вказано бюджетний період застосування встановлених ставок орендної плати за землю та не зазначено дату набрання ним чинності.

Крім того, 28.10.2021 Городенківською міською радою прийнято рішення №793-11/2021 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками (державних актів на право постійного користування)», яким вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою Городенківській міській дільниці по ремонту житла і доріг, площею 1,10 га, розташованої в місті Городенка, вул. Затишна, 36 (державний акт на право постійного користування землею ІІ ІФ №001133 від 14.09.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30) (а.с.77).

26.09.2022 позивачем надано Городенківській міській раді заяву про надання в оренду земельної ділянки, площею 1,100 га, кадастровий номер 2621610100:01:009:0434, за адресою м. Городенка, вул. Затишна, 36, для обслуговування цілісного майнового комплексу, що належить на праві приватної власності ПП «Верес» (а.с.85).

01.12.2022 Городенківською міською радою прийнято рішення №1300-22/2022 «Про надання ПП «Верес» в оренду земельної ділянки для обслуговування цілісного майнового комплексу по вул. Затишна, 36 в м. Городенка», яким вирішено надати ПП «Верес» в оренду земельну ділянку по вул. Затишна, 36 в м. Городенка для обслуговування цілісного майнового комплексу, площею 1,100 га, кадастровий номер 2621610100:01:009:0434, код КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної а іншої промисловості, терміном на 5 років (а.с.79).

В 2023 році здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за листопад грудень 2021 року, за 2022 рік, січень березень 2023 року за змістом якого розмір безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю, нарахованих ПП «Верес» (земельна ділянка, розташована за адресою вул. Затишна, м. Городенка), становить 185613,24 грн. (ставка орендної плати за землю 7%) (а.с.19).

29.06.2023 Городенківською міською радою прийнято рішення №1613-27/2023 Про внесення змін до рішення міської ради від 28.10.2021 №791-1/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади», терміном три роки, але не пізніше 30.06.2026, а саме шляхом викладення Додатку №1 до рішення у відповідній редакції (а.с.220).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із позовом позивач просив визнати протиправним та нечинним рішення від 28.10.2021 № 791-11/2021 Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади в період його дії (застосування) в листопаді-грудні 2021 року та січні-грудні 2022 року в частині встановлення у додатку 1 до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на рівні 7 відсотків нормативної грошової оцінки земель.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував виключно тим, що відповідач при проведенні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів (застосуванні нормативно-правового акту до Позивача) за використання земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: м. Городенка, вул. Затишна, 36, застосував ставку орендної плати у 7 % від нормативної грошової оцінки земель, затверджену рішенням Городенківської міської ради від 28.10.2021 №791-11/2021, в тому числі за період листопад-грудень 2021 року, січень- грудень 2022 року. При цьому позивач вказав, що останнє не могло бути застосоване в листопаді-грудні 2021 року, в 2022 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2023 рік.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України (надалі також ПК України) в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

В підпункті 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України визначено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі (п.10.2-1 ст.10 ПК України).

За змістом статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Згідно із підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України).

Отже, рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок має бути оприлюдненим органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

До того ж, відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, виключно місцева рада має компетенцію щодо прийняття рішень стосовно формування розміру податку на землю протягом бюджетного періоду, причому таке рішення набуває чинності лише з початку наступного бюджетного періоду, але з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок, викладено у постанові КАС ВС від 29 січня 2024 року у справі № 825/1159/17.

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, встановлення місцевих податків віднесено до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України та оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим дія цього Закону на них не поширюється. Прийняті на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) рішення про встановлення/зміну місцевих податків та зборів набувають статусу нормативно-правового акта (набирають чинності) після їх офіційного оприлюднення в установленому законом порядку з дня офіційного оприлюднення, якщо таке мало місце до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), і якщо орган місцевого самоврядування, який прийняв таке рішення, не встановив пізнішу, ніж дата офіційного оприлюднення, дату набрання чинності рішенням.

Якщо рішення міської ради про встановлення/зміну місцевих податків було прийнято після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень, в якому будуть діяти нові правила та ставки, та не було оприлюднено до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Таким чином, відповідно до норм Бюджетного кодексу України та ПК України для застосування рішення про встановлення/зміну місцевих податків у 2021-2022 році, в тому числі орендної плати за землю, таке рішення має бути прийнято до 15.07.2020, 15.07.2021, відповідно, та оприлюднено місцевою радою до 25.07.2020, 25.07.2021, відповідно.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, які стосуються надмірного формалізму суду першої інстанції та не застосування ефективного захисту порушеного права, колегією суддів установлено, що звертаючись до суду із позовом позивач просив визнати протиправним та нечинним рішення від 28.10.2021 № 791-11/2021 Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади, виключно з тих підстав, що відповідач протиправно застосував у період листопада -грудня 2021 року, січня- грудня 2022 року до нього ставку орендної плати визначену оскаржуваним рішенням №791-11/2021.

Натомість із змісту оскаржуваного рішення №791-11/2021 слідує, що вказане рішення не містить вказівки на початок строку його застосування, а як наслідок застосування вказаного рішення в тому числі і затверджених ним додатків здійснюється з урахуванням положень пункту 12.3 статті 12 ПК України.

За приведених обставин колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняття міською радою рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 15 липня 2021 року не є підставою для визнання його протиправним та нечинним, а лише є підставою для застосування норм такого рішення не раніше початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок та його розмір.

Принцип стабільності у податкових правовідносинах є складовою частиною процедури встановлення податків і зборів, що впливає на податковий період, з якого застосовуватимуться відповідні податки або збори, однак, не впливає на право прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, приймаючи рішення від 28.10.2021 №791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади» відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення, в тому числі і частині визначення ставок - відсутні.

Стосовно ж подальший дій відповідача щодо застосування вказаного рішення від 28.10.2021 №791-11/2021 (в тому рахунку і затверджених у ньому ставок) у період листопада -грудня 2021 року, січня-грудня 2022 року, то вказані дії/ рішення відповідача не оскаржуються позивачем у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як зазначено судом вище, позовними вимогами у цій справі є визнання протиправним та нечинним рішення від 28.10.2021 № 791-11/2021 Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади.

Зважаючи, що позивачем не заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій та рішень відповідача щодо застосування до позивача у період листопада -грудня 2021 року та січня-грудня 2022 року при визначенні розміру орендної плати - відсоткової ставки, запровадженої рішення від 28.10.2021 №791-11/2021 (в тому рахунку і затверджених у ньому ставок), суд позбавлений можливості здійснювати розгляд такого спору у межах цієї справи.

Отож, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Верес» залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 300/8069/23 залишити без змін.

Зобов`язати Городенківську міську раду опублікувати оголошення відповідно до вимог статті 265 КАС України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року