Ухвала

від 23.12.2024 по справі 300/8069/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 300/8069/23

адміністративне провадження № К/990/46976/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Верес»

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року

у справі №300/8069/23

за позовом Приватного підприємства «Верес»

до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Верес» звернулося до суду з адміністративним позовом до Городенківської міської ради, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та нечинним рішення від 28 жовтня 2021 року № 791-11/2021 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки Городенківської територіальної громади» в період його дії (застосування) в листопаді-грудні 2021 року та січні-грудні 2022 року в частині встановлення у додатку 1 до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 11.02 - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» на рівні 7 відсотків нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

06 грудня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Верес» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №300/8069/23.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 19, статті 57 Конституції України, статті 4, статті 12 Податкового кодексу України. Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права.

Суд визнає неприйнятними посилання заявника касаційної скарги на відсутність висновків Верховного Суду, щодо застосування підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено принципи податкового законодавства, а саме принцип стабільності, з огляду на рішення Верховного Суду від 19 квітня 2022 року у справі №816/687/16, від 26 вересня 2023 року у справі №640/7520/21. Суд зазначає, що принцип стабільності діє і застосовується в нерозривному зв`язку з іншими правовими принципами.

Суд визнає неприйнятними посилання заявника касаційної скарги на відсутність висновків Верховного Суду, щодо застосування статті 12 Податкового кодексу України, з огляду на рішення Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №820/1677/16. Це питання неодноразово вирішувалось у зазначеному та низці інших рішень Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України касаційною скаргою не доведені.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Приватного підприємства «Верес» підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Верес» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №300/8069/23 за позовом Приватного підприємства «Верес» до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення- повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова