Постанова

від 05.11.2024 по справі 440/16492/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа №440/16492/23

адміністративне провадження № К/990/21290/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/16492/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка Органік" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 (головуючий суддя Мельнікова Л.В., судді: Курило Л.В. , Бегунц А.О.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка Органік" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 позов задоволено частково.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 Головному управлінню ДПС у Полтавській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 відкрито касаційне провадження №K/990/21290/24 у справі №440/16492/23.

Ухвалою суду від 04.11.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 05.11.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 09.05.2023 №№ 8775149/41524556, 8775148/41524556, 8775144/41524556, 8775145/41524556, 8775143/41524556, 8775142/41524556, 8775146/41524556, 8775151/41524556 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "Арніка Органік" податкових накладних № 1 від 26.04.2022, № 9 від 08.05.2022, № 4 від 06.04.2022, № 2 від 08.04.2022, № 10 від 08.05.2022, № 11 від 08.05.2022, № 13 від 16.10.2022, № 3 від 26.04.2022 датою їх подання.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, суд вважав за можливе скасувати, без визнання протиправними, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.05.2023 №№ 8775149/41524556, 8775148/41524556, 8775144/41524556, 8775145/41524556, 8775143/41524556, 8775142/41524556, 8775146/41524556, 8775151/41524556. Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних скасовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені ТОВ "Арніка Органіка", датою їх подання.

Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Головному управлінню ДПС у Полтавській області відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції. Судове рішення мотивовано тим, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Судом установлено, що з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу - 21 день. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги. Суд констатував, що скаржник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги. Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій заявник просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Підставою касаційного оскарження податковий орган визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Заявник касаційної скарги посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду: від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19, відповідно до якої сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Як зазначає податковий орган, з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся у нетривалий час з моменту коли дізнався про повернення апеляційної скарги. Таким чином, реалізація проголошеного частиною восьмою статті 169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою вчинена у найкоротший термін, з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених частиною п`ятою статті 298 КАС України, без затримок та зайвих зволікань. У касаційній скарзі заявник також викладає обґрунтування незгоди з рішенням суду першої інстанції та ухвалою про повернення апеляційної скарги.

Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу,ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи установлено, що рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково. У встановлений строк статтею 295 КАС України, відповідачем оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з тим, що не підписана особою, яка має право звертатись до суду від імені ГУ ДПС у Полтавській області.

Копію судового рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Полтавській області 11.03.2024, о 20:14 годині, тобто днем отримання є 12.03.2024.

02.04.2024 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, через систему «Електронний суд». Одночасно з вимогах апеляційної скарги скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у задоволені заяви ГУ ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/16492/23 відмовлено, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними та залишена апеляційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області без руху. Надано скаржнику10-тиденний строк (з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

24.04.2024 подана до суду заява ГУ ДПС У Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви скаржник зазначив що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку, проте повернута ухвалою суду. Повторна подача апеляційної скарги відбулася без зволікань - через 21 календарних, або 15 робочих днів. Повторно подаючи апеляційну скаргу було усунено недоліки при поверненні першої. Указує, що згідно Доручення керівника ГУ ДПС у Полтавській області № 18-д від 26.05.2022 під час сигналу "повітряної тривоги" всім (без виключення) працівникам необхідно залишати свої робочі місця та перебувати в укриттях. Значна кількість сигналів «повітряна тривога» припадала на робочий час працівників ГУ ДПС у Полтавській області. Також, посилається на велику кількість судових справ які підлягали оскарженню до суду апеляційної та касаційної інстанції у зв`язку з чим ГУ ДПС у Полтавській області в максимально короткі строки здійснювало судове оскарження в порядку черговості.

Оскаржуваною у справі ухвалою апеляційний суд відмовив податковому органу у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження. У відкритті апеляційного провадження відмовлено.

З ухвали слідує, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (12.03.2024) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (02.04.2024) сплинуло 21 день, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Судом апеляційної інстанції розглянуто доводи податкового органу, якими останній обґрунтовує пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження.

Щодо доводів скаржника про введення в країні воєнного стану, апеляційний суд зауважив, що, дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.

Разом з тим, Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Суд апеляційної інстанції урахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2023 у справі № 240/3354/21, зокрема, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Колегія суддів зазначила, що посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини щодо повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 12.03.2024 (дата отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги) по 02.04.2024 (звернення із повторною апеляційною скаргою).

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Апеляційний суд справі застосував висновок Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19), відповідно до якого, суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Колегія суддів констатувала право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яке скаржник реалізовує без суттєвих затримок, в межах розумного строку, поряд з цим, у цій справі з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу.

Суд касаційної інстанції не може не погодитись з висновком апеляційного суду, що податковий орган не вказав обставин, що посвідчують сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Виходячи з підстав касаційного оскарження, в обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19.

Разом з тим, у справі №280/4682/19 на підставі матеріалів справи встановлено, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано через десять днів з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги; втретє апеляційну скаргу відповідачем було подано через сім днів з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги та до одержання її копії. При цьому, відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків (сплати судового збору), а з доданого до повторної апеляційної скарги платіжного доручення слідує, що недолік поданої стороною вперше апеляційної скарги нею фактично було усунуто ще до повернення такої. Дані обставини не враховано апеляційним судом при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У справі №400/524/19 Верховний Суд указав, що визнаючи неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження та стверджуючи про тривале зволікання відповідача із направленням платіжного доручення, апеляційний суд не врахував, що сплата платіжного доручення від 25.06.2019 відбулась 26.06.2019 після закінчення робочого дня, 28.06.2019 є державним святом, а 29-30.06.2019 - неробочими днями. Платіжне доручення скеровано до суду 01.07.2019, тобто на другий робочий день після оплати і до повернення першої скарги. З огляду на наведені відповідачем аргументи й докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях податкового органу не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками.

Верховний Суд у справі 280/4951/19 з`ясував, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано через шість днів з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги. Заявником апеляційної скарги одночасно було додано платіжне доручення про сплату судового збору У даному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata. Дані обставини не були враховані апеляційним судом при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 6 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження та підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не може визнати обґрунтованим.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №440/16492/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду