Ухвала

від 25.10.2024 по справі 210/3201/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1802/24 Справа № 210/3201/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №42020041690000037 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, працюючого на посаді заступника міського голови Дніпровської міської ради, депутата Дніпровської міської ради, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, було задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020041690000037 від 15.07.2020 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Застосовано допідозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною в період часу з 23-00 до 06-00 години залишати місце проживання строком на 2 місяці, тобто до 18 листопада 2024 року включно, з покладенням на останню обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що слідчим доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового слідства та суду у зв`язку з тяжкістю покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у певний час покидати місце проживання.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає, що вищевказана ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню.

Вказує, що підозра пред`явлена ОСОБА_8 є безпідставною та необгрунтованою, не може бути підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Також, апелянт вказує, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Враховуючи, що нетяжкий злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_8 , було вчинено не пізніше 23.07.2019, тобто з дня його вчинення минуло більше 5-ти років, то відповідно до приписів ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку ст.ст. 284-286 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні слідчого відділення ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020041690000037 від 15.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 3, 5 ст. 191 КК України.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчим суддею задоволено дане клопотання та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшовши вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, помилково прийшов до висновку про доведеність прокурором тієї обставини, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший більш м`який запобіжний захід та у цьому аспекті не врахував окремі обставини, передбачені статтею 178 КПК України.

Що стосується ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд зазначає наступне.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності ( Becciev v.Moldova п. 58).

Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з обгрунтування, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про його існування.

Ризик переховування від правосуддя апеляційний суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_8 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Даний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Така позиція повністю відповідає практиці ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Щодо наявності ризику можливого впливу на свідків.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказаний ризик є наявним.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то на думку апеляційного суду він є не доведеним з огляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, апеляційний суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Колегія суддів вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор, заперечуючи проти апеляційної скарги, не довів, що особисте зобов`язання, з покладенням ряду процесуальних обов`язків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргами на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВВП №2Криворізького РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_9 у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42020041690000037від 15.07.2020року задовольнити частково та застосувати стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 18 листопада 2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_8 обв`язки, передбачені п.п. 1, 4, 8, ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати попершому викликудо прокурора,суду увизначений нимичас; заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім прокурора та захисника; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4