Постанова

від 24.10.2024 по справі 308/7829/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7829/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді : Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 року у складі судді Іванова А.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Великолазівський», Ужгородської районної державної адміністрації, Корпорації з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ», Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про розірвання договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

встановив :

18.06.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.06.2021 року просив суд:

договір оренди землі загальною площею 305,56 гектарів, укладеного 29 квітня 2004 року між орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією (код ЄДРПУ - 04053849) в особі голови ОСОБА_2 та орендарем Корпорацією з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ» (код ЄДРПОУ 13593013) розірвати;

рішення про державну реєстрацію права оренди землі загальною площею 305,56 гектарів, укладеного 29 квітня 2004 року між орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією (код ЄДРПУ - 04053849) в особі голови ОСОБА_2 та орендарем Корпорацією з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ» (код ЄДРПОУ - 13593013) скасувати;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зміни її цільового призначення для обслуговування належної будівлі загальною площею 0,7040 га, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 21.07.2022 до участі у справі залучено як співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 17.05.2012 згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 6-31/11 від 01.06.2011 він набув право власності на майно, що складається з будівлі складу (літера А, загальною площею 333,90 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 , яке зареєстровано в реєстрі за № 484), однак земельну ділянку для обслуговування нерухомого майна йому передано не було.

Вказана земельна ділянка (загальною площею 305,56 га) є державною власністю і на підставі договору оренди землі від 29.04.2004 передана у користування Корпорації з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної продукції «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ», в строкове платне користування на 50 (п`ятдесят) років. Помилково вказано, що на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.

27.04.2020 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою та передачу земельної ділянки загальною площею 2,8343 га у користування, яка розташована під будівлею складу, та земельної ділянки для обслуговування належної йому будівлі загальною площею 0,7040 га, які розташовані в АДРЕСА_2 . Однак, 28.05.2020 згідно з Наказу за № 3287-СР йому було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування будівлі складу за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,7040 га земель, що розташовані на території Великолазівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у зв`язку з тим, що останні перебувають у користуванні Корпорації з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної продукції на підставі договору оренди.

Таким чином, на думку позивача, в договір оренди землі від 29.04.2004 орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_2 умисно внесено неправдиві відомості про відсутність об`єктів нерухомого майна та незаконно надано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великолазівської сільської ради Ужгородського району.

Вважає, що орендодавець Ужгородська районна державна адміністрація не була наділена повноваженнями надавати в оренду землю, а могла лише надавати таку в постійне користування у відповідності до статті 92 ЗК України

З огляду на викладене він просив скасувати договір оренди землі від 29 квітня 2004 року, укладений між орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_2 та орендарем Корпорацією з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ», загальною площею 305,56 га, строком на 50 (п`ятдесят) років з тих підстав, що при його укладенні було допущено порушення норми земельного законодавства.

Вказує, що оскільки йому 17.05.2012 було видано Свідоцтво про право власності на майно, що складається з будівлі складу (літера А, загальною площею 333,90 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 ), то він має право на виділення йому земельної ділянки, розташованої під вказаною будівлею, та для її обслуговування.

Вважає, що придбання ним будівлі є підставою для надання йому частини земельної ділянки, на якій перебуває будівля та земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі без зміни її цільового призначення.

Його вимоги про скасування рішення органу державної влади про надання в оренду земельної ділянки є підставними, так як орендодавець Ужгородська районна державна адміністрація не мала повноважень надавати дану земельну ділянку в оренду, так як порушила вимоги статті 122 Земельного кодексу України та в вказаному договорі оренди землі від 29.04.2004 умисно зазначила про відсутність на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, хоча

Стверджує, що відповідачам було відомо про наявність на цій земельній ділянці таких об`єктів нерухомого майна. Державному підприємству «Великолазівський» було відомо про наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, однак про таке не було зазначено в договорі, хоча згідно з договору оренди землі від 29.04.2004 вони зобов`язані були повідомити орендодавця.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш І.В. просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки та безпідставно відмовив у заявленому позові.

У відзивах на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Корпорація з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ» просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання апелянт ОСОБА_1 , Державне підприємство «Великолазівський», Ужгородська районна державна адміністрація не з`явилися. Про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлені. ОСОБА_1 надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності вказаних учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову позов суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Тобто, юридично закріплену можливість використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.1,2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з приписами ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи установлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва від 17.05.2012 належить на праві власності майно, що складається з будівлі складу загальною площею 333,90 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 залишив за собою майно, що належало ТОВ «ТІК», на підставі договору купівлі-продажу за №50 від 21.05.2008, та на яке згідно з ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №6-31/11 від 01.06.2011 визнано право власності. Право власності на вказану будівлю зареєстроване Ужгородським районним комунальним підприємством БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 10.06.2012 під номером 23343884. (літера «А»), (т. 1 а.с. 15)

З відповіді ДП «Великолазівський» №2 від 10.03.2021 слідує, що будівля складу під літерою «А». площею 333,9 м2 за адресою АДРЕСА_2 розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2124881200:02:009:0001, загальною площею 2,8343 га. За відомостями кадастрової карти вказана земля є державною власністю та на підставі договору оренди передана у користування орендарю - Корпорації з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ». Договори щодо вказаної землі чи будівлі за участю ДП «Великолазівський» не укладалися. (т. 1 а.с. 11)

Із договору оренди від 29.04.2004 видно, що орендодавець - Ужгородська районна державна адміністрація надала орендарю - Корпорації з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ» земельну ділянку загальною площею 305,56 га строком на 50 років. У п. 3 договору зазначено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні. (т. 1 а.с. 12-14)

Згідно з акту прийому-передачі земельних ділянок в натурі Ужгородська районна державна адміністрація передала в натурі земельні ділянки площею 305,56 га Корпорації з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ». (т. 1 а.с. 16)

Із заяви ОСОБА_1 від 27.04.2020 вбачається, що він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення забудованої земельної ділянки площею 0,7040 га, що використовується для обслуговування належної йому будівлі складу, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом її виділення у спосіб поділу з земельною ділянкою з кадастровим номером 2124881200:02:009:0001 з подальшою передачею її в оренду строком на 10 років. (т. 1 а.с. 17)

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3287-сг від 28.05.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. (т. 1 а.с. 18)

Із висновку експерта №36/02-20 від 12.02.2020 видно, що запропоновано варіант порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , з можливістю виділення в користування ОСОБА_1 земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (т. 1 а.с. 19-23)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за угодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому згідно із ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони договору за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно із ч.3 ст.31 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що з позовом про дострокове розрівняні договору оренди землі мають право звернутися тільки сторони договору, а саме або орендодавець -Ужгородська районна державна адміністрація, або орендар - Корпорація з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ».

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною договору оренди землі від 29.04.2004, тому він не має права на звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди, а відтак у задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано відмовив. Окрім того, з матеріалів справи не вбачається і не доведено позивачем, що на момент укладення договору оренди (2004 рік) він мав будь які речові права на майно на земельній ділянці, що є предметом оренди, і укладеним договором порушені його законні права та інтереси.

Відповідно дост. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

За ч. 3 ст. 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі загальною площею 305,56 гектарів, укладеного 29 квітня 2004 року між орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією та орендарем Корпорацією з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ», пов`язані із вимогами про розірвання договору оренди землі.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди землі допускається виключно з одночасним розірванням такого договору оренди, яким би були припинені речові права на земельну ділянку, зареєстровані відповідно до законодавства. Оскільки вимоги позивача про розірвання договору оренди є безпідставними, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі загальною площею 305,56 гектарів, укладеного 29 квітня 2004 року між орендодавцем Ужгородською районною державною адміністрацією та орендарем Корпорацією з питань садівництва, виноградарства, виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ».

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК Україниземельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у вимогах позивача ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зміни її цільового призначення для обслуговування належної будівлі загальною площею 0,7040 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , оскільки спірна земельна ділянка перебувала і перебуває у користуванні Корпорації з питань садівництва, виноградарства виноробної та консервної промисловості «ЗАКАРПАТСАДВИНПРОМ», яке не обмежене і не припинене.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно відмовив у заявленому позові.

Доводи апеляційної скарги встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2024 року.

Головуючий :

Судді: