Постанова

від 05.11.2024 по справі 522/6970/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/127/24

Справа № 522/6970/19

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.Є., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №522/6970/19 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2020 року у складі судді Бондар В.Я., -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії, звернувшись 22 квітня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року, за яким надано в кредит грошові кошти в сумі 920000,00 грн. на строк до 17 грудня 2017 року. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений 17 грудня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л., зареєстрований в реєстрі за №2028, за яким в іпотеку передано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 квітня 2012 року в справі №2/1522/12779/11 (описку виправлено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2008 року) стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 879373,25 грн. та судові витрати. В ході примусового виконання виконавчого листа стало відомо про те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 8 липня 2008 року в справі №2-7467/08 предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя АТ «Ощадбанк» виведений із житлового фонду, переобладнаний в двоповерховий магазин-салон, встановлена його нова адреса та визнано за ОСОБА_3 право власності на новий об`єкт магазин-салон загальною площею 96,3 к.в, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

30 грудня 2009 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу продав об`єкт ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Відповідно до положень частини 5 статті 5 Закону України «Про іпотеку» всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні, вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. При укладенні договору купівлі-продажу салону-магазину, розташованого за адресом: АДРЕСА_2 , відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули статусу іпотекодавців за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Сімаченко С.Л. 17 грудня 2007 року за реєстровим №2028.

Посилаючись на вказані обставини, кредитну заборгованість станом на 22 березня 2019 року в сумі 2578603,79 грн., позивач АТ «Ощадбанк» просив:

в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії за Договором про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року в сумі 2578603,79 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме салон-магазин загальною площею 96,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної спільної частково власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

стягнути судові витрати в сумі 1921,00 грн. (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.40).

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника позов не визнала, зазначивши у відзиві про застосування строку позовної давності та відмови в позові з цих підстав, так як право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача 27 червня 2012 року, а з позовом до суду АТ «Ощадбанк» звернувся у квітні 2019 року, тобто через 7 років після припинення відносин з підстав дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що кредитний договір фактично є вичерпаним, кредитні відносини припинилися і перейшли у площину виконання судового рішення з прийняттям Приморським районним судом м. Одеси рішення від 02 квітня 2012 року у справі №2/1522/12779/11 та виникненням у боржника нового зобов`язання перед кредитором з виконання судового рішення (т.1 а.с.56-57).

Позивачем АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії надано відповідь на відзив, за змістом якої особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. При укладенні договору купівлі-продажу магазину-салону відповідачі набули статусу іпотекодавців за іпотечним договором від 17 грудня 2007 року. Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості за Договором про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року боржник ОСОБА_3 здійснює оплату заборгованості періодично, остання сплата мала місце 01 березня 2019 року, що в силу положень статті 264 ЦК України перериває перебіг позовної давності (т.1 а.с.59-60).

Відповідачем ОСОБА_1 відзив не подано.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2020 року позов задоволено (т.1 а.с.86-90).

Висновок суду мотивовано тим, що за частиною 5 статті 5 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки реконструйовано, всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. За статтею 23 вказаного Закону у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули статус іпотекодавців, тому відповідають за невиконання умов кредитного договору. Перебіг позовної давності перерваний тим, що позичальник ОСОБА_3 здійснював періодичні платежі, остання сплата мала місце 01 березня 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 7 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 7 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.93-99, 109-112).

За змістом вимог апеляційних скарг незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. До участі в справі в якості третьої особи не залучено боржника ОСОБА_3 . За умовами кредитного договору строк виконання основного зобов`язання був встановлений до 17 грудня 2017 року. Судовим рішенням від 02 квітня 2012 року за позовом АТ «Ощадбанк» стягнуто з ОСОБА_3 кредитну заборгованість достроково, отже банк змінив строк виконання основного зобов`язання з 2017 року на 2012 рік. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули у власність магазин-салон, який ніколи і ніким не передавався в іпотеку та під обтяженнями не перебував. Крім того, судовим рішенням від 14 липня 2015 року у справі №52/20849/14-ц відмовлено АТ «Ощадбанк» у встановленні нікчемності договору купівлі-продажу магазину-салону, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та у скасуванні реєстрації права власності на нежитлове приміщення. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Борг перед АТ «Ощадбанк» має ОСОБА_3 , відповідачі придбали у власність об`єкт, що ніколи не був предметом іпотеки та щодо якого були відсутні заборони та обтяження в реєстрі. АТ «Ощадбанк» у 2012 році змінив строк виконання основного зобов`язання, стягнувши з ОСОБА_3 кредитну заборгованість. У 2014 році АТ «Ощадбанк» отримав дублікат виконавчого листа на боржника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 879373,25 грн. та ухвалу суду про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Сплата боржником ОСОБА_3 заборгованості на стадії примусового виконання державною виконавчою службою судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» кредитної заборгованості не перериває позовну давність для вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Доданий до позову розрахунок заборгованості не містить інформації щодо джерел надходження коштів начебто від ОСОБА_3 як його добровільних внесків, що могло б свідчити про визнання ним боргу.

В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційні скарги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії заперечення щодо змісту і вимог апеляційних скарг обґрунтовує тим, що відповідачі набули статусу іпотекодавців, що часткова сплата 01 березня 2019 року ОСОБА_3 заборгованості свідчить про визнання ним боргу та, відповідно, переривання строку позовної давності (т.1 а.с.154-155, 158-159).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залучено ТОВ «Фінансова компанія «Бредекс фінанс» (код ЄДРПОУ 32428312) в якості правонаступника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії до участі в справі №522/6970/19 (т.2 а.с.58).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залучено ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (корд ЄДРПОУ 40371994) в якості правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Бредекс фінанс» (код ЄДРПОУ 32428312) до участі в справі №522/6970/19 (т.2 а.с.132).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) укладено Договір про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року, за яким передано в кредит 920000,00 грн. під 14% річних на строк до 17 грудня 2017 року. За умовами кредитного договору позичальник зобов`язався проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 3834,00 грн. щомісяця (т.1 а.с.6-7).

Між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) для забезпечення виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л. 17 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за №2028, за яким передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л. 17 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №2025 (т.1 а.с.8-11).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2008 року в справі №2-7467/08 (описку виправлено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2008 року) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , зокрема, визнано за ОСОБА_3 право власності на магазин-салон загальною площею 96,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реконструйовано в магазин-салон за адресою: АДРЕСА_2 ). Право власності на нерухоме майно на підставі рішення суду зареєстровано бюро технічної інвентаризації в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24 липня 2009 року (т.1 а.с.32-33, 34).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2012 року в справі №2/1522/12779/11 позов АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Державний ощадний банк України» за Договором про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року заборгованість станом на 01 грудня 2011 року в загальній сумі 879373,02 грн. в порядку дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та сплати нарахованих процентів; стягнуто судові витрати (т.1 а.с.12-13).

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2012 року в справі №2/1522/12779/11 в апеляційному (касаційному) порядку не оскаржено, звернуте до примусового виконання видачею 06 листопада 2012 року Приморським районним судом м. Одеси на боржника ОСОБА_3 . виконавчого листа №2/1522/12779/11.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року в справі №2/1522/12779/11 за заявою стягувача АТ «Ощадбанк» видано дублікат виконавчого листа №2/1522/12779/11, виданого 06 листопада 2012 року Приморським районним судом м. Одеси на боржника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості 879373,02 грн.; поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року в справі №2/1522/12779/11 замінено стягувача АТ «Ощадбанк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Бредекс фінанс».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2024 року в справі №2/1522/12779/11 замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Бредекс фінанс» на ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс».

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року в справі №522/20849/14-ц рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімаченка С.Л. про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу від 30 грудня 2009 року магазину-салону за адресою: АДРЕСА_2 , скасування реєстрації права власності на нежитлове приміщення.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року в справі №522/20849/14-ц в касаційному порядку не оскаржено.

22 квітня 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки салон-магазин за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року, що розрахована станом на 22 березня 2019 року в загальній сумі 2578603,79 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч.1 ст.526 ЦК України). Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, іпотекою (ч.1 ст.546 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

На підставі Договору про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року виникли кредитні зобов`язання між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , виконання за якими забезпечено іпотекою належного ОСОБА_3 нерухомого майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Сімаченко С.Л. 17 грудня 2007 року за реєстровим №2028.

Неналежне виконання ОСОБА_3 умов Договору про іпотечний кредит №1592-ДКФ від 17 грудня 2007 року мало наслідком звернення у 2012 році АТ «Державний ощадний банк України» до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку частини 1 статті 1054 ЦК України в порядку дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, нарахованих процентів (справа 2/1522/12779/11).

Судове рішення у справі №2/1522/12779/11 ухвалено Приморським районним судом м. Одеси 02 квітня 2012 року, в апеляційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили та було звернуто до примусового виконання видачею 06 листопада 2012 року Приморським районним судом м. Одеси на боржника ОСОБА_3 виконавчого листа №2/1522/12779/11.

Подальші судові рішення у справі №2/1522/12779/11 про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заміну стягувачів тощо свідчать про те, що судове рішення від 02 квітня 2012 року боржником ОСОБА_3 не виконано, періодично виконавчий лист пред`являється до виконання.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч.5 ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права, щодо якого заявлено вимогу, і факт його порушення або оспорювання. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб`єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

Кредитні зобов`язання виникли на підставі кредитного договору 17 грудня 2007 року, строк повного виконання кредитних зобов`язань 17 грудня 2017 року. Виконання кредитних зобов`язань забезпечено іпотекою нерухомого майна. Порушення умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів мало наслідком реалізацію права кредитора вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилась, та нарахованих процентів. Кредитор звернувся до суду з позовом про дострокове повернення суми кредиту, що залишилась, та нарахованих процентів у 2012 році та отримав судове рішення від 02 квітня 2012 року у справі №2/1522/12779/11 про стягнення з боржника на користь кредитора кредитної заборгованості.

Реалізувавши право вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилась, та нарахованих процентів, кредитор тим самим змінив строк виконання основного зобов`язання з 17 грудня 2017 року на 02 квітня 2012 року, а отже строк позовної давності для вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки почав відраховуватися з 02 квітня 2012 року та з огляду на загальну позовну давність у три роки закінчився 02 квітня 2015 року.

Подання 22 квітня 2019 року позову про звернення стягнення на предмет іпотеки є зверненням до суду з пропуском строку позовної давності.

Примусове виконання судового рішення у справі №2/1522/12779/11 не впливає на перебіг строку позовної давності для вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обставин, з якими стаття 264 ЦК України пов`язує переривання перебігу позовної давності, не встановлено.

Отже, оскільки у Банку суб`єктивне право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було наявне, навіть незважаючи на те, що предмет іпотеки змінився з квартири на нежитлове приміщення магазин-салон, що іпотекодавець здійснив відчуження предмета іпотеки тощо, то сплив позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки має наслідком відмову в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки через пропущення позовної давності.

Доводи АТ «Державний ощадний банк України» про переривання позовної давності виконанням судового рішення у справі 2/1522/12779/11 безпідставні, так як дані обставини не підпадають під положень частини 1 статті 264 ЦК України.

Справа в провадженні суду першої інстанції з квітня 2019 року, суду апеляційної інстанції з лютого 2020 року, призначалась до розгляду на 11 лютого 2021 року, 05 серпня 2021 року, 11 листопада 2021 року, 24 березня 2022 року, 09 лютого 2023 року, 05 жовтня 2023 року, 25 січня 2024 року, 08 лютого 2024 року, 29 лютого 2024 року, 20 червня 2024 року, 19 вересня 2024 року, 24 жовтня 2024 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 24 жовтня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2020 року скасувати.

В задоволенні позову акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова