ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
05 листопада 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 744/392/24
Головуючий у першій інстанції Іващенко І. К.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1492/24
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
позивач: керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації,
відповідачі: Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 ,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року у справі за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою, -
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2024 року керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ТОВ «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 , в якому просив усунути перешкоди у здійсненні Чернігівською ОВА права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2842 шляхом:
- визнання недійсним договору оренди землі від 01 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «БФ-Агро-Інвест», щодо земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2842, розташовану на території Семенівської міської ради:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «БФ-Агро-Інвест» на зазначену земельну ділянку;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації указаної земельної ділянки;
- зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку державі в особі Чернігівської ОВА.
Мотивуючи заявлені вимоги, зазначав, що рішенням Семенівської міської ради від 24 вересня 2020 року передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2842 для ведення особистого селянського господарства. На підставі вищезазначеного рішення 19 жовтня 2020 року відомості про право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 01 листопада 2020 року відповідач уклав з ТОВ «БФ-Агро-Інвест» договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.
Позивач указував, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2842 відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги і в силу законодавчих обмежень може перебувати лише у державній власності. Спірну земельну ділянку незаконно відведено у власність ОСОБА_1 за рахунок земель оборони на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке винесено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. 3, 15-2, 17, 20, 77, п «в» ч. 4 ст. 88, 122 ЗК України та ст. 3 ЗУ «Про використання земель оборони». Крім того, передача ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у користування ТОВ «БФ-Агро-Інвест» шляхом укладення договору оренди відбулась незаконно, оскільки право розпорядження цією землею належить до компетенції Чернігівської ОВА.
Ураховуючи наявність порушення інтересів держави та бездіяльність органу, до компетенції якого віднесено представницькі повноваження у даній сфері, наявні правові підстави для пред`явлення даного позову прокуратурою в межах повноважень, визначених ЗУ «Про прокуратуру» та ЦПК України.
На підставі розпорядження в.о. голови Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року в порядку, передбаченому ст. 31, 41 ЦПК України, цивільну справу № 744/392/24 передано до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для розгляду по суті.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року позовну заяву в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ТОВ «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою повернуто позивачу разом з усіма додатками.
В апеляційній скарзі керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури, посилаючись на невідповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність позовної заяви вимогам п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є керівник окружної прокуратури, який відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про прокуратуру» має право звернення з позовом в порядку цивільного судочинства. Вважає, що наведені вище норми законодавства районним судом проігноровано.
Указує, що в ухвалі про повернення позовної заяви судом не здійснено посилань на норми процесуального законодавства, які визначають перелік документів, надання яких необхідно для підтвердження повноважень керівника прокуратури при поданні позову. Такої вимоги не встановлено і ст. 175, 177 ЦПК України.
Звертає увагу суду на те, що відомості про особу, яка обіймає посаду керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, - ОСОБА_2 є у вільному доступі в мережі Інтернет, зокрема, на офіційному сайті Чернігівської обласної прокуратури. Отже, звернувшись з позовом, Новгород-Сіверська окружна прокуратура дотрималась вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позов підписано уповноваженою особою керівником прокуратури. Допущена у вступній частині позовної заяви технічна помилка щодо посади прокурора «в.о. керівника» не перешкоджає відкриттю провадження у справі, оскільки на останній сторінці посаду прокурора, яким подано позов, указано вірно.
Вважає, що, дійшовши висновку про ненадання позивачем документів на підтвердження повноважень, суд мав би застосувати положення ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити позовну заяву без руху, а не повертати її. Обґрунтовуючи висновок про повернення позову, суд зазначив лише те, що до нього не додано документів на підтвердження повноважень Дудка А. на ведення справи, що не узгоджується з приписами ст. 15, 23, 24 ЗУ «Про прокуратуру», які не містять такого поняття як «ведення справи» в частині щодо участі у справі прокурора. Прийнятим рішенням районний суд обмежив право прокуратури та Чернігівської ОВА на судовий захист порушених прав.
Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду скасувати, враховуюче наступне.
Дійшовши висновку про необхідність повернення позовної заяви в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, однак підписана керівником цієї прокуратури Антоном Дудко. Одночасно з цим до позовної заяви не додано документів на підтвердження повноважень підписанта на ведення справи.
Однак, з наведеним висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, зважаючи на таке.
У справі встановлено, що у квітні 2024 року керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ТОВ «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (т. 1 а.с. 1-62).
Ухвалою Семенівського районного суду від 11 квітня 2024 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 01 травня 2024 року (т. 1 а.с. 65-66).
Судове засідання відкладалося на 04 червня 2024 року (т. 1 а.с. 112), на 26 червня 2024 року (т. 1 а.с. 164-165) та на 15 липня 2024 року (т. 1 а.с. 174).
Ухвалою Семенівського районного суду від 15 липня 2024 року підготовче провадження у даній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 серпня 2024 року (т. 1 а.с. 216-217).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2024 року справу перерозподілено судді Смага С.В. (т. 1 а.с. 219).
Ухвалою Семенівського районного суду від 12 серпня 2024 року справу прийнято до провадження та вирішено повторно провести підготовче засідання, яке призначено на 09 вересня 2024 року (т. 1 а.с. 220-221).
Ухвалою Семенівського районного суду від 09 вересня 2024 року задоволено заяву судді Смаги С.В. про самовідвід та передано цивільну справу до апарату суду для визначення можливості її розгляду іншим суддею у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України (т. 1 а.с. 224-227).
На підставі розпорядження в.о. голови Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року в порядку, передбаченому ст. 31, 41 ЦПК України, цивільну справу № 744/392/24 передано до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для розгляду по суті (т. 1 а.с. 232-233).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Новгород-Сіверського районного суду Іващенка І.К. (т. 1 а.с. 238).
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року позовну заяву в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ТОВ «БФ-Агро-Інвест», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою повернуто позивачу разом з усіма додатками (т. 1 а.с. 239).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.
Частиною 4 ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частинах 3-5 ст. 56 ЦПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких визначено ст. 15 цього Закону.
При цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (ст. 15 ЗУ «Про прокуратуру»).
Положеннями ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Процесуальне становище прокурора при здійсненні конституційної функції представництва в суді інтересів держави визначається його компетенцією. Прокурор є службовою особою державного органу прокуратури - і діє без спеціальних доручень цього органу, на підставі закону, оскільки виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції щодо представництва в суді державних інтересів.
У постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 704/1233/17 зазначено, що прокурор, здійснюючи функцію представництва, діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 червня 2023 року у справі № 580/8729/21, від 01 травня 2023 року у справі № 260/925/21, від 01 травня 2023 року у справі № 260/925/21.
3 огляду на те, що у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» міститься пряма вказівка про наявність у керівника окружної прокуратури права подавати позовні заяви при здійсненні конституційної функції представництва інтересів держави, колегія суддів уважає, що такий позов підписано уповноваженою особою.
При цьому, інформація про те, що ОСОБА_3 обіймає посаду керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури є публічно доступною.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про необхідність надання керівником Новгород-Сіверської окружної прокуратури Дудком А. документів на підтвердження повноважень підписанта на ведення справи. Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що допущена у вступній частині позовної заяви технічна помилка щодо посади прокурора «в.о. керівника» правового значення для вирішення питання щодо належності повноважень керівника окружної прокуратури не має, оскільки на останній сторінці позову його посаду указано вірно.
Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що Семенівським районним судом, до якого Новгород-Сіверською окружною прокуратурою скеровано позовну заяву, вже відкрито провадження у справі з посиланням на додержання позивачем вимог ст. 175-177 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що Семенівським районним проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. У подальшому на підставі розпорядження в.о. голови Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року в порядку, передбаченому ст. 31, 41 ЦПК України, цивільну справу № 744/392/24 передано до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для розгляду по суті.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, на яку послався суд першої інстанції, повернувши прокурору позовну заяву, таке повернення можливе лише до відкриття провадження у справі. З огляду на те, що провадження у справі вже відкрито Семенівським районним судом, у Новгород-Сіверського районного суду були відсутні процесуальні повноваження для повернення цього позову прокурору. У випадку неналежності представництва, чого у цій справі не встановлено, суд мав вирішувати питання про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а не повертати позовну заяву.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведені норми та наявні матеріали справи, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок районного суду про необхідність повернення позовної заяви позивачу, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367-369, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122818484 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Шитченко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні