Постанова

від 22.10.2024 по справі 502/493/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5679/24

Справа № 502/493/24

Головуючий у першій інстанції Березніков В.О.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Волкової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гаєва Олександра Олександровича, представника ОСОБА_1 на ухвалуКілійського районногосуду Одеської області від 01 березня 2024року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Березнікова В.О., у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження (переоформлення шляхом укладення будь-яких правочинів) земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0025, площею 0,6890 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенком С.Б. було описано та арештоване майно, що належить боржникучоловіку заявниці ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку, площею 0,6890 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310300:01:001:0025.

Проте, виконавець не встановив та не враховував, що на той час арештоване майно набуте під час шлюбу є спільною власністю подружжязаявниці ОСОБА_2 та її чоловіка, боржника у зведеному виконавчому провадженні 72602346, ОСОБА_3 , і таким чином порушуються майнові права одного із співвласників, а саме заявниці.

В наступному було проведено електронні торги лоту № 85, а саме: продаж арештованої земельної ділянки, кадастровий номер: 5122310300:01:001:0025. Переможцем земельних торгів визнано ОСОБА_1 , який таким чином набув право власності на вказану земельну ділянку.

Заявниця вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може порушити її право на земельну ділянку як співвласника у спільному майні подружжя, у зв`язку з можливим її відчуженням новим власником ОСОБА_1 .

Ухвалою Кілійського районногосуду Одеської області від 01 березня 2024року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена.

Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження (переоформлення шляхом укладення будь-яких правочинів) земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0025, площею 0,6890 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Гаєв О.О., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що заявником не було доведено, а судом не встановлено належних та допустимих доказів про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Каразейська Є.Д., представник ОСОБА_2 просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для її скасування, а ухвалу суду законною та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Про судовезасідання,призначене на 22 жовтня 2024 року учасники справи були повідомлені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Каразейської Є.Д., представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що у справі наявний спір про право у спільному сумісному майні подружжя.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у заяві про забезпечення позову посилалася на те, що нею буде подана позовна заява про визнання недійсними земельних торгів, скасування протоколу про результати земельних торгів, акту про проведенні електронні торги, договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності, в якій вона буде просити суд визнати за нею право спільної сумісної власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0025, визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна, які відбулися 15.01.2014, проведені ТОВ «Публічні Процедури», скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0025, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 71534585 від 12.02.2024 10:35:43, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Жосан Т.І.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. у зведеному виконавчому провадженні № 72602346 здійснюються примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/383/23, боржником за яким є ОСОБА_3 .

У вказаному зведеному виконавчому провадженні приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. було здійснено заходи з примусового виконання Наказу №916/383/23, а саме описано та арештоване майно, що належить боржнику, а саме: земельну ділянку, площею 0,6890 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5122310300:01:001:0025.

Відповідно до Протоколу про результати земельних торгів № LAE001-UA20231215-06659 15.01.2024 розпочато проведення організатором приватним виконавцем Носенко С.Б. електронних торгів лоту № 85, а саме: продаж арештованої земельної ділянки, кадастровий номер: 5122310300:01:001:0025, Площа (га): 0,6891 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення, адреса: АДРЕСА_1 . Переможцем земельних торгів визнано ОСОБА_1 .

З договору купівлі-продажу від 12 лютого 2024 року, складеного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Жосан Т.І., зареєстрований в реєстрі № 133, на підставі Протоколу про результати земельних торгів № LAE001-UA-20231215-06659 та Акта про проведенні електронні торги, встановлено, що ОСОБА_1 набуто у власність земельну ділянку з кадастровим номером № 5122310300:01:001:0025, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою з кадастровим номером № 5122310300:01:001:0025 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 133, виданий 12.02.2024, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Жосан Т.І.

Водночас встановлено, що земельна ділянка, площею 0,6890 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5122310300:01:001:0025, належала на праві власності ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 20.09.2013 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9732994 від 20.09.2013 року та інформації з Державного земельного кадастру.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21.07.1990 уклали шлюб, актовий запис №753.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером № 5122310300:01:001:0025, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , набута під час шлюбу та є спільної сумісною власністю подружжя.

На підставівищевикладеного,приймаючи доуваги,що усправі наявнийспір проправо успільному сумісномумайні подружжя,а такожберучи доуваги змістзаходів забезпеченнята метуїх застосування,суд назаконних підставах застосувавзаходи забезпеченняпозову доподання позовноїзаяви,шляхом заборониОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження (переоформлення шляхом укладення будь-яких правочинів) земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0025, площею 0,6890 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З державного реєстру судових рішень, вбачається, що ОСОБА_2 своєчасно звернулась з позовом до суду, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження від 11.03.2024 року ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що з урахуванням застосованого заходу забезпечення позову, питання про зустрічне забезпечення судом не вирішувалося.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги адвоката Гаєва О.О., представника ОСОБА_1 про те, що заявником не було доведено, а судом не встановлено належних та допустимих доказів про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вимоги забезпечення позову відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, та суд, оцінивши доказиу їхсукупності на законних підставах задовольнив заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, взявши до уваги, що у справі наявний спір про право у спільному сумісному майні подружжя.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Гаєва Олександра Олександровича, представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кілійського районногосуду Одеської області від 01 березня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 05 листопада 204 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

Є.С.Сєвєрова