Рішення

від 06.11.2024 по справі 761/21265/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21265/24

Провадження № 2-др/761/340/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і Партнери" до ОСОБА_1 про визнання первинного документа таким, що немає юридичної сили,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 року до суду надійшла вищезазначена заява стосовно ухвалення додаткового рішення про компенсацію відповідачу судових витрат в розмірі 24 000 грн.

Ухвалою суду від 24.10.2024 вказану заяву представника відповідача було призначено до розгляду з повідомленням сторін 30.10.2024 року о 14 год. 45 хв.

29.10.2024 року до суду надійшли заперечення представника позивача щодо поданої представником відповідача заяви про компенсацію судових витрат, адже представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі не робила відповідну заяву про розподіл судових витрат згідно вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Суд не вбачає перешкод для ухвалення додаткового рішення у справі за відсутності учасників справи, котрі були належним чином повідомленні про судове засідання.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 06.11.2024 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2022р. справа №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.10.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і Партнери" до ОСОБА_1 про визнання первинного документа таким, що немає юридичної сили.

Вказаним рішенням суду не було вирішено питання стосовно компенсації відповідачу витрат на правничу допомогу, оскільки на момент розгляду справи доказів понесених витрат не було подано до суду.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1, 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Суд зауважує, що під час судових дебатів представник відповідача заявила, що у разі відмови у задоволенні позову, сторона відповідача буде подавати докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів.

21.10.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, до вказаної заяви було долучено відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу, а також докази надсилання позивачу заяви з додатками.

Враховуючи викладене, суд констатує, що заявник виконав вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України, а тому доводи представника позивача про те, що представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі не робила відповідну заяву про розподіл судових витрат є хибними.

Так, стороною відповідача заявлено до стягнення 24 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №761/21265/24.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу заявником подано договір про надання правової допомоги від 06.06.2024 року, акт надання послуг від 21.10.2024 року.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту- Закону № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.3 ст. 27 Закону № 5076-VI).

Згідно з ч.ч.1,5 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Суд вбачає, що за своєю правовою природою укладений між Відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Алтана" договір про надання правової допомоги від 06.06.2024 року є договором про надання послуг.

Згідно з п.п. 1.1. вказаного договору об?єднання зобов?язується надати правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів клієнта у судовій справі №761/21265/24 за позовом до Адвокатського об?єднання «Гапоненко Роман і Партнери» до ОСОБА_1 під час здійснення провадження по даній справі у судах першої, апеляційної та каспійної інстанцій (далі по тексту - «СПРАВА»).

Правова допомога включає: аналіз наданих матеріалів та формування правової позиції по справі; підготовка процесуальних документів; збір необхідної інформації по справі, направлення адвокатських запитів; проведения переговорів за дорученням клієнта; ознайомлення з матеріалами справи; представництво прав та інтересів клієнта у суді; інші види правової допомоги.

У пункті 3.3 вказаного договору сторони дійшли згоди про розмір основного гонорару у суді першої інстанції у сумі 15000 грн.

У пункті 3.4 вказаного договору сторони дійшли згоди, що гонорар за надання правової допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів клієнта у судовому засіданні становить 3000 грн.

21.10.2024 року сторони вказаного договору підписали акт наданих послуг, в якому зазначили обсяг виконаних робіт та їх вартість в розмірі 24 000 грн., а саме: аналіз позовної заяви з додатками у справі №761/21265/24 аналіз матеріалів, наданих клієнтом щодо суті справи, аналіз судової практики, доктрини, підготовка правової позиції у справі, консультування клієнта щодо правової позиції та необхідності вжиття процесуальних дій, їх строків та порядку вчинення, підготовка проекту відзиву на позовну заяву та інших клопотань (про закриття провадження, про витребування доказів); представництво інтересів клієнта по справі №761/21265/24 у судовому засіданні 01.10.2024, 09.10.2024 року та 16.10.2024 року.

Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). […]

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару)».

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1, 3 ст.89 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.4, 5, 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Необхідно наголосити увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст. 182 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Поряд з вказаним необхідно звернути увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Вказане висловлено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022р. справа №127/1415/20, від 03.08.2022 р. справа №569/1159/20, від 04.08.2022р. справа №761/20215/19.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право вказати обґрунтовані заперечення проти таких вимог, що в даному випадку позивач не вчинив, що як наслідок виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи надані представником відповідача документи, які в повній мірі підтверджують факт надання відповідачу послуг з правової допомоги під час розгляду цивільної справи №761/21265/24, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання позивачем жодних заперечень на спростування співмірності розміру послуг їх вартості, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 24000,00 грн., про що відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України ухвалити додаткове судове рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 137, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі, - задовольнити.

Стягнути з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і Партнери" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і Партнери": м. Київ, вул. Предславинська, 30, офіс 15, 16, код ЄДРПОУ 42270428;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 06.11.2024 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА