Рішення

від 01.11.2024 по справі 385/1053/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1053/24

Провадження № 2/385/449/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

01.11.2024 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

секретаря судового засідання Шевченко Л. О.,

за участі:

представника позивача адвоката Любченка В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про визнання відсутнім права оренди,

встановив:

представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Любченко В. М. звернувся з позовом до ФГ «Олена», в якому просив визнати відсутнім права оренди у Фермерського господарства «Олена», що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2022, підставою внесення якого стало: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65620597 від 30.11.2022, ОСОБА_2 , Благовіщенської міської ради, Кіровоградської області, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0176 площею 3,0097 га, що розташована: Кіровоградська область, Гайворонський район, Гайворонська міська рада, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2664280435020, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.

позиція сторін

Позов мотивовано тим, що 30.11.2012 між ОСОБА_3 та ФГ «Олена» було укладено Договір оренди земельної ділянки № 0176, кадастровий номер 3521110100:02:000:0176, що розташована на території Гайворонської міської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області, площею 3, 0097 га (надалі - Договір оренди), строком на 10 років до 30.11.2022 на дату спливу строку оренди земельної ділянки.

12 грудня 2022 року ОСОБА_3 з інформаційної довідки №317441439 отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 28.11.2022 до запису речового права державним реєстратором Благовіщенської міської ради Кіровоградської області Корсун В. С. було зареєстровано додаткову угоду без номера від 23.11.2022 до Договору оренди земельної ділянки від 30.11.2012, відносно Земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0067, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 з автоматичним продовженням дії договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а спадкоємцем вищезазначеної земельної ділянки став її син позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.03.2024 № 535, при цьому як стверджує позивач ні він, ні його мати померла ОСОБА_3 не підписувала жодних додаткових угод та не бажали співпрацювати з відповідачем.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2024 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2024 витребувано у відповідача оригінал додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0176 укладеної між ОСОБА_3 та Фермерськимгосподарством «Олена»від 23.11.2022 підготовче засідання відкладено.

28.08.2024 від представниці відповідача надійшла заява про неможливість виконання ухвали оскільки додаткову угоду втрачено, та щодо даного факту в ФГ «Олена» проводиться службова перевірка

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Любченко В. М. позов підтримав просив його задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві. Вказав, що при наданні відповідачем оригіналу додаткової угоди, позивач мав намір клопотати про призначення почеркознавчої експертизи, однак оригіналу додаткової угоди відповідачем не надано.

Представниця відповідача адвокат Дяченко М. І., яка мала намір прийняти участь в справі в режимі відеоконференції з власних засобів, у зв`язку з виниклими в неї проблемами інтернет з`єднання, участі в судовому засіданні не прийняла. Тому суд , з урахуванням думки представника позивача та положення ч. 5 ст. 212 ЦПК України провів розгляд без її участі.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву не подав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, суд вважав можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст.6Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та отримав у спадщину земельну ділянку кадастровий номер 3521110100:02:000:0176 площею 3,0097 га, що розташована: Кіровоградська область, Гайворонський район, Гайворонська міська рада, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2664280435020, та яка належить йому на праві власності (а.с. 7).

З витягу з державного реєстру речових прав № 368953129 від 07.03.2024 вбачається, що станом на 07.03.2024 власником земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0176 площею 3,0097 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2664280435020 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 8).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 станом на 12.12.2022 була власницею земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0176 площею 3,0097 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Гайворонська міська рада, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2664280435020. Також щодо даної земельної ділянки зареєстровано право оренди номер запису 48566084; дата та час державної реєстрації 28.11.2022, підстава для державної реєстрації додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, б/н від 23.11.2022, видавник ФГ «Олена», орендодавець ОСОБА_3 , договір оренди землі б/н, від 30.11.2012, видавник ФГ «Олена», орендодавець ОСОБА_3 (а.с. 9-10).

Норми права та мотиви їх застосування

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною першою статті 14Закону України«Про орендуземлі» - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15Закону України«Про орендуземлі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Водночас, позивач заперечує факт підписання власницею земельної ділянки Додаткової угоди від 23.11.2022 щодо продовження строку оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутній примірник Додаткової угоди від 23.11.2022, за якою до 30.11.2032 орендарем належної позивачу земельної ділянки є ФГ «Олена».

Також за клопотанням сторони позивача судом вживались заходи щодо витребування від відповідача зазначеної Додаткової угоди, однак відповідачем такі докази суду не надано.

Суд вважає, що оскільки позивач стверджує про неукладення спірної Додаткової угоди та відсутність у нього оригіналу примірника такої угоди, то саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення цієї угоди.

При цьому, суд виходить з того, що згідно з ч.4 cт. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та положеннями ч. 10 ст. 84 ЦПК України, якою визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Слід вказати, що представником позивача, який заперечує факт укладення додаткової угоди між ОСОБА_3 та ФГ «Олена» від 23.11.2022, яким було продовжено строк дії договору оренди спірної земельної ділянки, заявлялося клопотання про витребування у відповідача оригіналу такої додаткової угоди. Метою такого було подальше заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, щодо спростування наявності підпису ОСОБА_3 в зазначеній додатковій угоді.

Клопотання було задоволене судом.

Відповідачем на виконання ухвали суду було повідомлено про відсутність оригіналу додаткової угоди, у зв`язку з втратою такого. Долучено копію з газети Урядовий кур`єр від 17.03.2023 № 54, в якій наявне опубліковане оголошення про втрату 37 додаткових угод до договорів оренди землі, в тому числі за № 4 додаткової угоди від 23.11.2022 до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0176.

Слід зауважити, що в ухвалі від 20.08.2024 відповідачу було роз`яснено обов`язок подати витребувані докази та те, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ або відмовити у його визнанні, або здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

У зв`язку з ненаданням відповідачем оригіналу Додаткової угоди та відсутністю такої у позивача, сторона позивача в подальшому не порушувала питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

При цьому суд звертає увагу на положення абзацу 3 п. 1.1 Розділу 1 «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, в якому категорично вказано, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Тобто суд констатує, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем не було надано оригінал оскаржуваної Додаткової угоди, що унеможливлювало призначення судом, а також і проведення в подальшому судової почеркознавчої експертизи.

За змістом статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки відповідачем не надано оригіналу додаткової угоди укладеної між ФГ «Олена» та ОСОБА_3 для проведення почеркознавчої експертизи, то суд доходить висновку, що відповідач не спростував твердження позивача та не довів, що ОСОБА_3 підписувала додаткову угоду від 23.11.2022 щодо продовження строку договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0176. А отже суд вважає таку неукладеною, а право оренди цієї земельної ділянки у відповідача - відсутнім.

Факт реєстрації речового права оренди спірної земельної ділянки не може заміняти договір про таке право, так як згідно положення ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. І лише після виникнення речового права оренди таке підлягає державній реєстрації.

Зважаючи на таке, суд вважає за можливим визнати, що ОСОБА_3 . Додаткову угоду від 23.11.2022 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0176 не підписувала.

Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу непідписання ОСОБА_3 додаткової угоди №б/н від 23.11.2022 до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2012.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ про те, що додаткова угода № б/н від 23.11.2022 до договору оренди від 30.11.2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 ОСОБА_3 не підписувалась та не укладалась.

У постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27Закону №1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зробив висновок про те, що «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Оскільки державній реєстрації підлягала не сама угода, а речове право, яке виникло на її підставі, то Додаткову угоду до Договору оренди можна кваліфікувати як неукладену за умови заявлення належного способу захисту, яким є визнання відсутнім права оренди. Тому оскільки ОСОБА_3 вона не підписувалась та не укладалась тому позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до частин першої, другої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., а тому відповідно до ст.141ЦПК України такий підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.12,13,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства «Олена» (код ЄДРПОУ 20657357, місцезнаходження: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Шкільна, 1) про визнання відсутнім права оренди задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди у Фермерського господарства «Олена», що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2022 (номер запису про інше речове право 48566084) відносно земельної ділянки, кадастровий номер 3521110100:02:000:0176, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2664280435020, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 06.11.2024.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 01.11.2024