Рішення

від 31.10.2024 по справі 449/1082/23

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/1082/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

у складі головуючого судді: Гуняк О.Я.,

секретаря судового засідання: Тивонюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перемишляни заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. Покликається на те, що позивачем ОСОБА_3 , 21.11.2023 року укладено договір з адвокатським об`єднанням «Земельна колегія» про надання правничої (правової) допомоги у справі № 449/1082/23. Правнича допомога надається адвокатом адвокатського об`єднання «Земельна колегія» Жогальською І.Ф.. Зазначає, що в заяві про зміну предмету позову, яка подана до суду 19.01.2024 року, позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача складається із судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, яка надається згідно Договору про надання правничої допомоги та представництво в суді б/н від 21.11.2023 року. Наголошує, що в судовому засіданні 15.10.2024 року в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПКУ до закінчення судових дебатів у справі представником ОСОБА_3 адвокатом Жогальською І.Ф. було заявлено про подання доказів понесених судових витрат впродовж 5 (п`яти) днів після ухвалення судового рішення. Зауважує, що сума гонорару оплачена ОСОБА_3 25.11.2023 року в сумі 5000 грн. (квитанція про оплату № 241769140), 10.05.2024 року в сумі 10000 грн. (платіжна інструкція 0.0.3636477433.1), 26.05.2024 року в сумі 5000 грн. (платіжна інструкція 0.0.3669151599.1). Звертає увагу, що сторонами підписано акт приймання виконаних робіт (наданої правничої допомоги) від 15 жовтня 2024 року, згідно з яким Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу в обсязі, передбаченому Договором про надання правничої допомоги від 21.11.2023 року.

Сторони в судові засідання не з`явився, хоча такі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, проте від представника позивача, надійшла заява про розгляд заяви без їхньої участі, заяву підтримує повністю.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Перемишлянська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним державного акту та свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку задоволено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно доп.3ч.1,ч.ч.2-4ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судомне вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Уразі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справив судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно доч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 2.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.2023 року Адвокатське об`єднання за дорученням Клієнта прийняло на себе зобов`язання з надання наступної правничої (правової) допомоги: вивчення наданих клієнтом матеріалів, аналіз чинного законодавства, аналіз судової практики; складання необхідних процесуальних документів (заяв, клопотань, заперечень та інших); участь у переговорах з іншими учасниками судового процесу на предмет врегулювання спору; участь адвоката Адвокатського об`єднання в судових засіданнях Перемишлянського районного суду Львівської області.

Згідно п. 5.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги та представництво в суді від 21.11.2023 р., сторонами погоджено суму гонорару за правничу допомогу у фіксованому розмірі 20000 грн.

Згідно долучених до заяви квитанції про оплату №241769140 від 25.11.2023 р., платіжної інструкції №0.0.3636477433.1 від 10.05.2024 р., платіжної інструкції №0.0.3669151599.1 від 26.05.2024 р., сума гонорару оплачена ОСОБА_3 25.11.2023 року в сумі 5000 грн. 10.05.2024 року в сумі 10000 грн., 26.05.2024 року в сумі 5000 грн..

Як вбачається із акту приймання виконаних робіт (наданої правничої допомоги) від 15 жовтня 2024 року, підписаного сторонами, Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу в обсязі, передбаченому Договором про надання правничої допомоги від 21.11.2023 року.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (вивчення норм законодавства, обсягу доказів, підготовка додаткових пояснень та запитів), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає за можливе заяву задовольнити.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Апеляційна скаргана додатковерішення судуможе бутиподана доЛьвівського апеляційногосуду черезПеремишлянський районнийсуд Львівськоїобласті протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: с. Чемеринці Львівського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа: Перемишлянська міська рада Львівського району Львівської області, місцезнаходження: м. Перемишляни, вул.. Галицька,50 Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 26485176.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: пр. В.Чорновола,4, м. Львів, ЄДРПОУ 39769942.

Суддя О. Я. Гуняк