Рішення

від 23.10.2024 по справі 906/621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/621/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Корзаченко В.М. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АІ №1614693 від 08.09.2024 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Кирилюк В.Л. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АМ №1100469 від 17.09.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс"

про стягнення 444 140, 18 грн. (згідно заяви за вх. № г.с. 01-44/2402/24 від 21.08.2024 про зменшення розміру позовних вимог)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 545 396,09 грн. заборгованості з оплати 3% генпідряду та вартості матеріальних ресурсів, 34 561,68 грн. 3% річних, 118 350,95 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання субпідрядником ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" умов договору субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021 в частині сплати генпідряднику ПП "Автомагістраль" 3% від вартості виконаних робіт, а також вартості матеріальних ресурсів, переданих субпідряднику.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.06.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

15.07.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім цього, відповідач зауважував, що загальна вартість оплачених генпідрядником послуг становить 12 940 487,67 грн., в тому числі 8 253 785,59 грн. - сума оплати послуг за вирахуванням субпідрядних (3%), вартість оплачених послуг за рішенням суду - 2 917 916,39 грн. та вартість послуг 1 768 785,69 грн. без вирахування субпідрядних.

Таким чином, субпідрядні могли б не сплачуватися із загальної суми 4 686 702,08 грн.

Також відповідач вказував на те, що матеріали справи не містять документів, що підтверджують факт надання ПП "Автомагістраль" послуг генерального підряду.

Щодо вимоги про стягнення вартості переданих матеріальних ресурсів, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять будь-якого листування щодо попереднього замовлення товару, тобто погодження на поставку. Також відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем не подано товарно-транспортних накладних, як документів, підтверджуючих поставку матеріальних цінностей.

21.08.2024 на адресу суду надійшла заява позивача за вх. № 01-44/2402/24 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 444 140, 18 грн., з яких: 350 846,98 грн. заборгованості з оплати 3% генпідряду та вартості матеріальних ресурсів, 20 899, 12 грн. 3% річних, 72 394,08 грн. інфляційних. Разом з тим, згідно вказаної заяви позивач просить повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3 812, 53 грн., який було сплачено згідно платіжної інструкції №5174 від 31.05.2024 в сумі 10 474,63 грн.

17.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 17.09.2024 заяву позивача за вх. № 01-44/2402/24 від 21.08.2024 про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

Також згаданою вище ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 між Приватного підприємства "Автомагістраль" (генеральний підрядник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" (субпідрядник/відповідач) укладено договір субпідряду № 20/04/СП1 93710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 107,7 км), відповідно до якого субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: 637100009-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту. (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 107,3 км), за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. Генеральний підрядник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок (п.п. 1.1. договору).

Ціна цього договору є договірною і становить 1 733 854, 48 грн. з ПДВ (п.п. 3.1. договору).

Згідно п.п. 4.1. договору розрахунки проводяться генеральним підрядником субпідряднику після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних стандартів з ціноутворення, які складаються субпідрядником і подаються для підписання генеральному підряднику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати генеральним підрядником наданих послуг. Генеральний підрядник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник генерального підрядника протягом п`яти робочих днів, відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів послуг, перевіряє надання послуг згідно представленого акту і підписує його в частині фактично наданих послуг, в межах виділених бюджетних асигнувань.

Також п.п. 4.8. договору передбачено, що при наявності матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд або отриманих шляхом добування попутно наданню послуг, оформляється акт визначення обсягів та вартості вищевказаних матеріалів за підписами комісії відповідно до листа Генерального підрядника від 18.03.2015 №08с/633 та МВ 03450778-736:2014. При взаєморозрахунках за обсяги наданих послуг вартість матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд та придатних для подальшого використання, залишаються у субпідрядника, а генеральному підряднику повертається їх вартість зворотними сумами.

Відповідно до п.п. 4.19. договору субпідрядник сплачує генеральному підряднику генпідрядні послуги у розмірі 3 % (три відсотки) від вартості викопаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 20.04.2022 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.п. 11.1. договору).

На виконання умов Договору, ПП "Автомагістраль" оплатило ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" субпідрядні роботи наступними платежами:

- 794 596,14 що підтверджується платіжною інструкцією № 8803 від 02.07.2021;

- 1 638 275,59 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 10532 від 02.08.2021;

- 616 049,57 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 11247 від 13.08.2021;

- 1 047 707,01 що підтверджується платіжною інструкцією № 12907 від 13.09.2021

- 625 128,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 15044 від 21.10.2021;

- 943 908,16 що підтверджується платіжною інструкцією № 16606 від 23.11.2021;

- 819 307,47 що підтверджується платіжною інструкцією № 17827 від 14.12.2021.

Як зазначив позивач та підтвердив відповідач у відзиві на позов (а.с. 62-68) зазначені вище платежі вже враховували різницю в оплаті з Актами виконаних робіт у розмірі 3% генпідрядних послуг.

Водночас, як зазначив позивач, платежі від 06.01.2022 на суму 234 917,34 грн. (платіжна інструкція № 154), а суму 1 000 000,00 грн. (платіжна інструкція № 159) та від 02.02.2022 на суму 533 896,05 грн. (платіжна інструкція № 1311) (а.с. 24-25), не враховували необхідність відрахування 3% генпідрядних послуг, які і відповідачем не були відраховані.

Також позивач відзначив, що при виконанні рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/2409/22 (а.с. 26-31), ПП "Автомагістраль" сплачено 3 420 220,65 грн. (а.с. 32), з яких 2 917 916,39 грн. сума основного боргу за надані послуги згідно Договору субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021. Такий платіж здійснено ПП "Автомагістраль" також без відрахування 3% генпідрядних послуг. Отже, ПП "Автомагістраль" сплатило на користь ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" кошти за виконані роботи (надані послуги) за Договором та не отримало 3% генпідрядних послуг з суми коштів 4 686 729,78 грн.

Крім наведеного вище, позивач зазначив, що згідно з видатковою накладною № 732 від 08.12.2021 ним передано ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" сіль для промислового перероблення на суму 207 691,44 грн. з ПДВ, а також згідно з видатковою накладною № 767 від 28.12.2021 передано ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" металобрухт на суму 2 553,60 грн. з ПДВ (а.с. 33-34).

Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині приписами п.п. 4.8. договору позивач вважає, що вартість передах матеріалів в сумі 210 245,04 грн. (207 691,44 грн. + 2 553,60 грн.) має бути повернута ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" на користь ПП "Автомагістраль".

12.09.2023 позивач скерував на адресу відповідача претензію, відповідно до якої просить протягом 7 днів з дня отримання цієї претензії в порядку досудового врегулювання спору, сплатити на користь ПП "Автомагістраль" заборгованість за договором субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021 (послуги генпідряду та вартість отриманих матеріальних ресурсів) в сумі 792 094,95 грн. (а.с. 35-37).

Відповідач дану претензію залишив без реагування.

За наведених обставин, позивач в метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Частиною 1 ст. 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

В даному випадку правовідносини між сторонами виникли саме на підставі договору субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021.

Як зазначалося раніше, п.п. 4.19. договору субпідрядник сплачує генеральному підряднику генпідрядні послуги у розмірі 3 % (три відсотки) від вартості викопаних робіт.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Виходячи з наведених норм, суд вважає зазначити наступне.

Проаналізувавши рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/2409/22 (а.с. 26-31), яке набрало законної сили згідно даних ЄДРСР 31.07.2023, 2 917 916,39 грн. основного боргу за надані послуги згідно Договору субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021 обраховані судом на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, а саме:

- за період з 16.12.2021 по 31.12.2021:

за грудень 2021 року на загальну суму 8 645, 56 грн.;

за грудень 2021 року на загальну суму 164 938, 13 грн.;

за грудень 2021 року на загальну суму 60 164, 00 грн.;

за грудень 2021 року на загальну суму 822 025, 69 грн.;

за грудень 2021 року на загальну суму 313 945, 93 грн.;

за грудень 2021 року на загальну суму 113 617, 26 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 18.01.2022:

за січень 2022 року на загальну суму 199 079, 87 грн.;

за січень 2022 року на загальну суму 19 030, 55 грн.;

за січень 2022 року на загальну суму 360 873, 24 грн.;

за січень 2022 року на загальну суму 855 596, 16 грн.

Згадане рішення не містить жодних посилань щодо відрахування з даної суми вартості генпідрядних послуг згідно п.п. 4.19. договору.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що 2 917 916,39 грн. є повною вартістю послуг, наданих відповідачем позивачу згідно Договору субпідряду № 20/04/СП1 від 20.04.2021. Дана обставина не підлягає повторному доказуванню при розгляді цієї справи.

Вартість послуг, оплачених позивачем в січні 2022 року на загальну суму 1 768 813,39 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 154 від 06.01.2022, № 159 від 06.01.2022, № 1311 від 02.02.2022 (а.с. 24-25) здійснена за субпідрядні роботи згідно договору № 20/04/СП1 від 20.04.2021, що зазначено в графі "призначення платежу".

Тобто, позивач подав суду докази проведення оплати наданих послуг, з яких слід відрахувати 3% вартості генпідрядних послуг у відповідності до п.п. 4.19. договору.

В свою чергу, відповідач заперечив правомірність нарахування таких, посилаючись на відсутність актів приймання виконаних робіт.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Враховуючи наведене та оцінюючи подані суду докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає вимоги в частині стягнення 140 601,89 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача вартості переданих згідно з видатковою накладною № 732 від 08.12.2021 солі для промислового перероблення на суму 207 691,44 грн. з ПДВ, а також згідно з видатковою накладною № 767 від 28.12.2021 металобрухту на суму 2 553,60 грн. з ПДВ, суд зазначає наступне.

В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на приписи п.п. 2.9. та 4.8. договору.

Згідно п.п. 2.9. договору генеральний підрядник має право надати субпідряднику необхідні для виконання послуг матеріали, в тому числі матеріали від розбирання (демонтажу), а Субпідрядник зобов`язаний їх використати у встановлений спосіб. Передача матеріалів оформлюються актом приймання-передачі, у якому відображають найменування, кількість та вартість матеріалів, що передаються.

Пункт 4.8. договору передбачає, що при наявності матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд або отриманих шляхом добування попутно наданню послуг, оформляється акт визначення обсягів та вартості вищевказаних матеріалів за підписами комісії відповідно до листа Генерального підрядника від 18.03.2015 №08с/633 та МВ 03450778-736:2014. При взаєморозрахунках за обсяги наданих послуг вартість матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд та придатних для подальшого використання, залишаються у субпідрядника, а генеральному підряднику повертається їх вартість зворотними сумами.

Виходячи з наведеного, суд відзначає, що сіль для промислового перероблення, поставлена відповідачу на підставі видаткової накладної № 732 від 08.12.2021, не є ресурсом отриманим від розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд або отриманих шляхом добування попутно наданню послуг, за який генпідряднику повертається його вартість у відповідності до п.п. 4.8. договору.

Також суд відзначає, що строк оплати вартості переданих матеріальних цінностей договором не встановлено. Претензія, що направлялася позивачем відповідачу 12.09.2023 (а.с.35-37), не містить чіткого переліку матеріальних ресурсів, за які позивач просить повернути грошові кошти. З наявних матеріалів справи суму 792 094,95 грн. визначену в претензії як послуги генпідряду та вартість матеріалів і їх доставки ідентифікувати в частині переліку таких матеріалів не є можливим.

Тому виходячи з положень ст. 530 ЦК України, суд вважає вимогу щодо стягнення 210 245,04 грн. такою, що пред`явлена до суду передчасно, оскільки строк виконання такої не настав.

За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення вартості переданих відповідачу матеріальних ресурсів згідно видаткових накладних № 732 від 08.12.2021 та № 767 від 28.12.2021.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 34 561,68 грн. 3% річних, 118 350,95 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд відзначає, що строк оплати 3% послуг генпідряду не визначений.

Згідно ч. 2 ст. 530 ГПК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося раніше, позивачем направлено на адресу відповідача претензію з проханням сплатити заборгованість за послуги генпідряду протягом 7 днів з дня отримання такої претензії.

Претензія згідно трекінгу "Укрпошти" отримана адресатом 19.09.2023.

Тобто граничним строком для виконання такого зобов`язання є 25.09.2023 (з урахуванням дня отримання 19.09.2023).

За наведених обставин, суд обрахувавши 3% річних та інфляційні за період прострочення виконання зобов`язання зі сплати 140 601,89 грн. послуг генпідряду (з 26.09.2023 до 12.08.2024) вважає обґрунтованими до стягнення 3 721,13 грн. 3% річних та 8 940,52 грн. інфляційних.

В задоволенні вимоги щодо стягнення 17 177,99 грн. 3% річних та 63 453,56 грн. інфляційних суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 140 601,89 грн. заборгованості, 3 721,13 грн. - 3% річних, 8 940,52 грн. - інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Потапова, 36, код ЄДРПОУ 42133695)

- на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська область, Бучанський район, с. Синяк, вул. Київська, 68, код ЄДРПОУ 31481658) 140 601,89 грн. заборгованості, 3 721,13 грн. - 3% річних, 8 940,52 грн. інфляційних, а також 2 298,95 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.11.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1, 2 - сторонам в Електронні кабінети