Рішення

від 04.11.2024 по справі 908/1965/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/8/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024Справа № 908/1965/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» (вул. 1-й провулок Свободи, буд. 8, м. Ромни, Сумська область, 42000; адреса для листування: вул. Путилівська, буд. 3, м. Суми, 40009; ідентифікаційний код юридичної особи 40015185)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (вул. Космічна, буд. 121-В, м. Запоріжжя, 69050; ідентифікаційний код юридичної особи 34217047)

про стягнення коштів у розмірі 4 867 673,61 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шевцов П.В., адвокат, ордер серії ВІ № 1233937 від 30.07.2024;

від відповідача: Громут В.І., адвокат, ордер серії АР №1190788 від 02.08.2024, посвідчення адвоката №ЗП001535 від 05.01.2018;

РУХ СПРАВИ.

17.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» (скорочене найменування ТОВ «КРОП-ІНКРІС») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (скорочене найменування ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА») про стягнення боргу у сумі 4 867 673,61 грн, з яких 3 584 863,79 грн - пеня, 1 017 096,31 грн - інфляційні витрати, 265 713,51 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу № 908/1965/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі №908/1965/24; присвоєно справі номер провадження 3/8/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 07.08.2024 об 11:00 год. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідно до ст. 165 ГПК України надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

26.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.09.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 03.10.2024 о 10:00 год.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «КРОП-ІНКРІС» відмовити в повному обсязі.

02.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло пояснення на заперечення, в якому позивач просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

03.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло пояснення по справі № 908/1965/24.

Ухвалою суду від 03.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 31.10.2024 об 11:00.

У судовому засіданні 31.10.2024 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та поясненнях по справі.

У судовому засіданні 31.10.2024 була оголошена перерва до 04.11.2024 до 12:00.

У судовому засіданні 04.11.2024 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 04.11.2024 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

16.01.2021 між ТОВ «Кроп-Інкріс» (позивач) та ТОВ «Полетехніка» (відповідач) укладено договір №КА-001/2021 на поставку насіння для сівби, засобів захисту рослин, мінеральних добрив товар.

18.10.2021 між сторонами укладено Специфікацію 003 на поставку: гербіциду Харнес 90 к.е. в кількості 5000,00 л та гербіциду Раундап Пауер в кількості 5000,00 кг.

19.10.2021 між сторонами укладено Специфікацію 004 на поставку: гербіциду Харнес 90 к.е. в кількості 5000,00 л та гербіциду Раундап Пауер в кількості 5000,00 кг.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 003 від 18.10.2021 та № 004 від 19.10.2021 строк поставки Товару, а саме Гербіциду Раундап Пауер, становить 30.03.2022 включно.

Позивач платіжними дорученнями № 5870 від 21.10.2021, № 5835 від 18.10.2021, №6278 від 01.12.2021, № 6262 від 29.11.2021 перерахував відповідачу за товар Гербіцид Раундап Пауер грошові кошти на загальну суму 3 883 415,00 грн.

Відповідач не виконав свого зобов`язання по поставці Гербіциду Раундап Пауер, що підтверджується постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/859/22.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/859/22 змінено спосіб виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №908/859/22, а саме: з «зобов`язання ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» поставити на адресу ТОВ «КРОП-ІНКРІС» Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг» на «стягнення з ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» на користь ТОВ «КРОП-ІНКРІС» 3 883 415 (три мільйона вісімсот вісімдесят три тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 25 коп. грошової суми вартості товару Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за порушення строків поставки Товару Сторона-1 сплачує Стороні 2 за кожен день прострочення поставки Товару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення.

За порушення умов вищевказаного Договору Позивачем нараховано пеню Відповідачу в сумі 3 584 863,79 грн.

Також, відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 1 017 096,31 грн та 3% річних у розмірі 265 713,51 грн.

Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 4 867 673,61 грн, з яких 3 584 863,79 грн - пеня, 1 017 096,31 грн - інфляційні витрати, 265 713,51 грн - 3% річних.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позову заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає.

Зазначає, що 16.01.2021 між ТОВ «Полетехніка» та ТОВ «Кроп-Інкріс» укладено договір №КА-001/2021 на поставку насіння для сівби, засобів захисту рослин, мінеральних добрив - товар.

18.10.2021 між сторонами укладено Специфікацію 003 на поставку: гербіциду Харнес 90 к.е. в кількості 5000,00 л в строк до 15.03.2022 та гербіциду Раундап Пауер в кількості 5000,00 кг в строк до 30.03.2022.

19.10.2021 між сторонами укладено Специфікацію 004 на поставку: гербіциду Харнес 90 к.е. в кількості 5000,00 л в строк до 15.03.2022 та гербіциду Раундап Пауер в кількості 5000,00 кг в строк до 30.03.2022.

Поставити гербіцид Раундап Пауер в загальній кількості 10 000,00 кг ТОВ «Полетехніка» не встигло, оскільки загально відомо, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російських війська на територію України та 03.03.2022 м. Пологи Запорізької області, де знаходився склад відповідача, окуповано ворожими військами.

14.02.2022 ТОВ «Полетехніка» повідомляло ТОВ «Кроп-Інкріс» про настання форс-мажорних обставин та їх наслідки.

Сторони домовилися, що відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку виникнення будь-яких форс-мажорних обставин, що існують поза волею сторін: війни, страйків, пожежі, вибухів, повені чи інших стихійних лих; оголошення ембарго, зриву транспортування товару перевізником, а також рішення, постанови, тощо органів державної влади та управління внаслідок яких на сторони покладаються додаткові обов`язки чи встановлюються обмеження або заборони (в тому числі, але не обмежуючись ліцензійні, митні, податкові, з технічної реєстрації техніки) які роблять неможливим подальше повне або часткове виконання зобов`язань за цим Договором (окрім зобов`язань з оплати товару), то сторони звільняються від відповідальності за прострочення відповідних зобов`язань та строки їх дії переносяться на строки дії таких обставин.

Для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за зобов`язаннями по поставці по Договору №КА-001/2021 від 16.01.2021 ТОВ «Полетехніка» 13.08.2024 отримало від Запорізької Торгово-промислової палати України сертифікат № 2300-24-1545 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено настання форс-мажорних обставин з 03.03.2022 та які тривають станом на 13.08.2024, в частині неможливості виконання ТОВ «Полетехніка» зобов`язань по поставці товару, які виникли на підставі договору № КА-001/2021 від 16.01.2021.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що Відповідачем беззаперечно не доведено відповідними доказами, що товар гербіцид Раундап Пауер в загальній кількості 10 000,00 кг зберігався/зберігається на складі у м. Пологи, оскільки відповідачем беззаперечно не доведено, що у нього відсутні інші склади для зберігання Товарів.

Із cайту htts://poletechnika.com.ua вбачається, що ТОВ «Полетехніка» здійснює свою діяльність у декількох містах України.

Враховуючи, що Відповідач придбав товар Гербіцид Раундап Пауер, ще у квітні 2021 року, враховуючи що Відповідач не довів відсутність інших складів для зберігання товару, як і наявність складу у м. Пологи, тому Сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-24-1545 від 13.08.2024 розцінюється критично.

Єдиним документом, який врахований Запорізькою ТПП України, що Товар по договору знаходиться на окупованій території, є оборотно-сальдова відомість Відповідача, яка є неналежним доказом.

Під час розгляду справи №908/859/22 не знайшла свого підтвердження та обставина, що господарське зобов`язання, яке було порушено Відповідачем (ТОВ «Полетехніка», стосовно поставки Товару позивачу (ТОВ «КРОП-ІНКРІС»), пов`язано з виникненням обставин форс-мажору.

Звернення до Торгово-промислової палати для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини більше ніж як 2 (два) роки з моменту нібито виникнення таких обставин, говорить про недобросовісність Відповідача.

Відповідач повинен був повідомити позивача про настання обставин форс-мажору протягом 10 днів з дня виникнення таких обставин, про що зазначено в п. 7.2 договору, а повідомив лише 14.07.2022, тобто з пропуском встановленого договором строку.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

У запереченні відповідач зазначає, що вважає доведеним факт щодо наявності складу для зберігання Товару у м. Пологи, вул. Зарічна, 55-А, який був єдиним паспортизованим складом Товариства для зберігання пестицидів в період 2021-2022 р.р. На підтвердження перебування Товару у м. Пологи, Відповідачем надано оборотно-сальдову відомість.

Вважає, що інформація, яка зазначена у Сертифікаті Запорізької Торгово-Промислової Палати №2300-24-1545 від 13.08.2024 про форс-мажорні обставини в повному обсязі відповідає дійсності.

Щодо пропуску строку повідомлення ТОВ «Кроп-Інкріс» про настання форс-мажорних обставин, відповідач посилається на ділову практику, яка почала складатися між суб`єктами підприємницької діяльності в 2022 році, згодом після оговтання від шокового стану, спричиненого повномасштабною агресією, ТОВ «Полетехніка» додатково якнайшвидше повідомило ТОВ «Кроп-Інкріс» про настання форс-мажорних обставин та їх наслідки листом від 14.07.2022, і таким чином виконало свій обов`язок щодо про їх настання, передбачений Договором.

Хоч строк такого повідомлення, передбачений пунктом 7.2. договору і був не витриманий, у зв`язку із відсутністю в Договорі врегульованого сторонами положення про втрату такого права внаслідок порушення строку для повідомлення, це не позбавляє ТОВ «Полетехніка» права на їх посилання в розумний строк.

Відповідач заперечує щодо зобов`язань зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних та посилається на практику Верховного Суду у справі № 910/6267/23 (постанова від 15.05.2024).

ПОЯСНЕННЯ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ (Стислий виклад).

02.10.2024 позивач надав пояснення на заперечення, в яких зазначив, що з урахування стандарту доказування «вірогідності доказів», можна дійти висновку про не доведеність Відповідачем (ТОВ «Полетехніка») відсутності у Боржника інших складів для зберігання Товарів, в тому числі ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ. Відповідач не поставив Товар позивачу впродовж чотирьох (4) місяців (до початку військової агресії російської федерації) з моменту виникнення у нього підстав (зобов`язання) на поставку такого Товару у зв`язку з тим, що у Відповідача даного Товару не було в наявності, а не через те, що даний Товар знаходиться на окупованій території.

Договір не містить жодних умов, які б обмежували предмет зобов`язання за місцем знаходження контрагента (Відповідача), чи способом, яким Товар мав опинитись у розпорядженні Продавця (Відповідача) (виготовлений, придбаний, виміняний, запозичений тощо) для виконання зобов`язань з передачі його Покупцю (Позивачу).

Вважає, що Сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати України №2300-24- 1545 від 13.08.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є належним і допустимим доказом у невиконанні Відповідачем умов договору №КА-001/2021 від 16.01.2021, в тому числі Специфікації №003 від 18.10.2021 та Специфікації №004 від 19.10.2021.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за договором № КА-001/2021 від 16.01.2021 у загальній сумі 4 867 673,61 грн, з яких 3 584 863,79 грн - пеня, 1 017 096,31 грн - інфляційні витрати, 265 713,51 грн - 3% річних.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чибув поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якомурозмірі мав бути поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був своєчасно поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи правомірно нараховані штрафні санкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням від 06.06.2023 у справі № 908/859/22 Господарським судом Запорізької області відмовлено ТОВ «КРОП-ІНКРІС» у задоволені вимог до ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» про зобов`язання відповідача поставити на адресу позивача Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №908/859/22, апеляційну скаргу ТОВ «КРОП-ІНКРІС» задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі №908/859/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та зобов`язано ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» поставити на адресу ТОВ «КРОП-ІНКРІС» Гербіцид Раундап Пауер, у кількості 10 000,00 кг. Крім того, стягнуто з ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» на користь ТОВ «КРОП-ІНКРІС» 2 481,00 грн судового збору сплаченого за подання позову до Господарського суду Запорізької області та 3 721,50 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Під час розгляду справи № 908/859/22 судом були встановлені наступні обставини:

« 16.01.2021 між ТОВ «Полетехніка» (Сторона-1) та ТОВ «КРОП-ІНКРІС» (Сторона -2) укладено договір № КА-001/2021, за умовами п. 1.1. якого цим договором регулюються відносини сторін з поставки насіння для сівби, засобів захисту рослин, мінеральних добрив (далі - товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару, розмір товарного кредиту, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору, Відповідачем було виставлено наступні рахунки для оплати: № 24618 від 21.10.2021 на суму 311 225,00 грн (гербіцид Раундап Пауер 500 кг на суму 188 581,25 грн; гербіцид Харнес 902 к.е. 500 л на суму 122 643,75 грн); № 24042 від 18.10.2022 на суму 311 461,00 грн (гербіцид Раундап Пауер 500 кг на суму 188 724,25 грн; гербіцид Харнес 902 к.е. 500 л на суму 122 736,75 грн); № 30141 від 01.12.2021 на суму 1 758 363,75 грн (гербіцид Раундап Пауер 4500 кг на суму 1 758 363,75 грн ); № 29995 від 29.11.2021 на суму 1 747 746,00 грн (гербіцид Раундап Пауер 4500 кг на суму 1 747 746,00 грн).

Позивач платіжними дорученнями №5870 від 21.10.2021 на суму 311 225,00 грн, №5835 від 18.10.2021 на суму 311 461,00 грн, №6278 від 01.12.2021на суму 1 578 363,75 грн, № 6262 від 29.11.2021 на суму 1 747 746,00 грн оплатив виставлені Відповідачем рахунки.

Відповідачем не було поставлено товар - гербіцид Раундап Пауер в кількості 10 000 кг. Відповідно до специфікацій № 003 від 18.10.2021 та № 004 від 19.10.2021 строк поставки товару - до 30.03.2022 включно».

22.05.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «КРОП-ІНКРІС» за вих. від 20.05.24 № 763 про зміну способу виконання рішення по справі №908/859/22, в якій директор останнього просить суд змінити спосіб виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.24 у справі №908/859/22, а саме: з зобов`язання ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» поставити на адресу ТОВ «КРОП-ІНКРІС» Гербіцид Раундап Пауер, у кількості 10 000,00 кг на стягнення з ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» на користь ТОВ «КРОП-ІНКРІС» 5 648 500,00 грн - грошової суми вартості товару Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/859/22 заяву ТОВ «КРОП-ІНКРІС» за вих. від 20.05.24 № 763 про зміну способу виконання рішення по справі № 908/859/22 задоволено частково.

Змінено спосіб виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.24 у справі №908/859/22, а саме: з «зобов`язання ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» поставити на адресу ТОВ «КРОП-ІНКРІС» Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг» на «стягнення з ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» на користь ТОВ «КРОП-ІНКРІС» 3 883 415 (три мільйона вісімсот вісімдесят три тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 25 коп. грошової суми вартості товару Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг.

На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/859/22 ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» 19.06.2024 сплатило на користь ТОВ «КРОП-ІНКРІС» 3 883 415,25 грн.

Пунктом 5.1 договору № КА-001/2021 від 16.01.2021 встановлено, що «за порушення строків поставки Товару Сторона-1 сплачує Стороні 2 за кожен день прострочення поставки Товару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення».

На підставі пункту 5.1. договору за порушення строку поставки Позивачем нараховано пеню Відповідачу за період з 31.03.2022 по 12.07.2024 із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ нараховану на вартість непоставленого Товару, що становить 3 883 415,25 грн. За розрахунком позивача сума пені складає 3 584 863,79 грн.

Також, відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по травень 2024 у розмірі 1 017 096,31 грн та 3% річних за період з 31.03.2022 по 10.07.2024 у розмірі 265 713,51 грн.

Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 4 867 673,61 грн, з яких 3 584 863,79 грн - пеня, 1 017 096,31 грн - інфляційні витрати, 265 713,51 грн - 3% річних.

14.02.2022 Відповідач (ТОВ «Полетехніка») листом №02/3-101 повідомило ТОВ «Кроп-Інкріс» про настання форс-мажорних обставин та надало довідку Запорізької обласної державної адміністрації від 25.03.2022 № 02377/08-48, відповідно до якої 03.03.2022 місто Пологи Запорізької області, на території якого ТОВ «Полетехніка» здійснювало свою господарську діяльність, було тимчасово окуповано військами Російської Федерації.

13.08.2024 відповідач отримав від Запорізької Торгово-промислової палати України сертифікат №2300-24-1545 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено настання форс-мажорних обставин з 03.03.2022 та які тривають станом на 13.08.2024, в частині неможливості виконання ТОВ «Полетехніка» зобов`язань по поставці товару у зазначений термін, відповідно до договору №КА-001/2021 від 16.01.2021.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку виникнення будь-яких форс-мажорних обставин, що існують поза волею сторін: війни, страйків, пожежі, вибухів, повені чи інших стихійних лих; оголошення ембарго, зриву транспортування товару перевізником, а також рішення, постанови, тощо органів державної влади та управління внаслідок яких на сторони покладаються додаткові обов`язки чи встановлюються обмеження або заборони (в тому числі, але не обмежуючись ліцензійні, митні, податкові, з технічної реєстрації техніки) які роблять неможливим подальше повне або часткове виконання зобов`язань за цим Договором (окрім зобов`язань з оплати товару), то сторони звільняються від відповідальності за прострочення відповідних зобов`язань та строки їх дії переносяться на строки дії таких обставин.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Сторона зобов`язана повідомити іншу сторону про виникнення або припинення форс-мажорних обставин, протягом 10 (десяти) днів від дати виникнення або припинення цих обставин, та підтвердити їх факт довідкою Торговельно-промислової палати України або іншого відповідного органу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № КА-001/2021 від 16.01.2021, за умовами п. 1.1. якого цим договором регулюються відносини сторін з поставки насіння для сівби, засобів захисту рослин, мінеральних добрив (далі - товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару, розмір товарного кредиту, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Однак, поставка визначеного сторонами у Договорі Товару у передбачені Договором строки не була здійснена у повному обсязі, що підтверджується як рішеннями господарського суду у справі № 908/859/22, так і не заперечується сторонами, у зв`язку з чим позивач нарахував на підставі пункту 5.1. договору та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 584 863,79 грн.

Разом з цим, відповідач, як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором, посилається на наявність форс-мажорних обставин, що виникли у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку виникнення будь-яких форс-мажорних обставин, що існують поза волею сторін: війни, страйків, пожежі, вибухів, повені чи інших стихійних лих; оголошення ембарго, зриву транспортування товару перевізником, а також рішення, постанови, тощо органів державної влади та управління внаслідок яких на сторони покладаються додаткові обов`язки чи встановлюються обмеження або заборони (в тому числі, але не обмежуючись ліцензійні, митні, податкові, з технічної реєстрації техніки) які роблять неможливим подальше повне або часткове виконання зобов`язань за цим Договором (окрім зобов`язань з оплати товару), то сторони звільняються від відповідальності за прострочення відповідних зобов`язань та строки їх переносяться на строки дії таких обставин.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яке було розміщено на її сайті, Торгово-промислова палата України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Зазначений лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що відповідачем було отримано сертифікат № 2300-24-1545 від 13.08.2024, виданий Запорізькою Торгово-промисловою палатою України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено настання форс-мажорних обставин з 03.03.2022 та які тривають станом на 13.08.2024, в частині неможливості виконання ТОВ «Полетехніка» зобов`язань по поставці товару, які виникли на підставі договору № КА-001/2021 від 16.01.2021.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22 наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами.

Так, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного суд приймає до уваги, що факт впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підтверджується також наступним.

Як встановлено судом, Договір укладений сторонами 16.01.2021, виходячи з умов та обставин, які існували станом на дату укладення, тобто до повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну.

Однак, 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв`язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.

03.03.2022 місто Пологи Запорізької області, на території якого ТОВ «Полетехніка» здійснювало свою господарську діяльність, було тимчасово окуповано військами Російської Федерації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Пологівська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області (з 03.03.2022).

Судом взято до уваги фактичні обставини справи, які полягають у тому, що складські приміщення відповідача, на яких на момент повномасштабного вторгнення Російської Федерації знаходився Гербіцид Раундап Пауер, знаходилися в м. Пологи Пологівського району Запорізької області. В обґрунтування цього Відповідачем надано: 1) Довідку Запорізької ОДА № 02377/08-48 від 25.03.2022, відповідно до якої ТОВ «Полетехніка» здійснювало свою господарську діяльність на території міста Пологи; 2) видаткову накладну № 0913142405 від 15.04.2021, яка підтверджує факт придбання ЗЗР Раундап Пауер для подальшої реалізації контрагентам, які виявили бажання придбати цей товар за погоджену ціну; 3) оборотно-сальдову відомість по рахунку 281, відповідно до якої придбаний Гербіцид Раундап Пауер зберігався на сертифікованому складі, який розміщено в м. Пологи, Запорізька обл.; 4) договір № 020119/Ц оренди нежитлових приміщень від 01.01.2019, відповідно до якого ТОВ «Бізон-імпорт» (яке після перейменування стало ТОВ «Полетахніка) орендує у ТОВ «Агрофірма «Аврора» частину нежитлового приміщення за адресою: вул. Зарічна 55-А, м. Пологи, та додаткову угоду до вказаного договору від 20.11.2021 про продовження строку дії договору до 31.12.2024; 5) санітарний паспорт на право одержання, зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив, підтверджує на склад за адресою: вул. Зарічна 55-А, м. Пологи, Запорізька обл.

Твердження Позивача, що Відповідачем беззаперечно не доведено відповідними доказами, що товар гербіцид Раундап Пауер в загальній кількості 10 000,00 кг зберігався/зберігається на складі у м. Пологи, оскільки відповідачем беззаперечно не доведено, що у нього відсутні інші склади для зберігання Товарів, а оборотно-сальдова відомість одностороннім документом (складеним лише Відповідачам), а тому не може бути належним доказом у справі, суд відхиляє, оскільки позивачем не надано доказів, що гербіцид Раундап Пауер в загальній кількості 10 000,00 кг зберігався/зберігається на іншому складі ніж вказує Відповідач.

Тому з урахуванням стандарту доказування «вірогідність доказів», суд вважає що докази на підтвердження тієї обставини, що на момент повномасштабного вторгнення Російської Федерації та на момент тимчасової окупації м. Пологи 03.03.2022 Гербіцид Раундап Пауер , знаходився в м. Пологи Пологівського району Запорізької області є більш вірогідними, ніж докази на іі спростування, а тому вважає таку обставину доведеною.

Таким чином, факт безпосереднього впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виробничу діяльність відповідача та неможливість відповідача уникнути цього впливу доведена належними доказами.

Про наявність об`єктивних обставин неможливості відповідача виконати свої зобов`язання за Договором (в тому числі в частині своєчасності поставки Товару), позивача було повідомлено направленням засобами електронної пошти листом № 02/3-101 від 14.02.2022 «Про настання форс-мажорних обставин».

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку виникнення будь-яких форс-мажорних обставин, що існують поза волею сторін: війни, страйків, пожежі, вибухів, повені чи інших стихійних лих; оголошення ембарго, зриву транспортування товару перевізником, а також рішення, постанови, тощо органів державної влади та управління внаслідок яких на сторони покладаються додаткові обов`язки чи встановлюються обмеження або заборони (в тому числі, але не обмежуючись ліцензійні, митні, податкові, з технічної реєстрації техніки) які роблять неможливим подальше повне або часткове виконання зобов`язань за цим Договором (окрім зобов`язань з оплати товару), то сторони звільняються від відповідальності за прострочення відповідних зобов`язань та строки їх дії переносяться на строки дії таких обставин.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Сторона зобов`язана повідомити іншу сторону про виникнення або припинення форс-мажорних обставин, протягом 10 (десяти) днів від дати виникнення або припинення цих обставин, та підтвердити їх факт довідкою Торговельно-промислової палати України або іншого відповідного органу.

Позивач не заперечує факт отримання листа № 02/3-101 від 14.02.2022, проте зазначає, що вказаний лист направлений в порушення 10 (десяти) денного терміну з моменту виникнення форс-мажорних обставин, передбаченого пунктом 7.2. договору.

Судом також враховано позицію Верховного Суду, який в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвячених питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди.

Суд вважає, що при дослідженні обставин направлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин необхідно враховувати, в тому числі, обставини, що можуть перешкоджати здійсненню самого письмового повідомлення про настання таких обставин та в певних випадках суто формальний підхід в цій частині не можна вважати виправданим та справедливим.

Таким чином, критерієм для оцінки правомірності та добросовісності поведінки сторони, яка через дію непереборних обставин не може своєчасно виконати свої зобов`язання за договором, є вчинення нею заходів якнайшвидшого (тобто в розумні строки за існуючих умов) повідомлення контрагента про настання таких обставин.

Суд враховує загальновідомі обставини, що у вказаний період розпочалася неочікувана, раптова широкомасштабна військова агресія Російської Федерації на територію України. Зокрема, велика територія України піддалася швидкому навальному захопленню ворогом, що спричинило масову міграцію населення, та певний хаос.

Суд погоджується із доводами відповідача щодо непрогнозованості ситуації на початку широкомасштабної воєнної агресії, та шоковий стан, в тому числі і суб`єктів підприємницької діяльності, спричинений повномасштабною агресією.

Суд враховує практику Верховного Суду, викладену зокрема в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, відповідно до якої неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (подібний з змістом правовий висновок міститься у п. 51 Постанови Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22).

Судом досліджено умови договору № КА-001/2021 від 16.01.2021 та встановлено, що в ньому не зазначено, що несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє права посилатися на них.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тому, суд вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач має право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу не виконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, в тому числі, Сертифікати ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), обставини та умови здійснення господарської діяльності підприємства відповідача у м. Пологи, суд вважає, що у даному конкретному випадку військова агресія Російської Федерації проти України і ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, на території м. Пологи є надзвичайною за даних умов подією, яку сторони не могли, ані передбачити, ані відвернути.

Таким чином, суд встановив, що Відповідачем доведено, у розумінні статті 218 Господарського кодексу України те, що обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, є непередбачуваними, невідворотними, надзвичайними обставинами із очевидним причинно-наслідковим зв`язком між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю вчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за договором № КА-001/2021 від 16.01.2021.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у справі № 910/8741/22 від 13.09.2023, в якій звертається увага на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що під час розгляду справи №908/859/22 не знайшло свого підтвердження та обставина, що господарське зобов`язання, яке було порушено Відповідачем (ТОВ «Полетехніка»), стосовно поставки Товару позивачу (ТОВ «КРОП-ІНКРІС») пов`язано з виникненням обставин форс-мажору, оскільки, зважаючи на предмет спору у справі №908/859/22, обставини форс-мажору не досліджувалися та не розглядалися судом.

З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на те, що не виконання Відповідачем своїх обов`язків за договором щодо поставки Гербіциду Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг зумовлене форс-мажорними обставинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором на підставі п.7.1 договору та положень ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України у вигляді стягнення пені, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3 584 863,79 грн слід відмовити.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Як встановлено у Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.24 у справі № 908/859/22, та в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі № 908/859/22 про зміну способу виконання рішення у справі №908/859/22 відповідач прострочив поставку товару Гербіцид Раундап Пауер у кількості 10 000,00 кг, а тому має повернути на позивачу суму передплати у розмірі 3 883 415 (три мільйона вісімсот вісімдесят три тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 25 коп.

Таким чином, враховуючи позицію викладену в постанові ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, зобов`язання відповідача по поверненню передплати є грошовим зобов`язанням, на яке можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Відповідач вважає, що має право на звільнення від сплати інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на настання форс-мажорних обставин підтверджених сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати України сертифікат №2300-24-1545 від 13.08.2024.

У зв`язку з цим суд зазначає, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Отже, нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

Суд звертає увагу, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю, встановленою статтею 611 ЦК України та статтею 217 ГК України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 ЦК України та статтею 218 ГК України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічна позиція при вирішенні питання чи звільняють форс-мажорні обставини сторону від сплати нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК (річні та інфляційні) була висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №910/8741/22 від 13.09.2023 та у справі №913/308/23 від 16.05.2024.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач правомірно нараховує інфляційні втрати та 3% річних.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду у постанові від 15.05.2024 у справі №910/6267/23 судом не приймається, оскільки не є релевантною даній справі.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат, які нараховані на вартість непоставленого Товару, що становить 3 883 415, 25 грн за період з квітня 2022 року по травень 2024 р.р. у розмірі 1 017 096,31 грн та 3% річних за період з 31.03.2022 по 10.07.2024 у розмірі 265 713,51 грн.

Враховуючи, що сторонами підтверджено факт сплати Відповідачем на користь Позивача грошових у розмірі 3 883 415,25 грн 19.06.2024, суд вважає, що кінцевою датою нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно бути 18.06.2024, а тому наведений позивачем розрахунок 3% річних є неправильним.

Відповідно до розрахунку суду здійсненого в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» за період з 31.03.2022 по 18.06.2024 на суму грошового зобов`язання 3 883 415,25 грн, три проценти річних становлять 258 710,63 грн.

Судом перевірено в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат нарахованих на суму грошового зобов`язання відповідача за період з квітня 2022 року по травень 2024 р.р. у розмірі 1 017 096,31 грн, та встановлено, що він є правильним.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача трьох проценти річних в розмірі 258 710, 63 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 017 096,31 грн.

У стягненні трьох процентів річних у розмірі 7 002,88 грн слід відмовити.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № КА-001/2021 від 16.01.2021 (а.с. 8-11) платіжними дорученнями на оплату товару (а.с. 12-15), перепискою сторін (а.с. 18-20), розрахунком штрафних санкцій наведених в позовній заяві (а.с. 3-4)

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листом про настання форс-мажорних обставин від 14.07.2022 (а.с. 88), Довідкою Запорізької ОДА від 25.03.2022 №02377/08-48 (а.с. 89), сертифікатом №2300-24-1545 про форс-мажорні обставини (а.с. 91), видатковою накладною від 15.04.2021 (а.с. 93), перепискою сторін (94-95), договором №020119/ц оренди нежитлових приміщень (а.с. 132-133, 149), оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 (а.с. 148).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 017 096,31 грн та трьох процентів річних в розмірі 258 710,63 грн.

В стягненні пені у розмірі 3 584 863,79 грн та трьох процентів річних у розмірі 7 002,88 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (вул. Космічна, буд. 121-В, м. Запоріжжя, 69050; ідентифікаційний код юридичної особи 34217047)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» (вул. 1-й провулок Свободи, буд. 8, м. Ромни, Сумська область, 42000; ідентифікаційний код юридичної особи 40015185) суму 1 017 096,31 грн (один мільйон сімнадцять тисяч дев`яносто шість гривень 31 коп.) інфляційних втрат та 258 710,63 грн (двісті п`ятдесят вісім тисяч сімсот десять гривень 63 коп.) три проценти річних. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (вул. Космічна, буд. 121-В, м. Запоріжжя, 69050; ідентифікаційний код юридичної особи 34217047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» (вул. 1-й провулок Свободи, буд. 8, м. Ромни, Сумська область, 42000; ідентифікаційний код юридичної особи 40015185) суму 19 137,26 грн (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять сім гривень 26 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3 584 863,79 грн та трьох процентів річних у розмірі 7 002,88 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.11.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич