Ухвала

від 05.11.2024 по справі 420/24492/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24492/24

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши у письмові провадженні заяву ОСОБА_1 про шостий відвід (вхід.№ЕС/60228/24 від 04.11.2024)

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Секретаря Подільської міської ради Подільського району Одеської області Албанського Олега Богдановича, Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Подільськводоканал", про встановлення факту, визнання протиправними дій, визнання незаконним рішення та зобов`язання відповідачів скасувати рішення, стягнення шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 з урахуванням наданого позивачем уточненого адміністративного позову. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №420/24492/24 до судового розгляду по суті в судовому засіданні, на 31 жовтня 2024 року о 12:00 год.

04.11.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про шостий відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хлімонековій М.В., у якій в прохальній частині просить:

«Розглянути відвід судді Одеського окружного адміністративного суду у якості головуючого судді по справі № 420/24492/24, у особі громадянки ОСОБА_2 і задовольнити його на підставі п.1 ч.4 ст. 36, ч.1 ст.33 КАС України, та за наявності викладених у моїй заяві численних документальних обставин, що викликають сумнів не тільки в ії неупередженості та незадовільної кваліфікації, а насамперед за фактами махрової корупції і зухвалих кримінальних правопорушень, вчинених «добродійкою», які викладені, у змісті даної заяви р. обов 'язково за моєю особистою участю.

Наголошую, що далі спокійно спостерігати за кримінально - корупційним свавіллям судді ОСОБА_2 та її численних колег - спільників у її корупційно - кримінальній діяльності я більше не збираюсь, тому отримав стандартні ганебно - злочинні витвори однакового змісту, у якості суддівських ухвал про відмову у моїх обґрунтованих відводах, я спочатку оскаржу «дії» добродіїв до Вищої ради правосуддя, надав у якості додатку до своїх скарг копії їх ганебно - злочинних витворів, однакові за своїм ганебно - злочинним змістом, наче під копірку, а випадку невжиття заходів, за допомогою світової мережі Інтернет доведу до світової громади документальні факти що у дійсності являє собою поринута з головою у махровій корупції і кримінальній злочинності судова система України і насамперед Одеський окружний адміністративний суд, перетворений хлімоненковими, завальнюками, стефановими, лебедевими, єфіменковими, бездрапгами та іншими на злочинно корупційну організацію, тобто на що саме у дійсності використовується їх благодійна допомога, спрямована на її демократизацію держави і покращення життя її громадян…».

Доводи заяви ОСОБА_1 фактично зводяться до його незгоди із процесуальними рішеннями, які приймаються суддею Хлімоненковою М.В. під час розгляду даної справи, тощо.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, суд виходить з наступного.

Як визначено ст.1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

В силу вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.9 ч.3 ст.2 КАС України, неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

За приписами ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

В свою чергу у розумінні положень п.1 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

У ч.1 ст.36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно.

Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд зауважує, що дана заява (письмова) подана про відвід судді Хлімоненковій М.В. позивачем у справі вшосте.

Перевіряючи зміст заяви про відвід, суд встановив, що позивач вкотре використовує образливі висловлювання на адресу судді, який розглядає цю справу, та інших суддів Одеського окружного адміністративного суду, інші висловлювання, які не відповідають офіційно-діловому стилю спілкування з судом і принижують авторитет правосуддя в Україні.

Так, зокрема, у заяві ОСОБА_1 вказано:

«Незважаючи, що ухвала зухвалої кримінальної аферистки на посаді судді, у особі громадянки ОСОБА_2 від 23.10.2023 р. по справі № 420/24492/24 оскаржена мною в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду і на даний час гне розглянута, натомість як виявляється з матеріалів даної справи, на даний час, тобто на 14.00 годину 04.11.2024 р. не розглянута, що чомусь не завадило Ознгаченій «добродійці», як головуючий судді у судовому розгляді даної адміністративної справи, призначити наступне судове засідання по даній справі ухвалою ще від 01.11.2024 р., на 14.10.2024 р., що обґрунтовано зважаю суперечить здоровому глузду.

Наголошую, що вищенаведене зухвало - ганебне правопорушення є яскравим документальним доказом, що громадянка ОСОБА_2 не у змозі належним чином не тільки розглядати дану адміністративну справу, а взагалі перебувати на посаді судді України.

Крім того, згідно моїх численних клопотань, викладених у письмових заявах до суду, усі судові засідання по даній адміністративній справі № 420/24492/24 мають відбуватися за моєю особистою участю у режимі відео конференції.

Тому, згідно ч.9 ст.195 КАС України: Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Натомість, копії означеного документу, котра має бути негайно надіслана до суду, який організує проведення відеоконференції та мені, як особі, яка братиме участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, нема не тільки у суду і мене, а навіть у матеріалах даної адміністративної справи, що є черговим яскравим документальним фактом злочинного нехтування зухвалою кримінальною аферисткою на посаді судді, у особі громадянки ОСОБА_2 вимог його величі КАС України, з корупційно - кримінальною метою у черговий раз ганебно - злочинно познущатися наді мною, як людиною поважного віку і над Законом України.».

Оцінюючи такі твердження позивача, викладені ним у заві про шостий відвід, суд наголошує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

В силу вимог ч.3 ст.45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. Вказане стосується і тієї особи, яка подала апеляційну скаргу.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20. Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Отже, використання образливих, зокрема принизливих, висловлювань є неприпустимим при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа.

Суд звертає увагу, що у розумінні вимог процесуального закону, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить суб`єктивні припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, що не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не належать спростуванню та доведенню їх правдивості.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються вказаним Кодексом.

Водночас, як встановлено судом, заява ОСОБА_1 про шостий відвід з огляду на викладене вище, не відповідає встановленим ч.3 ст.39 КАС України, ст. 167 КАС України вимогам, не містить обґрунтування підстав для здійснення певних процесуальних дій суддею або зміст нового питання, яке має бути розглянуто судом, містить загалом лиш незгоду ОСОБА_1 із певними процесуальними рішенням судді, та критика певних дій суддів, та жодним чином не вказують на інші підстави для відводу або обґрунтування питання, яке має бути розглянуто судом в процесуальному порядку, зміст викладу обґрунтувань заяви містить відверту неповагу до головуючого судді у справі, що поза розумним сумнівом, окрім образ та можливості тиску на суд, не переслідує жодних легітимних цілей у даному правовому спорі, що виводить такі клопотання за межі обґрунтованих.

Згідно із частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої вказаної статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що образливі висловлювання ОСОБА_1 на адресу судді Хлімоненкової М.В. та інших суддів свідчать про зловживання ним процесуальними правами, а тому заяву ОСОБА_1 про шостий відвід належить залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст.36, 37, 39, 40, 45,167, 243, 248, 250, 321 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про шостий відвід (вхід.№ЕС/60228/24 від 04.11.2024) повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА