Постанова

від 06.11.2024 по справі 360/1183/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року справа №360/1183/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Кочанок О.М.), складеного у повному обсязі 05 грудня 2023 року у м. Дніпро, у справі № 360/1183/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:

стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року, за період з 19.05.2023 по 03.09.2023 в розмірі 90977,32 грн, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 360/5292/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року, за період з 19 травня 2023 року по 02 липня 2023 року в розмірі 37109,17 грн (тридцять сім тисяч сто дев`ять гривень 17 коп) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням в частині визначення періоду затримки та суми стягнення, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просив суд скасувати судове рішення в зазначеній частині та задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання постанови суду за період з 19 травня 2023 року по 03 вересня 2023 року в розмірі 90 977,32 грн

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що поновлення на посаді фактично відбулось 04 вересня 223 року, тобто період невиконання судового рішення складає 79 робочих днів.

Крім того, не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просив суд скасувати судове рішення та відмовити у задоволені позовних вимог

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що відповідач з поважних причин не видав наказ про поновлення позивача на посаді відразу після прийняття судового рішення, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/1183/23, однак листом року суд першої інстанції повідомив про неможливість надання справи в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19 (адміністративне провадження № К/9901/33526/20) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності та наказу про звільнення, поновлення на посаді, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, затверджений наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року № 53, у частині, що стосується ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року. Справу № 360/5292/19 у частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Наказом відповідача від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » на виконання постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19, враховуючи штатний розпис Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на 2023 рік, затверджений 23.01.2023 головою Луганської обласної державної адміністрації - начальником обласної військової адміністрації, відсутність у штатному розписі посади начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці управління розвитку агропромислового виробництва, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу рослинництва, інженерно-технічної політики та земельних відносин управління розвитку агропромислового виробництва поза штатом.

Згідно з наказом відповідача від 11.08.2023 № 22-к «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді» скасовано наказ директора Департаменту від 15.11.2019 № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу рослинництва, інженерно-технічної політики та земельних відносин управління розвитку агропромислового виробництва поза штатом з 16.11.2019. Визнано таким, що втратив чинність наказ директора Департаменту від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».

Наказом відповідача від 01.09.2023 № 23-к «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді» на виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 по справі № 360/5292/19, та враховуючи зміни у штатному розписі Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на 2023 рік, скасовано наказ Департаменту агропромислового розвитку від 15.11.2019 № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці управління агропромислового виробництва з 16.11.2019. Наказано вважати такими, що втратили чинність накази Департаменту від 03.07.2023 № 18-к, від 11.08.2023 № 22-к.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 07.07.2023 № 04.02-03/279 з пропозицією позивачу з`явитись до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо реалізації наказу від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », додатком до якого вказано наказ від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».

Крім цього, за змістом листів Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 14.08.2023 № 01-13/371 та від 04.09.2023 № 01-13/413 останній направляє позивачу копії наказу від 11.08.2023 № 22-к та від 01.09.2023 № 23-к.

В позовній заяві позивач вказує, що наказ Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА від 03.07.2023 № 18-к направлений на електронну пошту представника позивача у справі № 360/5292/19 адвокату Сутковій Рені Агабєковні ІНФОРМАЦІЯ_3 та на пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з початку повномасштабного вторгнення на територію України, є неактивною. Зазначене підтверджується супровідним листом Департаменту від 07.07.2023 № 04.02-03/279. Так само, наказ від 11.08.2023 № 22-к направлено Департаментом на електронні адреси позивача та представника позивача у справі № 360/5292/19 супровідним листом Департаменту від 14.08.2023 № 01-13/371.

Згідно з копією штатного розпису на 2023 рік Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, затвердженого 23.01.2023 головою Луганської обласної державної адміністрації - начальником обласної військової адміністрації Сергієм Гайдаєм , в штаті Департаменту передбачена посада начальника відділу рослинництва, інженерно-технічної політики та земельних відносин Управління розвитку агропромислового виробництва.

Разом з тим, відповідно до копії Переліку змін № 1 до штатного розпису Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на 2023 рік (з 04.09.2023), затвердженого 31.08.2023 головою Луганської обласної державної адміністрації - начальником обласної військової адміністрації Артемом Лисогором виключено зі штатного розпису, зокрема, посаду начальника відділу рослинництва, інженерно-технічної політики та земельних відносин Управління розвитку агропромислового виробництва та включено посаду начальника відділу землеробства, інженерно-технічної політики та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва.

Згідно з копіями табелів обліку використання робочого часу за період липень - вересень 2023 року щодо ОСОБА_1 проставлена відмітка НЗ (неявка з нез`ясованих причин).

Відповідно до довідки Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 16.10.2023 № 2 позивач у вересні 2019 року фактично відпрацював 21 робочий день, у жовні 2019 року 22 робочих дні. Сума нарахованої заробітної плати, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за 21 робочий день у вересні 2019 року складає 25186,22 грн, у жовтні 2019 року за 22 робочих дні нараховано заробітної плати у сумі 26287,82 грн. Середньоденна заробітна плата складає 1197,07 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

Неодноразово аналізуючи наведені положення статті 236 КЗпП України, Верховний Суд (зокрема, у постанові від 19 квітня 2021 року в справі № 826/11861/17) зазначив, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Стаття 236 КЗпП України не містить жодних застережень щодо звільнення власника або уповноваженого ним органу від відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середній заробіток за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Аналіз правових норм чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері проходження громадянами публічної служби та звільнення з публічної служби, дає підстави для висновку, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно з часу його оголошення (набрання законної сили), чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Згідно з роз`ясненнями Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

У даній справі, постановою Верховного Суду від 18 травня 2023 року по справі № 360/5292/19, зокрема, визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року.

Справу № 360/5292/19 у частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 листопада 2019 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 360/5292/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 360/5292/19 задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто з Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період 16 листопада 2019 року по 18 травня 2023 року в сумі 1079552,46 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

На виконання постанови Верховного Суду від 18 травня 2023 року по справі № 360/5292/19, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці управління агропромислового виробництва з 16 листопада 2019 року.

Фактично, основні доводи позовної заяви зводяться до незгоди позивача з його поновленням поза штатом на підставі наказів відповідача від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » та від 11.08.2023 № 22-к «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді», тобто із способом виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Відтак, період невиконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19 про поновлення позивача на посаді починається з 19 травня 2023 року, тобто з наступного дня після ухвалення постанови Верховним Судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював правову позицію про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (зокрема, у рішенні у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) від 16.02.2017, заява №18986/06).

В рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини також зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Що стосується безпосереднього повідомлення відповідача про розгляд касаційної скарги позивача Верховним судом та відповідно отримання постанови по справі, суд зауважує, що 22.05.2023 на електронну адресу Департаменту агропромислового розвитку Луганської області державної адміністрації: apk@loga.gov.ua Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Cуду направлялися копії ухвали cуду від 17.05.2023 та постанова від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19.

Крім того, ухвала Верховного Суду від 17.05.2023, якою було призначено справу № 360/5292/19 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами на 18 травня 2023 року, була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 травня 2023 року.

Проте, наказ про поновлення позивача на посаді начальника відділу рослинництва, інженерно-технічної політики та земельних відносин управління розвитку агропромислового виробництва поза штатом (на виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19) відповідачем був виданий лише 03 липня 2023 року та направлений позивачу 07 липня 2023 року.

Згідно викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № П/9901/101/18, а також у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 у справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 у справі № 826/751/16, від 27.06.2019 у справі № 826/5732/16, від 26.07.2019 у справі № 826/8797/15, від 09.10.2019 у справі № П/811/1672/15, від 12.09.2019 у справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019 у справі № 816/584/17, від 07.07.2020 у справі № 811/952/15, від 13.04.2023 у справі № 540/3994/20 правової позиції, у разі незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на попередній роботі, тобто на посаді, з якої його було незаконно звільнено, крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації.

Особливістю спірних правовідносин у даній справі є те, що посада, з якої було звільнено позивача, на момент видачі відповідачем наказу про поновлення позивача на посаді від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » та від 11.08.2023 № 22-к «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді», була відсутня в штатному розписі Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації та відповідно поновлення позивача на посаді поза штатом.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 813/2837/18 зазначено: «53. Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили зауваження позивача про те, що оскаржуваним наказом від 19.02.2018 № 9-О його незаконно поновлено на службі поза штатом Дрогобицької ОДПІ, і що цей наказ порушує права та законні інтереси позивача або не призводить до поновлення його прав.

54. В аспекті викладених правових позицій Верховного Суду у справах № 813/2143/18, № 808/1043/17 та фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, Суд погоджується з їхніми висновками про те, що для відновлення права позивача на працю у спірних правовідносинах відповідач мав два альтернативні варіанти: або запропонувати ОСОБА_1 рівнозначну посаду або ж клопотати перед вищим органом ДФС щодо введення в штатний розпис ОДПІ посади завідувача сектору інфраструктури Дрогобицької ОДПІ.».

У висновках Верховного Суду від 18.11.2021 року у справі № 280/3167/20 зазначено, що у разі зміни внутрішньої (організаційної) структури установи (ліквідації одного структурного підрозділу із створенням або без створення іншого структурного підрозділу, змін в найменуванні установи, підрозділу або посади тощо) незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на тій посаді, яку він обіймав на момент звільнення, після чого роботодавець зобов`язаний вчинити дії щодо працевлаштування такого працівника з урахуванням змін, що відбулися.

Відтак, 03.07.2023 є днем поновлення позивача на посаді на виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2023 по справі № 360/5292/19.

До того ж, доказів не допуску ОСОБА_1 до роботи після поновлення на посаді позивач суду не надав та суд, відповідно, в ході розгляду справи таких обставин не встановив.

Натомість, з табелів обліку використання робочого часу за період з липня по вересень 2023 року вбачається, що позивач не приступав до виконання службових обов`язків після поновлення його на посаді згідно постанови суду.

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 в справі № 140/3020/19 до вимушеного прогулу прирівнюється затримка виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд враховує, що ухвалення постанови Верховним Судом від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19 породжувало у відповідача обов`язок щодо поновлення позивача на посаді, який мав бути виконаний шляхом видання відповідачем відповідного наказу негайно після проголошення рішення суду.

Проте, відповідач постанову Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19 в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року вчасно не виконав, у зв`язку з чим наявна затримка виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді у період з дня, наступного за днем ухвалення постанови Верховного Суду про поновлення на посаді, зокрема, з 19.05.2023 по 02.07.2023 включно (день, що передує дню видання наказу від 03.07.2023 № 18-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача щодо визначення строку невиконання судового рішення з підстав, зазначених вище.

Враховуючи встановлені чинним законодавством гарантії обов`язковості виконання судових рішень, суд зазначає, що у спірних правовідносинах наявна протиправна бездіяльність відповідача, що згідно з приписами діючого законодавства є підставою для стягнення з нього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.

Щодо розміру середнього заробітку, належного позивачу за наслідками розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100 у редакції, яка діє на час вирішення спору).

Згідно з підпунктом «л» пункту 1 Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно абзаців першого-п`ятого та восьмого пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Абзацами третім-п`ятим пункту 4 Порядку № 100 передбачено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 та Інструкції № 623 можна дійти висновку, що:

- згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період;

- нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням. При цьому, індексація враховується в усіх випадках обчислення середньої заробітної плати;

- до розрахунку не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), а також інші виплати, передбачені пунктом 4 Порядку № 100.

Кількість робочих днів за період з 19.05.2023 по 02.07.2023 (включно) становить 31 день.

Позивача звільнено з роботи 15 листопада 2019 року, останніми двома повністю відпрацьованими місяцями роботи позивача є вересень 2019 року , в якому був 21 робочий день та жовтень 2019 року, в якому було 22 робочих дні.

Згідно з довідкою відповідача про доходи від 16.10.2023 № 2, розмір заробітної плати позивача за два останні місяці роботи, що передували звільненню, складає: вересень 2019 року - 25186,22 грн, жовтень 2019 року - 26287,82 грн.

Таким чином середньомісячне грошове забезпечення становить 25186,22 + 26287,82 = 51474 грн, середньоденна заробітна плата складає 1197,07 грн.

Відтак, належна до стягнення на користь позивача сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді складає 37109,17 грн, обчислена як 1197,07 грн (середньоденна заробітна плата) х 31 робочий день.

При цьому, згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 15.02.2019 у справі № 826/6583/14, від 30.09.2020 у справі № 580/2339/19, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зобов`язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов`язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 19.05.2023 по 02.07.2023 в сумі 37109,17 грн, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 360/1183/23 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 360/1183/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

А.А. Блохін

І.В. Сіваченко