Постанова

від 06.11.2024 по справі 480/2033/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. Справа № 480/2033/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Служби безпеки України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, повний текст складено 30.07.24 року по справі № 480/2033/24

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Сумській області , Служби безпеки України , Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, Служби безпеки України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України в частині непогодження рішення Управління Служби безпеки України, викладене у протоколі засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області №32 від 13 грудня 2022 року, про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області в частині ненаправлення до виконавчого комітету Сумської міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 та про надання цього приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 та права на отримання цього житлового приміщення для постійного проживання;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Сумській області направити до виконавчого комітету Сумської міської ради міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службового житла та про надання цього приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 .

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 480/2033/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо нерозгляду на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язано Службу безпеки України розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Відповідач, Служба безпеки України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 480/2033/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції, виходячи за межі позовних вимог при прийнятті рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов помилкових висновків, які не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначає, що відповідно до Положення № 443/ДСК на Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України покладено обов`язок, зокрема, щодо здійснення підготовки необхідних матеріалів та внесення пропозицій на розгляд Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ щодо зарахування співробітників-військовослужбовців та працівників, які уклали трудовий договір із СБ України (далі - співробітники СБ України), та членів їх сімей на квартирний облік у Центральному управлінні та зняття з цього обліку, внесення змін до матеріалів справ квартирного обліку співробітників СБ України, надання їм службового та постійного житла, виключення житла зі складу службового житла СБ України, підготовка проектів протоколів засідань Житлово-побутової комісії ЦУ СБ України.

Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України до передачі справи квартирного обліку ОСОБА_1 на розгляд комісії було здійснено ряд заходів щодо перевірки та підготовки матеріалів справи, які визначено Положенням, та встановлено, що вона має недоліки, у зв`язку з чим не підлягає внесенню на повторний розгляд Житлово-побутової комісії ЦУ СБ України, через що її було повернуто до УСБУ в Сумській області для вжиття відповідних заходів та встановлення підстав для проживання ОСОБА_1 у службовому житлі, а також перебування на квартирному обліку, за умови нескасованих та чинних рішень Житлово-побутової комісії щодо відмови ОСОБА_1 у виключенні житлі з числа службових: протокол № 6 від 07.02.2020 та протокол № 17 від 05.10.2022.

Крім того, у матеріалах справи квартирного обліку позивача, відсутні будь-які нові документи, на підставі яких Житлово-побутова комісія Центрального управління СБУ могла б прийняти рішення щодо погодження клопотання про надання ОСОБА_1 квартири для постійного проживання, а тому Департаментом правомірно було повернуто його справу до УСБУ.

Зазначає, що позивач жодним чином не спростував того факту, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , в період з 2004 по 2017 роки, придбане нею житло не є їх спільної сумісною власністю. Водночас, матеріали наданої ним суду справи квартирного обліку не містять доказів того, що квартира придбана за особисті кошти дружини у той час, коли вони фактично спільно не проживали та спільного побуту не вели.

Суд першої інстанції при розгляді справи вирішив вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позовну вимогу, яка позивачем взагалі не висувалася, при цьому не встановивши повноваження Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, а просто пославшись на відзиви відповідачів, котрі містять доводи та заперечення стосовно заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , однак жодним чином не стосуються дій/бездіяльності Департаменту, що свідчить про порушення судом норм матеріального права.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , має звання підполковника СБУ, проходив військову службу в СБУ з 01.09.1991 по 30.11.2019. З вказаної дати він звільнявся в запас СБ України за пп. «а» п. 61 та п.п. «в» п. 2 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Станом на 30.11.2019 календарна вислуга становила 25 р. 8 міс. 18 дн.

З квітня 2022 року позивач повернувся на військову службу в СБУ, яку проходить і на час звернення до суду.

Позивач є учасником бойових дій (посвідчення від 10.03.2017 серії НОМЕР_1 ). Розлучений з 2017 року.

З 31.01.2001 р. позивач зареєстрований та проживає в наданій йому УСБУ в Сумській області службовій однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , жилою площею 14,9 кв.м., загальною площею 39,7 кв.м.

Один перебуває на квартирному обліку в УСБУ в Сумській області з 22.10.1996 у загальній черзі, а з 19.08.2017, у відповідності до рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області (протокол №9) - у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житла, як учасник бойових дій.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Позивач вважає, що він відповідає усім наведеним критеріям, проте, як зазначає позивач, відповідачі, починаючи з 2015 року і до часу звернення до суду з даним позовом, допускають протиправну бездіяльність та безпідставно не вчиняють, передбачених чинним законодавством дій, направлених на передачу наданого позивачу службового житлового приміщення для постійного проживання.

30.11.2022 позивач вкотре звернувся з рапортом на ім`я начальника УСБУ в Сумській області, в якому просив розглянути теж саме питання.

УСБУ в Сумській області на засіданні житлово-побутової комісії було прийнято рішення (протокол №32 від 13.12.2022), а саме, вказана комісія у складі 14 осіб одноголосно проголосувала «за» - на підставі п.п. «а» п.5.21 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членів їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБ України від 06.11.2007 №792, надіслати облікову справу квартирного обліку ОСОБА_1 до ЖПК ЦУ СБУ щодо погодження виключення житлового приміщення з числа службових (а.с. 27).

Позивач зазначив, що протягом 2023 року він періодично направлявся для несення служби в зону проведення активних бойових дій, а в кінці грудня 2023 року, коли повернувся до м. Суми, то дізнався, що за останнім зверненням керівництва Управління СБ України в Сумській області про виключення з числа службових житлових приміщень спірної квартири засідання Житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України навіть не проводилося. Натомість, як стало відомо позивачу, у супроводжувальному листі на ім`я начальника УСБУ в Сумській області було зазначено, що Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України «опрацював» справу квартирного обліку щодо позивача та вважає, що придбана колишньою дружиною позивача під офіс приватного нотаріуса квартира є їх спільною сумісною власністю, відтак позивач взагалі не має правових підстав проживати в службовому житлі та перебувати на квартирному обліку.

Вважаючи вище вказану бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав приправою бездіяльність Служби безпеки України щодо нерозгляду на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язав Службу безпеки України розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

У відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-ХІІ), військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу в складі Збройних Сил України та інших військових формувань. При цьому, згідно зі ст. 2 зазначеного Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом, іншими законами, в порядку, визначеному КМ України. Військовослужбовцям, які мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

На виконання приписівстатті 12 Закону №2011-ХІІ,постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), яким визначено механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського,рядовогоскладу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Пунктом 3 Порядку №1081 установлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичнихчиюридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Питання, пов`язані іззабезпеченнямжитлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 6 Порядку №1081).

Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.

Реалізація забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службових жодним чином не пов`язується законодавством з квартирною чергою особи, яка обрала такий спосіб забезпечення житлом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1081 військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності в них житла для постійного проживання в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби, забезпечуються службовими житловими приміщеннями.

Пунктом 11 Порядку № 1081 встановлено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Порядок забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України житлом визначений Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень (далі - Інструкція 792), затвердженою наказом Центрального управління СБУ № 792 від 06.11.2007.

Пунктом 5.2 Інструкції 792 визначено, що підрозділ господарського забезпечення здійснює оперативний контроль та облік за використанням фонду службового житла.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції 792 облік житлової площі, що надходить до СБ України, організовує та здійснює підрозділ господарського забезпечення.

Пунктом 6.2 Інструкції 792 встановлено, що облік житлових приміщень, які виділяються для забезпечення співробітників та контроль за їх використанням здійснюються: у Центральному управлінні - підрозділ господарського забезпечення; в органах, закладах та установах СБ України - підрозділами, відповідальними за господарське забезпечення.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції №792 співробітники визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.15 Інструкції 792 передбачено, що співробітники та члени їх сімей знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого відпала потреба в наданні житла; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту; засудження до позбавлення волі за вироком суду, що набрав законної сили, крім випадків звільнення від покарання чи відбування; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

У пункті 5.1 Інструкції №792 визначено, що співробітники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності за місцем проходження служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби житла для постійного проживання, що дає змогу щодня своєчасне прибувати до місця проходження військової служби (відповідно до переліку таких населених пунктів, що визначається згідно із законодавством), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.

Згідно з пункту 5.7 Інструкції №792 рішення про надання службового житлового приміщення подається до виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення.

Відповідно до пункту 5.12 Інструкції №792 рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов`язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.

Так, пунктом 5.20 Інструкції №792 передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового у випадках: якщо в Центральному управлінні, органі, закладі, установі СБ України, штабі Антитерористичного центру при СБ України СБ України відпала потреба в його використанні; якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Водночас, пунктом 5.21 Інструкції №792 визначено, що за бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає в службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надане для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа: а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше; б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв`язку з: скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби; в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.

Тобто Положенням №37, Порядком №1081 та Інструкцією 792 визначений чіткий порядок та умови постановки на облік співробітників СБ України, які потребують поліпшення житлових умов, зняття з нього, отримання співробітниками службового житла, виключення житла з числа службових житлових приміщень та ін.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні всі, визначені пунктом 5.21 Інструкції № 792, умови для реалізації права на виключення житла, яке займає позивач, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 30.11.2022 направив на адресу начальника УСБУ України в Сумській області рапорт, у якому доповідав, що він проходить службу в органах СБ України з 01.09.1991 по 30.11.2019. Позивач зазначив, що на момент звільнення його загальна календарна вислуга складає понад 25 років. Станом на 30.11.2022 він мобілізований та проходить військову службу в ДВКР СБ України. Проживає в однокімнатній службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яку отримав, перебуваючи на квартирному обліку в Управлінні СБ України в Сумській області. На підставі п.п. «а» п.5.21 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членів їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБ України від 06.11.2007 №792, просив розглянути питання на житлово-побутовій комісії Управління щодо виключення даного житлового приміщення з числа службових (т. 1, а.с. 25).

Відповідно до витягу з протоколу №32 засідання Житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області від 13.12.2022, вказана комісія у складі 14 осіб одноголосно проголосувала «за» - на підставі п.п. «а» п. 5.21 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членів їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБ України від 06.11.2007 №792, надіслати облікову справу квартирного обліку ОСОБА_1 до ЖПК ЦУ СБУ щодо погодження виключення житлового приміщення з числа службових (т. 1, а.с. 27).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами у ході розгляду даної справи, у порушення ст.77 КАС України, не надано жодного розпорядчого документа (рішення, протокол, витяг з протоколу) щодо розгляду на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України, пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

З наданого до матеріалів справи листа Департаменту господарського забезпечення від 04.09.2023 №19/10-7038ВС адресований начальнику Управління Служби безпеки України в Сумській області, встановлено, що Департаментом господарського забезпечення СБ України опрацьовано справу квартирного обліку ОСОБА_1 , військовослужбовця УСБУ в Сумській області (далі - Управління), щодо погодження питання про надання йому для постійного проживання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , шляхом виключення з числа службових житлових приміщень. За результатами опрацювання встановлено, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , в період з 2004 по 2017 роки, останньою було придбано житло, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 24.08.2023 №344076053).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку із викладеним, Департамент господарського забезпечення СБУ просить УСБУ в Сумській області вжити заходи, передбачені чинним законодавством, в частині наявності правових підстав для проживання ОСОБА_1 у службовому житлі та перебування його на квартирному обліку, враховуючи придбання у шлюбі трикімнатної квартири АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу від 17.07.2015) (т.1, а.с.94).

Колегія суддів зазначає, що Департамент господарського забезпечення СБ України не є належним органом, що вирішує питання про погодження рішення про виключення з числа службових житлових приміщень у відповідності до пункту 5.12 Інструкції 792. Крім того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву зазначив, що Департамент господарського забезпечення СБ України у даних відносинах є органом, який здійснює облік житлової площі СБУ, однак ніяким чином не приймає участі у виключенні приміщень з числа службових (т.1 а.с.82).

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені у листі Департаменту господарського забезпечення СБУ, як підстава для ненаправлення вказаних вище матеріалів для розгляду Житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України є безпідставними, оскільки вказаний орган не має відповідних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що факт правомірного перебування позивача у службовому житлі та перебування його на квартирному обліку не заперечувалось Житлово-побутовою комісією УСБУ в Сумській області, як органом, який здійснює відповідний облік.

Таким чином, колегія суддів вважає, що направлення до виконавчого комітету Сумської міської ради клопотання про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 та про надання цього приміщення для постійного проживання, як і визнання за позивачем права на виключення з числа службового житла квартири, відбувається виключно після погодження з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, яке затверджується заступником Голови СБ України (прийняття рішення з вказаного питання).

Колегія суддів зазначає, що за наслідками поданого позивачем рапорту від 30.11.2022 р. щодо розгляду питання на житлово-побутовій комісії УСБУ в Сумській області, відповідач Служба безпеки України мала прийняти обґрунтоване рішення по суті поставленого у рапорті позивача питання.

Разом з тим, за результатами розгляду рапорту від 30.11.2022 року про розгляд питання про виключення житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яку отримав позивач перебуваючи на квартирному обліку в Управлінні СБУ в Сумській області, відповідачем рішення про відмову чи задоволення питання вказаного у рапорті позивача у відповідності до норм чинного законодавства не приймалося, а відповідь була надана позивачу листом Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України.

Таким чином, з огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем фактично допущена протиправна бездіяльність, а саме вказане питання (викладене у протоколі засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області №32 від 13 грудня 2022 року) взагалі не розглядалось житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України та жодне рішення з даного питання не приймалось.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останні є необґрунтованими та такими, що не спростовують наведених вище висновків суду щодо протиправності дій Служби безпеки України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання приправою бездіяльність Служби безпеки України щодо не розгляду на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язання Службу безпеки України розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України, питання щодо погодження пропозиції житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області, викладеної в протоколі №32 від 13.12.2022, щодо рішення про виключення з числа службових однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Довід апеляційної скарги щодо неприйняття рішення по розгляду протоколу засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Сумській області №32 від 13 грудня 2022 року, так як позивач жодним чином не спростував того факту, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , в період з 2004 по 2017 роки, придбане нею житло не є їх спільної сумісною власністю, колегія суддів не приймає, оскільки в матеріалах житлово-облікової справи позивача міститься нотаріально завірена заява ОСОБА_1 , в якій позивач стверджує, що його дружина ОСОБА_2 , купує квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за власні кошти. Тому ця квартира є її особистою приватною власністю.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність власних дій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 480/2033/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби безпеки України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 по справі № 480/2033/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський