ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/12801/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі № 280/12801/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як представництво і самопредставництво.
Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність частина 4 статті 59 КАС України).
Так, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 , як представником ГУ ДПС у м. Києві.
На підтвердження повноважень особи, яка подала скаргу, додано електронну довіреність у порядку передоручення на ім`я ОСОБА_1 ..
Апеляційний суд зазначає, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 може здійснювати самопредставництво суб`єкта владних повноважень відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наказу, положення, посадової інструкції тощо.
Таким чином, до апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу.
Крім того, відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Рішення суду першої інстанції ухвалено 05 серпня 2024 року.
Копія рішення в електронному вигляді отримана скаржником 15.08.2024 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Відтак, останнім днем апеляційного оскарження в даному випадку є 16.09.2024 року (понеділок).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником через ЄСІТС 31.10.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір через обмеження фінансування в період дії воєнного стану та вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Скаржник вказує, що після сплати повної суми судового збору, апеляційна скарга подана повторно у найкоротші строки, без зайвих зволікань.
Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апеляційним судом встановлено, що скаржник у вересні 2024 року подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року повернута скаржнику у зв`язку з ненаданням документу про сплату судового збору.
Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скаржник отримав в електронному вигляді 03.10.2024 та в касаційному порядку не оскаржував.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain №11681/85).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги, поданої вперше та вдруге у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнята судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої вже втретє поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судових рішень апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг у зв`язку з невиконанням ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що судовий збір сплачено скаржником 28.10.2024 року, тобто вже поза межами строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання скаржника на те, що ним вчинялися всі залежні від нього дії для своєчасного подання апеляційної скарги повторно у найкоротші строки, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законодавцем встановлено початок відліку строку апеляційного оскарження з дня отримання копії оскаржуваного рішення, а не з дня оплати судового збору.
Також суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги (в тому числі у строки, встановлені ухвалою суду про усунення недоліків), не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані в апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.В. Юрко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122845738 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні