Постанова

від 06.11.2024 по справі 480/5580/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа №480/5580/23

адміністративне провадження № К/990/24842/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Сумської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року(ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Катунова В.В., Подобайло З.Г.)

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ «Імпульс», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000016/2 від 25.04.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000215;

- визнати протиправними та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000018/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№иА805020/2023/000245;

- визнати протиправними та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000020/2 від 16.05.2023 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000259;

- визнати протиправними та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000019/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№иА805020/2023/000258.

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 480/5580/23 задоволено адміністративний позов ТОВ "ІМПУЛЬС" до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови. Повний текст рішення складено та підписано 02 лютого 2024 року.

3. Копія вказаного рішення була доставлена в Електронний кабінет адвокату Митниці 02 лютого 2024 року (19:43), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с. 178).

4. Митниця не погодившись із прийнятим судовим рішенням надіслала апеляційну скаргу на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду 04 березня 2024 року.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу Сумської митниці залишено без руху; надано скаржнику Сумській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали.

6. Копія ухвали суду від 25 березня 2024 року доставлена до електронного кабінету скаржнику 25.03.2024, о 19:46 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 26 березня 2024 року.

7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

8. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет Митниці 19 квітня 2024 року (19:19), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с. 216).

9. У подальшому, через підсистему "Електронний суд" 10 травня 2024 року відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого просить суд зважити на те, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку на апеляційне оскарження та те, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідач реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що була повернута судом. Стверджує, що повторна скарга подається у найкоротший термін після повернення апеляційної скарги .

10. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року відмовлено у поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга Сумської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишена без руху, скаржнику наданий десятиденний строк (з дати отримання копії ухвали суду) для зазначення інших поважних підстав для поновлення строку.

11. Копії вказаних ухвал були доставлені в Електронний кабінет адвокату Митниці 20 травня 2024 року (19:25 та 20:25), що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.2, а.с. 28).

12. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 480/5580/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на дату прийняття ухвали недоліки апеляційної скарги не усунуто, вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги не виконано.

13. Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, Митниця 27 червня 2024 року через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

16. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив з приписів пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, в якій закріплено обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності постанови про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року є поважними, оскільки первісне звернення до суду митним органом з апеляційною скаргою відбулося в строк передбачений законодавством.

20. Зазначає, що у зв`язку з недосконалою роботою системи "Електронний Суд" ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, вчасно виявлено не було, а тому усунути недоліки поданої апеляційної скарги було неможливим. Також не менш важливим є те, що Сумська митниця подавала апеляційні скарги як найшвидше та без зволікання часу.

21. На переконання відповідач, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не містить жодної правової оцінки того, чому обставини невідкладного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно та з усуненням недоліків, які слугували підставою для повернення попередньої скарги, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Судом апеляційної інстанції також не надано оцінки тому, чи відбулось подання апеляційної скарги у цій справі у межах строку на апеляційне оскарження з урахуванням приписів пункту 1 частини другої статті 295 КАС України.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

24. Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

25. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

27. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

28. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

29. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

30. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

32. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

33. Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

34. При цьому, судом також ураховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

35. У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

36. Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

37. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

38. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

39. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

40. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

41. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 01 лютого 2024 та отримано відповідачем 05 лютого 2024 року.

43. З апеляційною скаргою вперше відповідач звернувся до суду 04 березня 2024 року. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2024 року апеляційна скарга залишалась без руху та пропонувалось відповідачу надати докази сплати судового збору.

44. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційна скарга повернута через не усунення недоліків. Указана ухвала отримана Митницею 19 квітня 2024 року.

45. Повторно з апеляційною скаргою митниця звернулася 10 травня 2024 року, пояснюючи пропуск строку тим, що у зв`язку з недосконалою роботою системи «Електронний Суд» ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, вчасно виявлено не було, а тому усунути недоліки поданої апеляційної скарги було неможливим.

46. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що у зв`язку з недосконалою роботою системи "Електронний Суд" ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, вчасно виявлено не було, а тому усунути недоліки поданої апеляційної скарги було неможливим.

47. Колегія суддів Верховного Суду вважає зазначені доводи скаржника необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що електронний кабінет відповідача не функціонував у період з 25 березня 2024 року по 26 березня 2024 року (як-от, довідок компетентних органів про наявність відповідних проблем в роботі Електронного кабінету, чи інших доказів, які б засвідчували факт несправності Електронного кабінету податкового органу), матеріали справи не містять та скаржником до матеріалів касаційної скарги не надано.

48. Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна довідка про доставку в електронному вигляді ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху до Електронного кабінету відповідача 25 березня 2023 року (т.1, а.с. 201), що з огляду на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та вимог КАС України є датою вручення судового рішення.

49. Крім того, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

50. Суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

51. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

52. Однак у цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

53. Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

54. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

55. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

56. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №480/5580/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М.М. Яковенко