Постанова

від 07.11.2024 по справі 638/12883/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 638/12883/24

Номер провадження 22-ц/818/3382/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 року в складі судді Семіряд І.В. у справі № 638/12883/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Богодухівського районного суду Харківської області.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а позивачка проживає за адресою АДРЕСА_2 , то справа підлягає розгляду Богодухівським районним судом Харківської області, у зв`язку з чим наявні підстави для її передачі до цього суду.

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Багмет Каріна Едуардівна, вказане судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково взято до уваги Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, які вже втратили свою актуальність. Вона разом з донькою змінили місце проживання та наразі їх зареєстроване місце проживання/перебування є АДРЕСА_3 , а тому справа підсудна Дзержинському районному суду міста Харкова.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9,10, 14, 19, 37- 40 частини 1статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про передачу справина розглядіншого суду,яка входить до переліку ухвал суду зазначених у частині 2статті 369 ЦПК Україниі апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи, дана справа підлягає розгляду за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 13статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог частини 1статті 367 ЦПК України- в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦПК Україниусі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Устатті 31 ЦПК Українивизначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно частини 2статті 31 ЦПК Українисправа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів (частина 16статті 28 ЦПК України).

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Частиною 8 статті 187 ЦПК Українивстановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно частини 9 статті 187 ЦПК Україниякщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2024 року ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання якої є АДРЕСА_3 , про що надано відповідну довідку № 6326-5003359565 (а.с. 21 зворот). Зазначена адреса територіально відноситься до Шевченківського району м. Харкова.

Отже позивач ОСОБА_1 використала надане їй процесуальним законодавством право обрати суд та звернулась до Дзержинського міськрайонного суду міста Харкова за місцем свого перебування, що відповідає вимогам частини 1статті 28 ЦПК України.

Між тим, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про передачу справи до Богодухівського районного суду Харківської області.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1статті 374 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до Дзержинського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Керуючись ст.367, ч. 2 ст.369, п. 6 ч. 1 ст.374, п. 1 ч. 1 ст.379, ст. ст.381,382,384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 року скасувати, справу направити до Дзержинського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук