Рішення

від 18.12.2024 по справі 638/12883/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12883/24

Провадження № 2/638/7181/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Поддубкіної А.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Дзержинськогорайонного судум.Харкова цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягненняаліментів тадодаткових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 05.06.2013 позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням суду від 08.03.2024. Від шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільна донька сторін знаходиться на повному утриманні позивачки та проживає разом з нею. Позивач вказує, що відповідач має відмінний стан здоров`я, не визнаний інвалідом, не отримує будь-яких соціальних виплат по безробіттю, він працездатний чоловік, працює у ТОВ «Перший дім» з посадовим окладом 10000 грн. у відповідача наявний прибуто з різних видів доходу, які надали йому можливість разом з позивачем придбати квартиру у вересні 2021 року. У відповідача відсутні інші діти. Оскільки відповідач є працездатним, здоровим батьком дитини, із стабільним матеріальним доходом, позивач вважає, що стягнення аліментів на утримання дитини повинно становити або 1\2 частки, або 1\3 частки всіх видів доходу (заробітку), але не менше рекомендованого розміру аліментів для дитини відповідного віку. Відповідач чинить перешкоди у проживанні позивача та доньки у квартирі, що частково належить позивачці, фактично створивши ситуацію, яка вимусила позивачку здійснювати додаткові витрати на оренду житла для неї та доньки. Така поведінка відповідача свідчить про його подальший намір ухилятися від надання фінансової допомоги для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому присудження мінімального розміру аліментів є вкрай несправедливим. Щодо додаткових витрат позивач вказує, що нею понесені та будуть понесені такі витрати: витрати на оренду житла, приблизна вартість оренди житлових приміщень у районі метро 23 Серпня у м. Харкові від 8000 грн до 15000 грн, у зв`язку з чим позивач вважає доречним стягнути з ОСОБА_3 половину вартості оренди у сумі 6000 грн, враховуючи, що додаткові витрати можуть фінансуватися на перед. Позивач в інтересах дитини уклала договір про надання освітніх послуг з ФОП ОСОБА_5 , вартість таких послуг становить 850 грн на місяць, на даний момент позивачкою було сплачено за 10 місяців 8500 грн. Отже, доречним стягнути з відповідача половину понесених витрат 4250 грн та у подальшому 425 грн щомісяця. Витрати на розвиток атлетичних здібностей становлять 300 грн за одне заняття, дитина буде відвідувати 8 занять на місць, що становить 2400 грн, половина від такої суми дорівнює 1200 грн на місяць до кінця 2024 року, що орієнтовно складає 6000 грн. Загальна сума додаткових витрат становить 16250 грн. 05.12.2024 позивачкою подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначено, що сума на оренду житла становить не менше 3000 грн, донька сторін продовжує навчання англійської мови, позивачка сплатила ще за три місяці навчання, тобто це 2550 грн з розрахунку 850 грн на місць. Враховуючи попередні оплати за 10 місяців у сумі 8500 грн та позовні вимоги просить стягнути ще половину суми за три місяці 1275 грн, загалом стягнути з відповідача 5525 грн у якості додаткових витрат на вивчення англійської мови. Витрати на акробатичні здібності були обраховані станом на 2024 рік, а отже сума додаткових витрат на атлетичні здібності становить 6000 грн. Також позивачем заявлено про стягнення витрат на правову допомогу, яка становить 22000 грн. У зв`язку з чим позивачка просила задовольнити позов.

15.07.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

26.07.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова позовну заяву направлено до Богодухівського районного суду Харківської області за підсудністю.

07.11.2024 постановою Харківського апеляційного суду ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

13.11.2024 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

14.11.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, витребувано докази за заявою сторони позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити, з підстав, викладених у позові. Додатково зазначила, що відповідач бачиться з дитиною, проте вона не знає, що чи дає він їй кошти, безпосередньо їй (позивачу) відповідач коштів не надає. ОСОБА_3 щось дитині купує, проте вона не знає що саме. На теперішній час вона не працює та не має доходу.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов та просила задовольнити позов, з урахуванням збільшення позовних вимог та стягнути витрати на правову допомогу.

Відповідач у судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, вказав, що стягнення аліментів визнав у розмірі 1\4 від усіх видів доходу. Щодо додаткових витрат зазначив, що витрати на навчання англійської мови не визнає, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами. Витрати на атлетичні здібності визнає, оскільки знає, що це дорого коштує та згоден сплатити 6000 грн та щомісяця 300 грн. заперечує проти додаткових витрат на житло, оскільки не проти щоб позивачка з дитиною мешкала разом з ним у їх квартирі.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням № 613/28/24 Богодухівського районного суду Харківської області від 08.08.2024.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_7 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками №6326-5003359565 та №6326-5003359576 відповідно.

З копії договору купівлі- продажу вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 20.09.2021 придбали квартиру АДРЕСА_1 .

Довідкою КЗ «Харківський академічний ліцей №45 Харківської міської ради» від 10.07.2024 №592 підтверджується, що ОСОБА_6 дійсно навчається у 5-А класі комунального закладу.

Відповідно до договору про надання освітніх послуг від 07.10.2023 ОСОБА_1 уклала вказаний договір з ФОП ОСОБА_5 , предметом договору є надання освітніх послуг з навчання англійської мови (п. 1.1 договору). Вартість освітніх послуг становить 850 грн та протягом року не змінюється (п. 5.1 договору). Згідно з п. 8.3 договір діє з моменту підписання його сторонами до моменту завершення учнем навчання або до моменту поки одна зі сторін не заявить про намір його розірвати.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, дитина проживає з матір`ю.

Згідно ст. ст.180,181 Сімейного Кодексу України, якими передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способивиконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Метою законодавчого закріплення права одного з батьків, з ким проживає дитина на отримання аліментів у твердій грошовій сумі є перш за все захист інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Отже, суд приходить до висновку про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 щомісяця.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд приймає до уваги, що відповідач працездатна особа, інших утриманців не має, тоді як утримання дитини потребує значних матеріальних витрат і аліменти, які становлять 1\4 частину від усіх видів доходу (заробітку) суд вважає достатньою, в якості участі відповідача в цих витратах.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що розмір аліментів на дитину повинен становити або 1\2 частину, або 1\3 частину від усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісяця, оскільки ОСОБА_1 в обґрунтування такого розміру аліментів не надала жодного доказу, а лише вказує, зокрема, що зазначений розмір аліментів відповідає фінансовим можливостям відповідача, оскільки у нього наявний постійний прибуток з різних видів доходу.

Разом з тим, судом було витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Х\о довідку за формою ОК-5 щодо ОСОБА_3 . З вказаної довідки вбачається, що дохід ОСОБА_3 за 2023 рік становить не більше 6700 грн щомісяця, а за 2024 рік не більше 8000 грн щомісяця.

З наданих відповідачем довідок ТОВ «Перший дім» вбачається, що з січня 2024 по вересень 2024 позивач отримав 28437,31 грн. З довідки ТОВ «Перший дім» від 11.12.2024 вбачається, що дохід відповідача за період з 01.06.2023 по 30.11.2024 склав 70512,27 грн.

Отже, аліменти у розмірі 1\4 частки від усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісяця є достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини, в тому числі і забезпечення харчування дитини, одягу та відпочинку.

Також, судом враховано, що утримання дитини є обов`язком не тільки батька, а і матері.

Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується додаткових витрат.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

До особливих обставин законодавець відносяться випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 61-2371св18, від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 визначає, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять: а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком /матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі; б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтвердженні відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками; в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там); г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на свою дитину, лише при обов`язковій умові, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним - сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання.

У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення додаткових витрат на оренду житла, позивачем не доведено, що нею понесені будь які витрати на оренду житла, а зазначено тільки припущення, що оренда житла може коштувати від 6000 грн до 8000 грн щомісяця. Окрім того, суд зазначає, що вказані витрати у розумінні вищевказаних норм законодавства не є додатковими витратами на утримання дитини. Більш того, суд зазначає, що позивачу на праві спільної власності належить квартира, що підтверджується копією договору купівлі- продажу, а отже, позивач, як власник квартири не позбавлена права користуватися та розпоряджатися власністю. Посилання позивача, що відповідач перешкоджає у її проживання у квартирі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки доказів звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю позивачем не надано.

Витрати на атлетичні здібності у розмірі 6000 грн та 300 грн щомісяця визнані відповідачем.

За правилами ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У суду не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності того, що ОСОБА_7 має атлетичні здібності та на розвиток вказаних здібностей потребуються додаткові витрати, у зв`язку з чим суд приймає визнання позову ОСОБА_3 в цій частині та задовільняє позовні вимоги про стягнення витрат на атлетичні здібності у розмірі 6000 грн (понесені) та 300 грн (щомісяця).

Витрати на освітні послуги навчання англійської мови.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано копію договору про надання освітніх послуг, з якого вбачається, що вартість вказаної послуги коштує 850 грн щомісяця. Договір діє з 07.10.2023 по теперішній час. Отже, позивачем сплачено 11050 грн (за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року).

З урахуванням ст. 141 СК України, яка визначає, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, сума додаткових витрат на навчання англійської мови, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5525 грн (11050 грн /2).

Отже, загальна сума додаткових витрат, яка підлягає одноразовому стягненню з відповідача на користь позивача становить 11525 грн (5525 грн витрати на англійську мову+6000 грн витрати на розвиток атлетичних здібностей, визнаних відповідачем).

Що стосується витрат на правову допомогу.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміруз урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ОСОБА_1 в суді представляла адвокат Багмет К.Е. договору про надання правової допомоги №5 від 26.06.2024.

П. 2.1 договору передбачено, що за виконання послуг, передбачених п. 1.1 та п. 1.2 договору клієнт має сплатити адвокату гонорар, який розраховується виходячи з фактичного витраченого адвокатом часу вартість годин роботи адвоката визначається враховуючи рішення №13/1/7 Ради адвокатів Х\о від 21.07.2021.

З акту приймання передачі наданих послуг №1 від 15.07.2024 вбачається, що адвокатом надано наступні послуги, а саме ознайомлення із матеріалами, наданими ОСОБА_1 для первісної консультації та надання відповідної юридичної консультації стосовно подання позовної заяви про стягнення аліментів вартістю 4000 грн, кількість годин 2; пошук та ознайомлення з практикою Верховного Суду у подібних справах вартістю 2000 грн, кількість 1 година; підготовка та подання позовної заяви про стягнення аліментів вартістю 600 грн, кількість 3 години.

З акту приймання передачі наданих послуг №2 від 05.12.2024 вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: підготовка та направлення апеляційної скарги на ухвалу суду вартістю 8000 грн, направлення адвокатського запиту до ХАС щодо стану розгляду справи вартістю 2000 грн, підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог вартістю 2000 грн.

Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката з надання правової допомоги.

Разом з тим, справа про стягнення аліментів та додаткових витрат для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Окрім того, така послуга як ознайомлення із матеріалами та підготовка та позовної заяви не може бути виокремлена у різні послуги, оскільки складання позовної заяви не можливе без ознайомлення з документами. Поданий представником позивача позов не є великим за обсягом та складним за змістом, з урахуванням категорії справи не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль на його складання.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог та заперечення відповідача щодо витрат на правничу допомогу, суд вважає, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

За вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.

Керуючись ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 51, 56, 104, 105, 110, 112, 150, 160, 161, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат задовольнити частково.

Стягнути щомісяцяз ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 аліменти наутриманнядитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 урозмірі1\4частиниусіхвидів йогодоходів(заробітку)починаючиз 15.07.2024тадо досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути одноразово з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 11525 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн.

Стягнути щомісяця з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 (триста) грн починаючи з 15.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття або до зміни обставин, що стали підставою для стягнення додаткових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

В іншій частині у задоволені позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів)рішення можебути оскарженошляхом подачіапеляційної скаргидо абочерез Харківськийапеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.12.2024.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 , взята на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_4 .

СУДДЯ І.В. СЕМІРЯД