Ухвала

від 07.11.2024 по справі 369/2442/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2442/23

Провадження №2-зз/369/50/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Липченко О.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Просив суд скасувати заходи забезпечення позову, а саме з:

-квартири АДРЕСА_1 ;

-земельної ділянки площею 0,1242 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:2296, що розташована в с. Проців, Бориспільський район, Київська область;

-автомобіля марки MAZDA 3, VIN НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1998 см3;

-автомобіля марки DACIA LOGAN, VIN НОМЕР_2 , 2008 року виписку, об`єм двигуна 1598 см3;

-автомобіля марки AUDI Q5, VIN НОМЕР_3 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1984 см3, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У судовому засіданні представника позивача та позивач щодо задоволення клопотання заперечували, просили суд відмовити у задоволенні клопотання.

У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, представник через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

При розгляді заяви встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року усправі №369/2442/23 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном та поділ спільного майна задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна а саме:

-квартири АДРЕСА_1 ;

-земельної ділянки площею 0,1242 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:2296, що розташована в с. Проців, Бориспільський район, Київська область.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

-автомобіль марки MAZDA 3, VIN НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1998 см3;

- автомобіль марки DACIA LOGAN, VIN НОМЕР_2 , 2008 року виписку, об`єм двигуна 1598 см3;

- автомобіль марки AUDI Q5, VIN НОМЕР_3 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1984 см3, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

В інший частині відмовлено

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, поділ спільного майна задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з серпня 2018 року по березень 2022 року.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Dacia Logan, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Mazda 3, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Audi Q5, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості автомобілів в розмірі 513825 грн. (п`ятсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять грн.), припинивши права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку автомобіля Mazda 3, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , на частку автомобіля Audi Q5, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,1242га з кадастровим номером 3220886000:03:002:2296,що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Проців.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки площею 0,1242га з кадастровим номером 3220886000:03:002:2296,що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Проців.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2023 року задоволено.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2023 року залишено без задоволення.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у поділі квартири скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

У порядку поділу спільного сумісного майна визнано за ОСОБА_1 і за ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2023 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2024 року задоволено.

Додаткове рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2024 року скасовано.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду і за подання апеляційної скарги у розмірі 27993, 60 грн.

Судом встановлено, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2023 року, набрала законної сили 08.05.2024 року.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України, визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом при ухваленні рішення не вирішено.

Статтею 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, рішення суду набрало законної сили, представник відповідача подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи наявність арешту та заборон, що порушує права власника та суперечить приписам статей 319, 321 ЦК України, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву, - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/2442/23, шляхом зняття заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме:

-квартири АДРЕСА_1 ;

-земельної ділянки площею 0,1242 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:2296, що розташована в с. Проців, Бориспільський район, Київська область.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2023 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/2442/23, шляхом зняття арешту з:

-автомобіля марки MAZDA 3, VIN НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1998 см3;

- автомобіля марки DACIA LOGAN, VIN НОМЕР_2 , 2008 року виписку, об`єм двигуна 1598 см3;

- автомобіля марки AUDI Q5, VIN НОМЕР_3 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1984 см3, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ