Ухвала

від 02.11.2024 по справі 555/2595/24

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/2595/24

Номер провадження 1-кс/555/623/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2024 р. м. Березне

Слідчий суддя Березнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Березнеклопотання слідчого - СВВП№4РУПГУ НПв Рівненськійобласті ОСОБА_4 ,погоджене зпрокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 ,у кримінальномупровадженні №12024181060000338від 04.10.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

І.Обґрунтування клопотання

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий покликається на те, що на даний час слідчим відділенням ВП № 4 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 12024181060000338 (ЄРДР від 04.10.2024) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», наказу Міністра оборони України №359 від 29 червня 2005 року «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», проходячи військову службу, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності проти громадської безпеки, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, переслідуючи мету протиправного та швидкого особистого збагачення, шляхом незаконного збуту вогнепальної зброї та бойових припасів до неї,

перебуваючи на території Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, вчинив злочин при наступних обставинах.

У невстановлений в ході проведення досудового розслідування час та дату, ОСОБА_5 , незаконно придбав перероблений саморобним способом зі стартового пістолета «ZORAKI 914» № НОМЕР_1 калібру 9мм. Р.А.К. промислового виготовлення шляхом внесення конструктивних змін не передбачених виробником - видалено елемент каналу ствола та 5 (п`ять) патронів калібру 9x18 мм. з кулями «Пст» із сталевим осердям (57-Н-181С) зразка 1951 р. В цей момент у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів, діючи умисно, розуміючи, що предмети, які він придбав та зберігав з метою збуту, є короткоствольною вогнепальною зброєю, а саме переробленою саморобним способом з стартового пістолета «ZORAKI 914» № НОМЕР_1 калібру 9мм. Р.А.К. промислового виготовлення, шляхом внесення конструктивних змін не передбачених виробником - видалено елемент каналу ствола, який до проведення пострілів придатний та 5 (п`ять) патронів, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, калібру 9x18 мм. з кулями «Пст» із сталевим осердям (57-Н-181С) зразка 1951 p..

При цьому незаконно зберігаючи вищевказану вогнепальну зброю та бойові припаси при собі, 12.10.2024, в період часу з 14:30 годин до 16:00 годин, знаходячись на відкритій ділянці місцевості біля Кам`янського сільського будинку культури, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збагачення, діючи умисно, незаконно, за грошові кошти у сумі 12 000 грн. збув оперативному покупцеві ОСОБА_8 перероблену саморобним способом зі стартового пістолета «ZORAKI 914» № НОМЕР_1 калібру 9мм. Р.А.К. промислового виготовлення, шляхом внесення конструктивних змін не передбачених виробником - видалено елемент каналу ствола вогнепальну зброю та 5 (п`ять) патронів калібру 9x18 мм. з кулями «Пст» із сталевим осердям (57-Н-181С) зразка 1951 р.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти: спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає безальтернативне покарання, пов`язане з ізоляцією особи від суспільства у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, за вказаних підстав існує ризик що ця обставина може спонукати підозрюваного залишити своє місце проживання та з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, раніше особа неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності; щодо ОСОБА_5 до суду скеровано три обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12023181010000774 від 09.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, №12022186060000152 від 09.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та №12021186060000168 від 30.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, що свідчить про схильність останнього до вчинення різного роду правопорушень та на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначене свідчить, що ОСОБА_5 свою поведінку та стиль життя не змінив, є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення кримінальних правопорушень.

Сторона обвинувачення в судовому засіданні вказує, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так як раніше в межах іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_5 було застосовано цілодобовий домашній арешт, однак був зафіксований факт порушення підозрюваним його умов. Крім того, підозрюваний є військовослужбовцем і у випадку застосування запобіжного заходу не пов`язаного з ізоляцією особи ОСОБА_5 повинен бути повернутись до місця служби у зв`язку з мобілізацією, що призведе до зупинення вказаного кримінального провадження, при тому, що на сьогодні в судах щодо особи вже на цій підставі зупинено три кримінальні провадження, їх наявність свідчить про небажання ОСОБА_5 змінювати свою поведінку. Крім того, на даний час органом досудового розслідування встановлюються джерела отримання ОСОБА_5 зброї, бойових припасів. При поверненні на військову службу підозрюваний знову матиме доступ до зброї, а тому може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним обігом зброї.

Також слідчий зазначає, що на даний час щодо ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні по факту дезертирства.

ІІ. Позиція сторони захисту

Сторона захисту просить у задоволенні клопотання відмовити, вказуючи, що долучені стороною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, не підтверджують наявність підстави для застосування запобіжного заходу, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. До клопотання про обрання запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення, окрім як самого повідомлення про підозру та висновку експерта не надала жодних доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_5 до вказаного злочину. Окрім цього, ознайомившись із додатками до даного клопотання, ОСОБА_5 заперечив, що пістолет, який був предметом дослідження взагалі йому знайомий.

Крім того, ризики, на які покликається слідчий, не підтверджені належними та достатніми доказами. Також сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості.

У поданому клопотанні слідчий обмежився лише загальною фразою про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, проте будь-яких фактичних обставин, які б вказували на неможливість застосування щодо ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, наведено не було.

У ОСОБА_5 міцні соціальні зв`язки, його мама має інвалідність. Підозрюваний є особою молодого віку (21 рік), є учасником бойових дій. 24 вересня 2024 року він був прооперований в нейрохірургічному відділенні в КНП «Рівненська міська клінічна лікарня». На даний час потребує консультації нейрохірурга. ОСОБА_5 проходить службу в Збройних силах України, за місцем проживання характеризується позитивно, також отримав поранення, на даний момент перебуває на реабілітації після операції.

В разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність визначення застави, то сторона захисту вважає, що визначення розміру застави в межах передбачених ст. 182 КПК України в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, було б достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

ІІІ. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання та мотиви прийнятого слідчим суддею рішення.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває об`єднане кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024181060000338 від 04.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України по фактах незаконного носіння, зберігання, придбання та збуту вогнепальної зброї, бойових припасів та двох предметів, зовні схожих на гранати.

31.10.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_5

31.10.2024 року про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, було повідомлено ОСОБА_5 .

Згідно з ч.1 ст.131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Згідно положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.1 Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення

Як вбачається із матеріалів поданого слідчому судді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу органом досудового розслідування з метою підтвердження обґрунтованості підозри подано висновок судової експертизи зброї, згідно якого предмети, що були вилучені 12.10.2024 року у ході проведення оперативної закупки є коротко ствольною вогнепальною зброєю ( пістолет), що придатна до проведення пострілів та бойовими припасами (5 патронів), придатними до стрільби.

Сторона захисту вказує, що даний доказ не підтверджує обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , оскільки, як вказує підозрюваний, зображений на фото таблиці до висновку експерта пістолет, ніколи не був у його користуванні. А будь-яких інших доказів сторона обвинувачення до клопотання не долучає.

Слідчий в судовому засіданні зазначив, що право сторони обвинувачення при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу подавати слідчому судді докази, які сторона обвинувачення вважає за необхідне. Оскільки у даному випадку була проведена контрольна закупка, орган досудового розслідування продовжує встановлювати джерела здобуття підозрюваним зброї, тому матеріали НСРД не можуть бути надані стороні захисту, оскільки на даний час вони містять таємницю досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, з урахуванням вищевказаної практики ЄСПЛ на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя, має оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення (тобто доказів, що вказують лише на можливість вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення). Повнота та всебічність проведеного розслідування, доведеність винуватості особи не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу в частині оцінки обґрунтованості підозри.

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках вказаного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

3.2 Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор

Обґрунтовуючи клопотання, сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи їх наявність, слідчий суддя приймає до уваги наступні обставини.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування наразі є актуальним та обумовлений, серед іншого, можливим притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками, такими як суворістю можливого покарання. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України з таких підстав.

Обґрунтовуючи наявність зазначеного ризику, сторона обвинувачення покликається на кілька обставин, зокрема: ОСОБА_5 раніше засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, а також на даний час щодо підозрюваного до судів скеровано три обвинувальні акти за ч.1 ст.190 КК України, за ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.289 КК України.

Сторона захисту заперечила щодо прийняття слідчим суддею до уваги вказаних обставин, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_5 є несудимим. З вказаною позицією захисту суд погоджується частково.

Так, у постанові від 27.09.2018 року Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа №647/1831/15-кс) зазначає, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Судимість має строковий характер. У законі визначено, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлено підстави її припинення (погашення судимості та її зняття). Припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загально-правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

З огляду на зазначене та обставина, що ОСОБА_5 раніше засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень не може бути прийнято до уваги слідчим суддею ні як обставина, що підтверджує існування ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення, ні як обставина, яка характеризує особу підозрюваного.

Водночас слідчий суддя приймає до уваги, що відносно ОСОБА_5 скеровано до суду три обвинувальні акти (провадження у кримінальних справах зупинено у зв`язку з мобілізацією обвинуваченого).

Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення, що не застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного матиме наслідком ту обставину, що ОСОБА_5 повернеться до військової служби, де матиме доступ до зброї, бойових припасів, вибухових речовин, а тому існує ризик, що він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Таким чином слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення були доведені мета та підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_9 .

3.3. Щодо можливості застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-- підозрюваний є військовослужбовцем ЗСУ, згідно посвідчення є учасником бойових дій;

-- за місцем проживання характеризується позитивно;

-- за час служби в ЗСУ отримав кілька поранень, у зв`язку з чим зазнав оперативного втручання та проходив стаціонарне медичне лікування;

-- матір підозрюваного є особою з інвалідністю;

-- на даний час щодо підозрюваного ОСОБА_5 внесені відомості до ЄРДР по факту дезертирства.

-- слідчий суддя зауважує, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, застави, поруки, підозрюваний матиме змогу залишити місце проживання та повернутись до місця проходження військової служби, що унеможливить продовження досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України;

-- слідчим суддею встановлено, що в межах іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_5 вже застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ( ухвала Березнівського районного суду №555/1480/21), однак був виявлений факт порушення підозрюваним умов вказаного запобіжного заходу, що свідчить про те, що і такий запобіжний захід не був дієвим та не забезпечив належної процесуальної поведінки особи ( інформація з бази даних органу Національної поліції).

З урахування наведених обставин слідчий суддя вважає, що прокурором було доведено наявність підстав для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що застосування щодо підозрюваного менш суворих запобіжних заходів через їх м`якість не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.

У клопотання сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному розмір застави 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Сторона захисту вказує, що такий розмір застави становить для підозрюваного надмірний тягар, так як він потребує продовження лікування, а тому необхідним є і відповідні для цього грошові кошти.

Із вказаною позицією сторони захисту суд погоджується.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Оцінюючи інші доводи сторін кримінального провадження, слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30).

При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного і керуючись ст.177,183,194 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 40 (сорок) діб по 11 грудня 2024 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити розмір застави - 40 (сорок) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 800 (стошістнадцять вісімсот) гривень у національний грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: 1) прибувати на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді, 2) не відлучатись із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, 3) повідомляти, прокурора чи слідчого суддю про зміну свого місця проживання, 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Визначити строкдії ухвалита строкдії покладенихобов`язків,у разівнесення до11.12.2024

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Організацію виконання ухвали покласти на слідчого відділення ВП №4 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали суду покладено на прокурора ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1