Постанова

від 06.11.2024 по справі 347/1139/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1139/19

Провадження № 22-ц/4808/1426/24

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.,

з участю секретаря Шемрай Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховинського районного суду від 15 серпня 2024 року, у складі судді Чекан Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного суду з позовом до АТ «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Розпорядженням голови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2024 року дану справу передано на розгляд до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, куди вона надійшла 12.02.2024 року.

Ухвалою суду від 16.02.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди прийнято до свого провадження головуючим суддею Чекан Н.М. в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Верховинського районного суду від 15 серпня 2024 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чекан Н.М. від розгляду справи №347/1139/19 за позовом: ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в підготовче засідання.

На вказануухвалу судуОСОБА_1 подав апеляційну скаргу .

Вказує, що розгляд справи проводиться з 2019 року, справу неодноразово передавали на розгляд до іншого суду.

Зазначає, що підготовче судове засіданні по даній справі призначено на 15 серпня 2024 року на 16:00 год у Верховинському районному суді.

Напередодні засідання позивача вкусив кліщ і заніс інфекцію, яку діагностували як хворобу «Лайма». 14 серпня 2024 року відкритий медичний висновок про тимчасову непрацездатність, призначено лікування та заборонено відвідувати громадські місця.

14 серпня 2024 року позивач через електронну пошту надіслав Верховинському районному суду клопотання з копією інформаційної довідки про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку з перебуванням на лікуванні. В телефонному режимі його повідомили про те, що розглядати клопотання не будуть у зв`язку з тим, що воно не підписано електронно-цифровим підписом.

У зв`язку з тим, що в позивача відсутній електронно-цифровий підпис 15 серпня 2024 року він був змушений особисто прибути до Верховинського районного суду та подати клопотання про перенесення судового засідання. Зазначає, що 10 хв. перебував в приміщенні суду, а саме в канцелярії, з 14:00 год. та покинув приміщення. До часу проведення засідання о 16:00 год. суддя мала достатньо часу для ознайомлення з клопотанням.

Також зазначає, що не був повідомлений про призначення судового засідання 16.04.2024.

Вважає, що суддя безпідставно залишила позовну заяву без розгляду.

Просить скасувати ухвалу суду, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник ПАТ «Прикарпаттяобленерго» адвокат Оліградський М.В. подав відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що позивач ОСОБА_1 тричі не з`явився в підготовче засідання в справі, будучи належним чином повідомлений, а саме 18.03.2024 року, 03.07.2024 року, 15.08.2024 року, в тому числі двічі підряд ( 03.07.2024 року та 15.08.2024 року), від нього не надходила заява про розгляд справи (проведення підготовчого засідання) за його відсутності.

Вважає, що суд обґрунтовано з додержанням вимог норм процесуального права залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, не заперечив про розгляд справи у відсутності його представника та третьої особи ОСОБА_2 .

Перед судовими дебатами ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що участь у судовому засіданні бажає брати третя особа ОСОБА_2 , що він не отримував відзив на апеляційну скаргу та бажає скористатися послугами свого представника.

Колегія суддів, заслухавши думку представника відповідача, який заперечив щодо задоволення клопотання апелянта; беручи до уваги те, що відзив на апеляційну скаргу представником відповідача надіслано на адресу апелянта та третьої особи 16.10.2024, що підтверджується описом до цінного листа (т.4 а.с.142, 143); що ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи і її неявка не перешкоджає розгляду справи, а також те, що ОСОБА_1 не подав доказів на представництво його інтересів у суді представником, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи з наведених апелянтом причин.

Представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач тричі не з`явився в підготовче засідання в справі, в тому числі двічі підряд, від нього не надходила заява про розгляд справи (проведення підготовчого засідання) за його відсутності.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

У ч.1 ст.198 ЦПК України закріплено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленимиглавою 6цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Положеннями п. 2ч.3ст. 223Глави 6ЦПК Українипередбачено,що якщоучасник справиабо йогопредставник булиналежним чиномповідомлені просудове засідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі приписи процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в засідання суду та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 року справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду право повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).

Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).

Із матеріалів справивстановлено, щоухвалою судді Верховинського районного суду від 16.02.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» філія «Карпатська», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди прийнято до свого провадження головуючим суддею Чекан Н.М. в порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 18.03.2024 року о 16.15 годин.

Згідно протоколу судового засідання від 18.03.2024 року (т. 4 а.с.62) позивач ОСОБА_1 , отримавши судову повістку 29.02.2024 року у судове 18.03.2024 року не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Підготовче засідання судом відкладено на 16.04.2024 о 16.30 год.

Згідно списку розсилки поштових відправлень Верховинського районного суду судова повістку на адресу позивача ОСОБА_1 надіслана 21.03.2024, однак станом на 15.04.2024 повістку не вручено, відправлення знаходиться у поштовому відділенні.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 29.05.2024 о 16.00 год.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 року судом задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про відкладення підготовчого засідання для залучення ним адвоката, розгляд справи відкладено на 03.07.2024 о16.00 год, про що ОСОБА_1 повідомлений під розписку (а.с. 78 т.4).

У підготовче засідання 03.07.2024 позивач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 15.08.2024 року о 16.00 год., про дату, час та місце його проведення якого позивач повідомлений належним чином (а.с. 82 т.4).

14.08.2024 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання з копією медичного висновку про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні, яке не підписане електронним цифровим підписом.

В день розгляду справи 15.08.2024 перебуваючи в суді з 13.35 год по 14.10 год ОСОБА_1 особисто подав до суду наступні матеріали: заяву про збільшення та уточнення позовних вимог; клопотання про перенесення підготовчого засідання призначеного на 15.08.2024 на 16.00 у зв`язку з тим, що він знаходиться на лікуванні та додав копію медичного висновку; заяву про відвід судді Чекан Н.М. у справі №347/1139/19/1580/24, у якій зазначив що у зв`язку з розглядом суддею два роки тому іншої справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, у нього виникла недовіра щодо неупередженості дій судді ОСОБА_5 стосовно його сім`ї та нього особисто. Просив дане засідання провести без його участі, так як знаходиться на амбулаторному лікуванні (заява датована 15.07.2024).

Даючи оцінку клопотанню позивача про відкладення розгляду справи суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач просив відкласти підготовче засідання в цій справі в зв`язку з перебуванням на лікуванні, однак не долучив належний доказ з цього приводу, а з долученої копії медичного висновку від 14.08.2024 року не вбачається, що саме позивач ОСОБА_1 є тимчасово непрацездатним в період часу з 12.08.2024 року по 16.08.2024 року.

Окрім того, суд правильно зауважив що ОСОБА_1 особисто прибув до приміщення Верховинського районного суду 15.08.2024 року, де перебував з 13.35 годин по 14.10 годин, та подав до канцелярії суду три клопотання, однак у підготовче засідання в цей день, призначене о 16.00 годин не з`явився.

Отже, суд встановивши, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у засідання суду, зокрема які були призначені на 03 липня 2024 року та 15 серпня 2024 року, не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, належних доказів на підтвердження наведених у заявах про відкладення розгляду указаних судових засідань обставин не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення його позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції врахував поведінку сторони позивача, зокрема щодо неодноразової неявки у судові засідання, а також завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи і дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків судів першої інстанції не спростовують.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Верховинськогорайонного судувід 15серпня 2024року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2024 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: В.А. Девляшевський

О.О. Томин