Повістка

від 07.11.2024 по справі 391/819/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 391/819/23

провадження № 22-з/4809/114/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря - Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за апеляційною скаргою адвоката Бойко Яни Романівни, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року у складі судді Ревякіної О. В. і

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила:

- розірвати договір суборенди земельної ділянки від 23 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522885800:02:000:0195 площею 7,0875 га, дата державної реєстрації: 24.12.2020, номер запису про інше речове право: 40004496;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 плату за суборенду земельної ділянки в період з 2021 року по 2022 рік в розмірі 7 078 грн 03 коп;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн 60 коп та 1 769 грн 60 коп, а також понесені витрати на правову допомогу в розмірі 7 500 грн.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року позов задоволено.

Розірвано Договір суборенди земельної ділянки від 23.12.2020, кадастровий номер 3522885800:02:000:0195, площею 7,0875 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дата державної реєстрації: 24.12.2020, номер запису про інше речове право: 40004496.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 орендну плату за Договором суборенди земельної ділянки від 23.12.2020 в розмірі 7 078,03 грн та судовий збір в сумі 2 843,20 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Бойко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , задоволено.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору суборенди земельної ділянки та стягнення орендної плати відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 220 грн судового збору.

15 жовтня 2024 року від адвоката Бойко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , надійшло клопотання, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Згідно норм частини 3 та 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 270 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 00 хвилин 05 листопада 2024 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «в» п. 4, ч. 1, ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суд від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Крім того, Верховний Суд в додатковій постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Бойко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року (а. с. 67).

09 жовтня 2024 року від представника відповідача надійшла заява, в якій вона повідомила, що клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт та підтвердженням таких витрат буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі (а. с. 118).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Бойко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , задоволено.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору суборенди земельної ділянки та стягнення орендної плати відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 220 грн судового збору (а. с. 122-132).

15 жовтня 2024 року до Кропивницького апеляційного суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн (138-139).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником відповідача до суду апеляційної інстанції надано: ордер серії ВА № 1050657 від 11 грудня 2024 року (а. с. 50); копію договору про надання правової допомоги від 27 листопада 2023 року, укладений між адвокатом Бойко Я. Р. та ОСОБА_2 , в пункті 3.1. якого зазначено, що сторони дійшли згоди про те, що винагорода адвоката за правову допомогу за даним договором становить 10 000 грн (а. с. 139); копію Акта № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15 жовтня 2024 року (а. с. 140); Звіт № 1 детальний опис робіт (наданих послуг) про виконану роботу (надані послуги) адвокатом Бойко Я. Р. та витрачений час відповідно до Договору про надання правової допомоги № 27/1 від 27.11.2023 (а. с. 141); копію квитанції до прибуткового касового ордера № 12 від 15 жовтня 2024 року (а. с. 142); докази надсилання копії клопотання про стягнення витратна професійну правничу допомогу з додатками ОСОБА_1 (а. с. 143-145).

Заперечень, що розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, від позивача не надходило.

Суд, з урахуванням принципу співмірності та враховуючи складність предмету спору, вважає, що стороною відповідача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи, що під час прийняття Кропивницьким апеляційним судом постанови від 14 жовтня 2024 року у цій справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, клопотання адвоката Бойко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , про компенсацію витрат на професійну правову допомогу у справі є обґрунтованим, наявні підстави для прийняття додаткової постанови, відповідно до положень статті 270 ЦПК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 по 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката Бойко Яни Романівни, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору суборенди земельної ділянки та стягнення орендної плати ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко