Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/17887/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2024 р. Справа №910/17887/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Кіян А.В., Федько Т.В.

від відповідача: Саранюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про зустрічне забезпечення позову

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024

у справі №910/17887/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери"

до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

про стягнення 906 713,95 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" (далі - ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни заборгованості у розмірі 907 889,95 грн. У подальшому, позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 906 713,95 грн, з яких: 733 718,56 грн - заборгованість зі сплати суборендних платежів, 139 015,19 грн - пеня, 14 775,46 грн - три проценти річних, 19 204,74 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором суборенди нежитлових приміщень від 27.11.2013 №СО-17, в частині сплати суборендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" 733 718,56 грн заборгованості та 11 005,78 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 заяву ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у справі №910/17887/23 задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Мороз Р.О. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. у справі №910/17887/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17887/23.

29.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17887/23.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу №910/17887/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 розгляд апеляційної скарги ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 відкладено до 06.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 заяву ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ФОП Мороз Р.О. в межах суми 789 724,34 грн, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/17887/23.

29.10.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, ФОП Мороз Р.О. подано клопотання про зустрічне забезпечення позову, в якому просить вжити зустрічне забезпечення позову шляхом покладення на ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" обов`язку внести на депозитний рахунок суду апеляційної інстанції 789 724,34 грн.

В обґрунтування наведеного клопотання ФОП Мороз Р.О. посилається на те, що накладенням арешту на грошові кошти їй завдано значних збитків та здійснено безпідставне втручання у її майнові права, а також майнові права всіх робітників, які працюють у неї за договором найму.

06.11.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, позивачем подані заперечення проти клопотання відповідачки про зустрічне забезпечення позову.

У судовому засіданні 06.11.2024 представник відповідачки підтримав доводи та вимоги клопотання про зустрічне забезпечення позову та просив його задовольнити.

Представники позивача, у свою чергу, заперечили проти задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову та просили суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши клопотання про зустрічне забезпечення колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволені з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Судова колегія звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

З аналізу положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. (частина 1 статті 225 Господарського кодексу України).

За приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення покладено на заявника, наявність та розмір понесених можливих збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і можливими збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків (упущеної вигоди). Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому, такий зв`язок між порушенням та можливими збитками має бути прямим та безпосереднім.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, відповідачем жодним доказом не доведено можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі та не надано доказів неможливості здійснення господарської діяльності.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які застосовуються судом, не позбавляють ФОП Мороз Р.О. її конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджають відповідачу займатись господарською діяльністю.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо неможливості виконання нею господарських зобов`язань та їх прострочення перед її працівниками, а також того факту, що вказана неможливість спричинена саме накладеним арештом на її кошти ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №910/17887/23.

Таким чином, на день розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову, відсутні підстави стверджувати про можливі збитки ФОП Мороз Р.О., які будуть понесені у майбутньому.

За таких обставин, оскільки заявником у клопотанні про зустрічне забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що через невжиття заходів зустрічного забезпечення позову може бути завдано збитки, вимоги ФОП Мороз Р.О. про зустрічне забезпечення не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про зустрічне забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов