Ухвала

від 31.01.2025 по справі 910/17887/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами без руху

м. Київ

31.01.2025Справа № 910/17887/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма

"ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ"

вул. Кловський узвіз 14/24, оф. 101, м. Київ, 01021

до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

АДРЕСА_1

про стягнення 906 713,95 грн.

Без виклику представників учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення 907 889,95 грн. заборгованості за Договором суборенди від 27.11.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 733 718,56 грн. заборгованості та 11 005,78 грн. судового збору.

Супровідним листом №910/17887/23/4931/24 від 28.08.2023 матеріали справи №910/17887/23 скеровані до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 до повернення матеріалів справи №910/17887/23 із суду вищої інстанції.

06.01.2025 матеріали справи №910/17887/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.

13.01.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 повернуто заявнику без розгляду.

29.01.2025 до Господарського суду міста Києва від представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23, в якій заявник просить суд:

1) відкрити провадження за даною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23;

2) скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

3) відстрочити сплату судового збору.

Суд відзначає, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання вимог ст. 322 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції. До заяви додається зокрема документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог статті 322 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Суд відзначає, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання вимог ст. 322 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір вираховується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пункт 4 частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

В поданій Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості за Договором суборенди від 27.11.2013 в загальному розмірі 907 889,95 грн. та сплачено судовий збір при поданні зазначеної позовної заяви до суду в розмірі 13 618, 35 грн.

Зважаючи на це Фізичною особою-підприємцем Мороз Русланою Олександрівною при поданні до Господарського суду міста Києва заяви від 29.01.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 мав бути сплачений судовий збір в розмірі 20 427, 53 грн.

При цьому, судом встановлено, що доказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суду не подано.

Разом з тим, до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів на рахунку, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

В свою чергу заявником - Фізичною особою-підприємцем Мороз Русланою Олександрівною у своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не наведено суду жодних обставин в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", які б свідчили про наявність підстав для задоволення клопотання заявника та відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а відтак, у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог статті 322 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, заява Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею (не надано доказів оплати судового збору у визначені законом розмірі або доказів неможливості сплати позивачем судового збору).

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З метою усунення встановлених недоліків заявник має надати суду докази сплати судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 232, 234, 235, 322, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про відстрочення сплати судового збору.

2. Заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 залишити без руху.

3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.О. Лиськов