Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/8236/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа № 910/8236/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Авраменко А.В.;

відповідача - Лисенко С.В.;

третьої особи - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Українського фонду соціальних інвестицій

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024

у справі №910/8236/24 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд»

до Українського фонду соціальних інвестицій

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гуляйпільської міської ради

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» звернулося з позовом до Українського фонду соціальних інвестицій про стягнення заборгованості у розмірі 972770,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором RFB/CDD-W-2000018-KFW від 17.06.2021 та додатками до нього в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 відкрито провадження у справі №910/8236/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство «Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гуляйпільської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/8236/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» задоволено частково, стягнуто з Українського фонду соціальних інвестицій на користь позивача 875493,36 грн основної заборгованості, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Український фонд соціальних інвестицій подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що 18.04.2024 між представниками позивача та керівником проекту було проведено робочу зустріч, під час якої представником позивача надано на підпис рахунок, звіт про виконання робіт та акт №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт. Однак, відповідач надав свої усні зауваження до акту, у зв`язку з чим не підписав його.

Також, не погоджуючись з реальністю виконаних позивачем робіт, відповідач в апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/12155/22, у якій викладено висновок про те, що обставини реального (фактичного) виконання робіт за договором є предметом доказування у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу у справі №910/8236/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8236/24, призначено її до розгляду на 29.10.2024, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.

10.10.2024 до суду Українським фондом соціальних інвестицій подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме копії відповіді Запорізької обласної військової адміністрації №14915/09-49 від 04.10.2024 на адвокатський запит представника відповідача.

22.10.2024 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою від 23.10.2024 судом задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

25.10.2024 до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

До відзиву позивачем додано заяву про поновлення процесуального строку на його подання, мотивовану тим, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» Авраменко А.В. отримав примірник апеляційної скарги в електронному кабінеті 22.10.2024 після того, як йому було надано доступ до матеріалів електронної справи.

В засідання суду 29.10.2024 з`явилися представники сторін. Натомість, представники третьої особи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Вказана обставина підтверджується довідкою від 04.10.2024 про доставку ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства «Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гуляйпільської міської ради.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, третя особа належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомила суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В засіданні судом поставлено на обговорення клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказу, а саме копії відповіді Запорізької обласної військової адміністрації №14915/09-49 від 04.10.2024 на адвокатський запит представника відповідача. Представник відповідача підтримав подане клопотання, а представник позивача вирішення даного питання залишив на розсуду суду.

Колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у задоволенні клопотання про долучення доказу з підстав недотримання відповідачем положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України, оскільки наданий доказ не існував станом на день ухвалення оскаржуваного рішення.

Також судом поставлено на обговорення заяву позивача про поновлення процесуального строку на подання відзиву. Представник позивача підтримав подану заяву, а представник відповідача також не заперечував з приводу її задоволення.

Суд протокольною ухвалою задовольнив заяву позивача про поновлення строку на подання відзиву з огляду на наявність поважних причин пропуску строку, підтверджених доказами.

Після розгляду клопотань судом розпочато розгляд апеляційної скарги та заслухано пояснення представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що 17.06.2021 між Партнером з впровадження субпроекту №20-23-39 «Покращення умов надання первинної медичної допомоги в Успенівській амбулаторії ЗПСМ Гуляйпільського ЦПМСД, с. Успенівка, Пологівський район, Запорізька область/KfW», (замовник, третя особа), Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» (підрядник) укладений договір RFB/CDD-W-2000018-KFW.

Умовами договору встановлено, що замовник бажає, щоб роботи, відомі як «Капітальний ремонт будівлі Успенівської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини за адресою: с. Успенівка, вул. Гагарина, 12, Пологівський район, Запорізька область», були виконані підрядником, і прийняв пропозицію конкурсних торгів підрядника на виконання і завершення таких робіт та усунення будь-яких дефектів, пов`язаних з ними.

Пунктом 2 договору визначено документи, що формують, розуміються та розглядаються як частина договору. Цей договір має переважну силу відносно всіх інших документів договору, а саме:

(a) повідомлення про прийняття пропозиції;

(b) заявка на участь у торгах разом з декларацією про прийняття зобов`язань;

(c) загальні умови договору включно з додатками №№А, В;

(d) спеціальні умови договору;

(e) технічні умови;

(f) креслення;

(g) відомості обсягів робіт та

(h) будь-які інші документи, перераховані в СУД (спеціальні умови договору), що є частиною договору.

Пунктом 4 договору передбачено, що УФСІ бере на себе зобов`язання оплатити підряднику за виконання робіт і виправлення дефектів у розмірі ціни договору або іншу суму, яка може вимагатися згідно з положеннями договору, у строки та спосіб, визначені у договорі.

Сторонами договору було погоджено додатки, передбачені у п. 2 договору.

Додатком (а) повідомлення про прийняття пропозиції від 17.06.2021 була затверджена сума договору у розмірі 6705482,40 грн, в т. ч. ПДВ 1117580,40 грн.

17.06.2021 між позивачем, відповідачем та третьою особою був укладений додаток (с) до договору із загальними умовами договору (далі - ЗУД).

Відповідно до п. п. 40.4 та 41.1 ЗУД вартість виконаних робіт складається з вартості обсягів робіт за виконаними позиціями, зазначеними у відомостях обсягів робіт. Платежі коригуються з урахуванням проведених авансових платежів та утриманих коштів. Замовник виплачує підряднику суми, підтверджені керівником проекту, протягом 28 днів, починаючи з дня видачі кожного повідомлення про оплату.

Пунктом 46.1 ЗУД передбачено, що з кожного платежу, що підлягає сплаті підряднику, замовник утримує частку, зазначену в спеціальних умова договору (СУД), до повного завершення робіт.

У п. п. 1.1 та 46.1 додатку «d» СУД передбачено, що запланована дата завершення робіт: 25.02.2022. Частка оплати, що утримується: 10%. У розумінні цього пункту замовником є УФСІ.

Укладеним між позивачем, відповідачем та третьою особою додатком «g» «Відомість обсягів робіт» було визначено обсяги робіт, які позивач повинен був виконати, а відповідач оплатити.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач виконав частину робіт на загальну суму 972770,40 грн з ПДВ, що підтверджується актом №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт та звітом про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва, зі змісту яких убачається наступне:

- роботу здав від підрядника ОСОБА_1 ;

- роботу перевірив та погодив інженер з технагляду ОСОБА_2 ;

- роботу прийняв від замовника ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 53.1 ЗУД підрядник звертається до керівника проекту з проханням про видачу акту про завершення робіт, а керівник проекту видає його після прийняття рішення, що всі роботи було виконано.

Згідно з п. 55.1 ЗУД підрядник надає керівнику проекту звіт та детальний розрахунок за всією сумою, яка, як вважає підрядник, має сплачуватися в рамках проекту, а керівник видає акт усунення дефектів і підтверджує остаточну суму, яка підлягає оплаті підряднику, протягом 56 днів після отримання рахунку від підрядника, за умови його правильності та повноти.

Згідно з п. 1.1 ЗУД керівник проекту - особа, зазначена в спеціальних умовах договору (або будь-яка інша компетентне особа, призначена замовником, і про яку повідомлено підряднику як таку, що діятиме замість керівника проекту), що відповідає за здійснення нагляду за виконанням робіт.

У відповідності до п. 1.1 СУД керівником проекту є Буртник В.Г. , директор ПСхРП УФСІ.

19.04.2024 позивач звернувся до керівника проекту Буртник В.Г. з листом вих. №18/04 від 18.04.2024, у якому просив сплатити кошти за виконанні роботи. До листа додано наступні документи:

- рахунок на оплату №2 від 10.04.2024;

- акт №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт з підписами та печатками (за наявності) підрядника, замовника та інженера з технагляду;

- звіт про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва з підписами та печатками (за наявності) підрядника, замовника та інженера з технагляду.

Як вказує позивач, станом на 29.05.2024 відповідач не підтвердив суму та не сплатив грошові кошти в сумі 972770,40 грн за виконані роботи.

Наведені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромегабуд» з даним позовом до суду про стягнення заборгованості за виконані роботі у вказаному розмірі.

Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач, зокрема, зазначив, що не відповідає фактичним обставинам те, що відповідач не надав позивачу заперечення на лист вих. №18/04 від 18.04.2024 з приводу виконання робіт. До матеріалів справи відповідачем долучено лист №10 від 29.07.2024, у якому викладені претензії Українського фонду соціальних інвестицій до виконаних робіт.

Третя особа, у свою чергу, вказала на те, що позивач виконав роботи на загальну суму у розмірі 972770,40 грн, які були зазначені в акті №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт та звіті про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва. Третьою особою був підписаний вказаний акт та звіт. Всі зазначені в акті та звіті роботи були виконані позивачем належним чином та у відповідності до умов договору і додатків до нього. З огляду на викладене, третя особа погодилася з доводами позивача та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, встановив, що позивач виконав належним чином свій обов`язок в частині передачі відповідачу документів, передбачених умовами договору, на підтвердження факту виконання робіт. При цьому, починаючи з 19.04.2024 (дата отримання листа позивача з актом, рахунком і звітом) і по 29.07.2024 (дата надання відповіді на лист) пройшло більше трьох місяців, що не може вважатися негайним заявленням про виявлені недоліки у роботах. Враховуючи, що позивач визначив суму яка, як він вважає, має сплачуватися в рамках проекту та складає 972770,40 грн, за відсутності заперечень відповідача як це передбачено ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, з урахуванням того, що договір не розірваний, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк з оплати за надані роботи у відповідача настав.

Поряд з цим, відповідно до п. 46.1 ЗУД частка оплати, що утримується : 10%. В розумінні цього пункту замовником є УФСІ. Тому, за висновками суду, відповідач мав оплатити вартість виконаних робіт у розмірі 875493,36 грн, тобто з урахуванням п. 46.1 ЗУД.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва у їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які, у свою чергу, кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зміст умов договору RFB/CDD-W-2000018-KFW від 17.06.2021 свідчить про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Додатком (а) повідомлення про прийняття пропозиції від 17.06.2021 була затверджена сума договору у розмірі 6705482,40 грн, в т. ч. ПДВ 1117580,40 грн.

На виконання зобов`язань за договором та додатками до нього позивач виконав частину робіт на загальну суму 972770,40 грн з ПДВ, що підтверджується актом №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт та звітом про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2024 позивач звернувся до керівника проекту Буртник В.Г. з листом вих. №18/04 від 18.04.2024, у якому просив сплатити кошти за виконанні роботи. До листа додано рахунок на оплату, акт та звіт про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва з підписами та печатками (за наявності) підрядника, замовника та інженера з технагляду.

Станом на 29.05.2024 відповідач не підтвердив суму та не сплатив грошові кошти у розмірі 972770,40 грн за виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Разом з цим, в матеріалах відсутні докази звернення керівника проекту до позивача з метою доступу до об`єкта та будь-якої ділянки, де ведуться роботи, пов`язані з договором або де передбачається їх ведення.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав на те, що листом №10 від 29.07.2024 він виклав претензії щодо виконаних робіт.

Поряд з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, починаючи з 19.04.2024 (дата отримання листа позивача з актом, рахунком і звітом) і по 29.07.2024 (дата надання відповіді на лист) пройшло більше трьох місяців, що не може вважатися негайним заявленням про виявлені недоліки у роботах, як це передбачено ч. 1 ст. 853 ЦК України.

До того ж, такі заперечення надані вже після подання позовної заяви у даній справі та відкриття провадження.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, саме на замовника законом покладено обов`язок прийняти виконані роботи, оглянути їх, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити, зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт.

При цьому, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Якщо замовник в порушення вимог ст. ст. 853 та 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов договору і вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем рахунку на оплату №2 від 10.04.2024, акту №4 здавання приймання виконаних будівельних робіт з підписами та печатками (за наявності) підрядника, замовника та інженера з технагляду, звіту про виконання робіт за договором на об`єкті будівництва з підписами та печатками (за наявності) підрядника, замовника та інженера з технагляду. Проте, Українським фондом соціальних інвестицій зазначені документи не підписані та не повернуті.

З умов договору підряду не вбачається, що оплата за роботи здійснюється по завершенню усіх робіт на затверджену суму договору.

Відповідно до п. п. 40.4 та 41.1 ЗУД вартість виконаних робіт складається з вартості обсягів робіт за виконаними позиціями, зазначеними у відомостях обсягів робіт. Платежі коригуються з урахуванням проведених авансових платежів та утриманих коштів. Замовник виплачує підряднику суми, підтверджені керівником проекту, протягом 28 днів, починаючи з дня видачі кожного повідомлення про оплату.

Пунктом 46.1 ЗУД передбачено, що з кожного платежу, що підлягає сплаті підряднику, замовник утримує частку, зазначену в СУД, до повного завершення робіт.

Так, у п. п. 1.1 та 46.1 СУД передбачено, що запланована дата завершення робіт 25.02.2022. Частка оплати, що утримується: 10%. У розумінні цього пункту замовником є УФСІ.

За таких обставин, як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач мав оплати вартість виконаних робіт у розмірі 875493,36 грн, тобто з урахуванням п. 46.1 ЗУД.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 55.1 ЗУД підрядник надає керівнику проекту звіт та детальний розрахунок за всією сумою, яка, як вважає підрядник, має сплачуватися в рамках проекту, а керівник видає акт усунення дефектів і підтверджує остаточну суму, яка підлягає оплаті підряднику, протягом 56 днів після отримання рахунку від підрядника, за умови його правильності та повноти.

Враховуючи, що позивач визначив суму яка, як він вважає, має сплачуватися в рамках проекту та складає 972770,40 грн, за відсутності заперечень відповідача як це передбачено ч. 1 ст. 853 ЦК України, з урахуванням того, що договір не розірваний, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк з оплати за надані роботи у відповідача настав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 875493,36 грн, тобто з урахуванням п. 46.1 ЗУД.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що 18.04.2024 між представниками позивача та керівником проекту було проведено робочу зустріч, під час якої представником позивача надано на підпис рахунок, звіт про виконання робіт та акт №4. Однак, відповідач надав свої усні зауваження до наданого позивачем акту та не підписав його.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Поряд з цим, відповідачем не доведено жодними доказами проведення робочої зустрічі та надання зауважень до актів до моменту звернення до суду та відкриття провадженні у справі в суді першої інстанції. І лише після відкриття провадженні у даній справі в суді першої інстанції відповідач надав разом з відзивом лист №10 від 29.07.2024 з викладенням недоліків.

Поряд з цим, як було зазначено вище, у розумінні ч. 1 ст. 853 ЦК України відповідач вважається таким, що прийняв виконані позивачем роботи, оскільки не повернув підписаний акт та не висловив будь-яких зауважень до моменту звернення позивачем з позовом до суду.

Також, не погоджуючись з реальністю виконаних робіт позивачем, відповідач в апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/12155/22.

У наведеній справі касаційним судом зазначено, що обставини реального (фактичного) виконання робіт за договором є предметом доказування у справі. Згідно зі ст. 74 ГПК України тягар доведення виконання робіт несе підрядник, який стверджує, що роботи все ж таки ним були виконані у листопаді 2020 року, й на підтвердження своїх вимог та заперечень надав лише акт, підписаний односторонньо, надісланий іншій стороні через 2 роки після визначеної дати виконання та реалізації замовником права на відмову від договору підряду, а також фотографії об`єкта будівництва, які судом апеляційної інстанції були оцінені та відхилені, оскільки з них неможливо встановити обставини, які входять в предмет доказування (неможливо з них встановити, коли, ким та де були зроблені такі фотознімки).

Поряд з цим, апеляційний суд вказує на те, що правовідносини у справах №№910/12155/22 та 910/8236/24 не є подібними, оскільки, як зазначено у п. 21 постанови Верховного Суду від 13.02.2024, доказів отримання акту виконаних робіт замовником матеріали справи не містили. При цьому, з обставин справи №910/12155/22 вбачається, що замовник направляв вимоги про повернення передоплати, оскільки роботи не були виконані підрядником. Тобто замовник висував зауваження щодо виконання робіт підрядником, а тому у судів першої та апеляційної інстанції були відсутні підстави враховувати положення ч. 1 ст. 853 ЦК України.

Натомість, у справі, що переглядається, відповідач, отримавши акт виконаних робіт з додатками, будь-яких заперечень про виконання позивачем робіт до відкриття провадження у справі не надавав.

Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію щодо застосування ст. 882 ЦК України, викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №910/5352/21 та 31.04.2022 у справі №916/693/21, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Отже, зважаючи на ті обставини, що відповідач не надав у встановлений законом та договором спосіб мотивованої відмови від підписання актів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роботи за вказаними актами є прийнятими відповідачем у повному обсязі.

У зв`язку з цим також слід зазначити, що у позивача відсутній обов`язок доводити відповідність акту обсягам виконаної роботи, оскільки підставою позову у справі є те, що відповідач вважається таким, що прийняв виконані роботи як фактично, так і шляхом ненадання підписаного зі свого боку акту чи зауважень до нього.

Натомість, спірним у даній справі питанням є не обсяг виконаних робіт чи відповідність акту виконаним роботам, а факт прийняття відповідачем виконаних робіт у зв`язку з не направленням підписаного акту та несплати за виконані роботи.

З рахуванням усього вищезазначеного, оскільки відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором підряду, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача встановлених обставин справи не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/8236/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Українського фонду соціальних інвестицій не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського фонду соціальних інвестицій залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/8236/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Український фонд соціальних інвестицій.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 06.11.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов