Постанова

від 30.10.2024 по справі 922/4211/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/4211/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Ісачкін Е.А.;

від відповідача Журков В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Орількалатінвест (вх.2175Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 (суддя Усата В.В., повний текст складено 06.09.2024), постановлену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Орількалатінвест про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, (вх.№20171 від 12.08.2024) у справі №922/4211/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник, с.Палатки Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Орількалатінвест, с.Грушине Харківської області,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Орількалатінвест (далі ТОВ Орількалатінвест) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник (далі - ТОВ "Власівський Мірошник) суму заборгованості за надані послуги за договором складського зберігання №6 від 02.09.2022 у розмірі 10 031 600,49 грн., з яких: сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98 грн., пеня у розмірі 2 570 242,68 грн., 3% річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 857,91 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 120 379,21 грн.

23.01.2024 на примусове виконання означеного рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ Орількалатінвест залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23 залишено без змін.

12.08.2024 представником ТОВ Орількалатінвест до суду першої інстанції подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№20171), в якій заявник просить:

- до розгляду заяви зупинити виконання за виконавчим документом - наказом на примусове виконання рішення суду від 23.01.2024 по справі №922/4211/23 щодо стягнення з ТОВ Орількалатінвест - 10 031 600,49 грн., з яких: сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98 грн., пеня у розмірі 2 570 242,68 грн., 3% річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 857,91 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 120 379,21 грн.;

- розглянути вказану заяву з урахуванням усіх викладених у ній обставин та задовольнити її в повному обсязі;

- визнати наказ на примусове виконання рішення суду від 23.01.2024 по справі №922/4211/23 щодо стягнення з ТОВ Орількалатінвест - 10 031 600,49 грн., з яких: сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98 грн., пеня у розмірі 2 570 242,68 грн., 3% річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 857,91 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 120 379,21 грн., таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із тим, що його було видано помилково та на даний час обов`язок боржника відсутній повністю, оскільки його добровільно виконано боржником - ТОВ Орількалатінвест.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/4211/23 задоволено частково заяву ТОВ Орількалатінвест про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№20171 від 12.08.2024). Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ на примусове виконання рішення суду від 23.01.2024 по справі №922/4211/23 у частині стягнення з ТОВ Орількалатінвест пені у розмірі 2 570 242,68 грн., 3% річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 857,91 грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 120 379,21 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

В основу ухвали в частині відмови у задоволенні заяви покладено висновки суду про те, що ТОВ Орількалатінвест не надано належних та достатніх доказів на підтвердження сплати в повному обсязі основної суми заборгованості за рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23.

Не погодившись із означеною ухвалою, ТОВ Орількалатінвест звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 (повний текст від 06.09.2024) у справі №922/4211/23, задовольнити заяву (вх.№20171 від 12.08.2024) ТОВ Орількалатінвест про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у повному обсязі та визнати наказ Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення суду від 23.01.2024 у справі №922/4211/23 таким, що не підлягає виконанню, у повному обсязі. Судові витрати покласти на ТОВ "Власівський Мірошник.

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала є необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, та безпідставно не прийнято до уваги докази щодо погашення заборгованості. В обґрунтування вимог апеляційної скарги боржник зазначає наступне:

- у розглядуваному випадку наявна матеріально-правова підстава для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, повне погашення боргу (станом на 23.05.2024 всієї заборгованості по справі №922/4211/23, з урахуванням судових витрат, не існувало);

- наявна процесуально-правова підстава для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - наказ не відповідає вимогам, передбаченим пунктами 4, 6 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в ньому неправильно зазначений код ЄДРПОУ ТОВ Орількалатінвест (додано зайву цифру до коду) та неправильно зазначена дата набрання рішенням законної сили (зазначено 23.01.2024, хоча відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень дата зазначена 22.05.2024).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/4211/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 23.10.2024 о 12:45год.

Через підсистему Електронний суд 11.10.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.13052), за змістом якого заявник просить відмовити ТОВ Орількалатінвест у визнанні наказу на примусове виконання рішення суду від 23.01.2024 по справі №922/4211/23 таким, таким що не підлягає виконанню.

У відзиві заявник зауважує наступне:

- не відповідають дійсності твердження боржника про те, що наказ видано помилково. Так, наказ на примусове виконання рішення виданий 23.01.2024, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження рішення. Апеляційна скарга подана відповідачем 31.01.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження;

- оскільки відносини за договором №6 від 02.09.2022 продовжувались після подання позову, а борг збільшувався, то здійснені відповідачем за час розгляду справи Господарським судом Харківської області до винесення рішення оплати були зараховані позивачем у погашення поточної заборгованості за надані виробничі послуги у період, в якому був здійснений платіж;

- у зв`язку із оскарженням рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/4211/23 у Східному апеляційному господарському суді, платежі, що находили від відповідача протягом знаходження справи в суді апеляційної інстанції, зараховувались згідно з вказаним у платіжній інструкції призначенням «Сплата за послуги елеватора, зг. договору №6 від 02.09.2022 р.» на погашення існуючої поточної заборгованості за надані виробничі послуги за договором зберігання;

- у жодній платіжній інструкції відповідач не зазначив період (місяць), за який здійснюється платіж, та не вказав, що платіж здійснено на виконання рішення суду по справі;

- відповідач свідомо припускається суперечливої поведінки стверджуючи, що у період оскарження рішення суду проводив платежі на виконання цього рішення. Відповідачем не були надані суду у встановленому процесуальним законом порядку платіжні документи на доказ часткового погашення заборгованості, оскільки відповідач оспорював позов у цілому;

- відповідачем станом на дату відкриття виконавчого провадження №75707047 від 05.08.2024 не було здійснено жодного платежу на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23.

У судовому засіданні 23.10.2024, заслухавши пояснення представників сторін, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 30.10.2024 об 11:30год.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні.

30.10.2024 о 12:08 зареєстровані надані ТОВ Орількалатінвест через підсистему «Електронний суд» пояснення та додаткові обґрунтування у справі №922/4211/23 (вх.13853). Разом з тим, як убачається з протоколу судового засіданні від 30.10.2024, судове засідання Східного апеляційного господарського суду розпочате об 11:36, о 12:08 головуючим суддею оголошено вступну та резолютивну частини постанови, о 12:09 судове засідання завершено. Відтак, наданим відповідачем додатковим поясненням судом не надається правова оцінка як таким, що отримані після проголошення вступної та резолютивної частини постанови та поза межами строку, визначеного судом апеляційної інстанції в ухвалі від 23.09.2024.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 ст.328 ГПК України унормовано, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17, на яку обґрунтовано послався суд першої інстанції, містяться наступні правові висновки.

Перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним. При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В якості процесуально-правової підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, боржник вказує неправильне зазначення в наказі дати набрання рішенням законної сили - зазначено 23.01.2024, хоча відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень правильною датою є 22.05.2024 (дата постанови Східного апеляційного господарського суду, ухваленої за результатом розгляду апеляційної скарги ТОВ Орількалатінвест на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023). Вказане, на думку боржника свідчить про те, що наказ було видано помилково та завчасно.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду.

Разом з тим, згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1). У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.2).

Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 було складено 01.01.2024. Відтак, з урахуванням положень ч.1 ст.256, ч.1 ст.241 ГПК України, датою набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4211/23 мало бути 23.01.2024, як і зазначив суд першої інстанції (з урахуванням вихідних днів).

Згідно з п.19.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України оформлення і видача виконавчих документів здійснюється судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

З аналізу означених положень законодавства вбачається, що господарські суди першої інстанції, у разі відсутності апеляційної скарги протягом 20 днів з дати складання та підписання повного тексту рішення, повинні видати наказ про примусове виконання рішення, оригінал якого надіслати на адресу стягувача.

У цьому випадку станом на 23.01.2024 (дата набрання рішенням законної сили) ТОВ Орількалатінвест не звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду від 25.12.2023.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 відповідачем було сформовано в підсистемі Електронний суд лише 31.01.2024 (тобто, з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження).

Відтак, здійснюючи дії по виготовленню та направленню на адресу ТОВ "Власівський Мірошник (стягувача) наказу на примусове виконання рішення, господарський суд першої інстанції діяв відповідно до приписів чинного процесуального законодавства.

До того ж судова колегія звертає увагу, що за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23 залишене без змін, тобто, є таким, що набрало законної сили відповідно до положень ч.2 ст.241 ГПК України.

З огляду на наведене Східний апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з мотивів, що він був виданий помилково.

При цьому, усупереч твердженням скаржника, неправильне зазначення в наказі коду ЄДРПОУ ТОВ Орількалатінвест (додання зайвої цифри до коду) не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Означена помилка може бути виправлена Господарським судом Харківської області на підставі ст.328 ГПК України шляхом постановлення ухвали.

В якості матеріально-правової підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, ТОВ Орількалатінвест зазначає повне погашення боргу.

Так, відповідач зазначає, що весь період розгляду справи №922/4211/23 у Господарському суді Харківської області та у Східному апеляційному господарському суді ТОВ Орількалатінвест сплачувало заборгованість, а саме ТОВ Орількалатінвест перерахувало на користь ТОВ "Власівський Мірошник за договором №6 від 02.09.2022 наступні суми: 06.10.2023 - 54 319,00 грн.; 08.11.2023 13 210,67 грн.; 05.12.2023 23 121,27 грн.; 03.01.2024 79 516,46 грн.; 08.01.2024 13 210,67 грн.; 26.04.2024 3 317 139,27 грн.; 29.04.2024 1 379 003,41 грн.; 16.05.2024 2 000 000,00 грн.; 16.05.2024 84 379,88 грн.; 23.05.2024 3 173 149,83 грн., що підтверджується доданими до заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, платіжними дорученнями.

Згідно з повідомленням ТОВ "Власівський Мірошник №267 від 27.05.2024 про порядок зарахування грошових коштів позивачем прийнято рішення за рахунок грошових коштів, які надійшли від ТОВ Орількалатінвест 23.05.2024 у розмірі 3 173 149,83 грн., задовольнити грошові вимоги в наступному порядку: 120 379,21 грн. зараховано як погашення витрат на судовий збір за подачу позовної заяви; пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 2 570 242,68 грн.; 3% річних у розмірі 160 499,92 грн.; інфляційне збільшення боргу 857,91 грн. зараховані як сплата процентів та штрафних санкцій згідно рішення суду; залишок у розмірі 241 170,11 грн. зараховано на погашення поточної заборгованості за надані послуги згідно договору.

За твердженнями боржника, станом на 27.05.2024 за рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 не виконаним залишився борг - 14 929,24 грн.

16.08.2024 ВДВС Первомайського МРУЮ Харківської області за Виконавчим провадженням №75707047 було перераховано у рахунок погашення боргу - 45 298,85 грн., таким чином заборгованість по вказаній справі сплачена в повному обсязі.

Заперечуючи проти заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, ТОВ "Власівський Мірошник під час розгляду справи в суді першої інстанції та безпосередньо в судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду наголошувало на тому, що від ТОВ Орількалатінвест платежів із призначенням На виконання рішення суду від 25.12.2023 по справі №922/4211/23 до стягувача не надходило. У зв`язку із оскарженням відповідачем рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/4211/23 у Східному апеляційному господарському суді, платежі, які надходили від ТОВ Орількалатінвест протягом знаходження справи в суді апеляційної інстанції, зараховувались згідно з вказаним у платіжній інструкції призначенням Сплата за послуги елеватора, зг. договору №6 від 02.09.2022 р. на погашення існуючої поточної заборгованості за надані виробничі послуги за діючим договором зберігання.

Надаючи оцінку означеним доводам сторін та дослідивши долучені до матеріалів справи платіжні інструкції, на які посилається боржник, як на докази погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Надані ТОВ Орількалатінвест платіжні інструкції містять наступне призначення платежу Сплата за послуги елеватора, згідно дог. №6 від 02.09.2022.

Судова колегія зауважує, що в жодній платіжній інструкції відповідач не зазначив період (місяць), за який здійснюється платіж, (що виключає можливість співвіднесення здійснених відповідачем платежів з періодом, який був предметом розгляду у справі №922/4211/23) та не вказав, що платіж здійснено на виконання рішення суду у цій справі.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правовідносини між сторонами за договором складського зберігання №6 від 02.09.2022 є тривалими. Так, за умовами п.8.1 договору строк зберігання продукції визначений у п.1.2 договору. Відповідно до п.1.2 договору граничний строк зберігання (включно) ріпака 30.09.2022.

Водночас, за умовами додаткової угоди №6 від 01.07.2023 до договору складського зберігання №6 від 02.09.2022 граничний строк зберігання пшениці, ячменя, сої, кукурудзи, соняшника, ріпака 30.06.2024.

Представники сторін у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду підтвердили наявність договірних правовідносин між сторонами за договором №6 від 02.09.2022: позивач станом на теперішній час; відповідач - строком до 30.06.2024. У будь-якому разі тривалість правовідносин сторін за договором №6 від 02.09.2022 перевищує період, розглядуваний у межах справи №922/4211/23.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств акт взаємних розрахунків станом на 27.05.2024 за договором №6 від 02.09.2022 послуги елеваторів, КХП. Із означеного акту вбачається, що сальдо початкове 8 496 422,29 грн (як пояснив представник позивача і не заперечив представник відповідача, це розмір заборгованості відповідача). При цьому в акті взаємних розрахунків відображені акти про надання виробничих послуг №16 від 31.01.2024, №23 від 31.01.2024, №38 від 29.02.2024, №47 від 31.03.2024, №65 від 30.04.2024 (тобто, акти складені після ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023) та вбачається нарощування заборгованості відповідача.

При цьому апелянт за змістом апеляційної скарги підтверджує наявність заборгованості за договором №6 від 02.09.2022 за надані позивачем послуги з жовтня 2023 по липень 2024, хоча і зазначає, що їх вартість та належність на даний час не доведена.

Отже, судова колегія зауважує, що підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків стосується тривалих правовідносин сторін за договором складського зберігання №6 від 02.09.2022 та охоплює більший період, ніж той, який був предметом розгляду в межах справи №922/4211/23. З аналізу означеного акту не вбачається за можливе встановити, які саме суми були зараховані в погашення поточної заборгованості за договором, а які в погашення заборгованості за рішенням суду.

Натомість, сторонами не надано акту звірки взаєморозрахунків саме по спірному періоду, не погоджено сторонами чіткого переліку здійснених відповідачем оплат по договору саме на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Позивачем на виконання ухвали Господарського суду Харківської області не надано чіткого переліку, які саме суми по договору та які суми по рішенню, що набрало законної сили, були отримані позивачем від відповідача.

Відтак, приймаючи до уваги тривалість правовідносин сторін за договором №6 від 02.09.2022, посилання боржника на погашення заборгованості саме за рішенням суду (за період, що був предметом розгляду у справі №922/4211/23) є необґрунтованим.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на те, що відповідно до попередньої поведінки позивача та усталеної практики взаємовідносин по вказаному договору, сплачені грошові кошти завжди зараховуються почергово на погашення акта здачі-приймання робіт (надання послуг), який складено раніше (за яким виникла заборгованість раніше), тобто послідовно та по черзі «закриваючи» один за одним акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Так, відповідно до п.41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно, у разі неповноти зазначення платником призначення платежу (у розглядуваному випадку відповідачем), отримувач грошових коштів (у розглядуваному випадку позивач) не обмежений у праві здійснювати зарахування грошових коштів на власний розсуд.

Судова колегія, разом з іншим, відхиляє посилання відповідача на те, що останнім до 30.04.2024 було подано до суду апеляційної інстанції докази часткової оплати боргу за надані послуги за договором складського зберігання за період, визначений у рішенні суду першої інстанції, інші докази оплати відповідач не встиг надати до винесення рішення. Так, відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Більше того, у разі наявності доказів погашення заявленої у межах справи №922/4211/23 заборгованості станом на дату розгляду справи Господарським судом Харківської області ТОВ Орількалатінвест мало подати відповідні докази до суду першої інстанції, чого зроблено не було.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17.

У свою чергу, за висновками судової колегії, матеріали справи не містять однозначних (беззаперечних) доказів погашення боржником заборгованості за наказом з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/4211/23.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що в поданих до суду заявах та інших документах, ТОВ "Власівський Мірошник визнано та підтверджено, що платіж від 23.05.2024, перерахований відповідачем платіжною інструкцією №4005, був зарахований саме в погашення витрат на судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 120 379,21 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 2 570 242,68 грн., 3% річних у розмірі 160 499,92 грн. та інфляційного збільшення боргу 857,91 грн. згідно рішення суду, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність у означеній частині визнання наказу від 23.01.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/4211/23 таким, що не підлягає виконанню. З огляду на відсутністість належних та достатніх доказів на підтвердження сплати основної суми заборгованості за рішенням суду, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в решті заяви боржника.

Апелянт помилково зазначає про те, що сума заборгованості у наказі суду від 23.01.2024 - 10 151 979, 70 грн не відповідає сумі, яка визначена у самому рішенні суду - 10 031 600, 49 грн Так, судом, з урахуванням суми заборгованості за надані послуги за договором складського зберігання №6 від 02.09.2022 у розмірі 10 031 600, 49 грн (яка включає суму боргу, пеню, 3% річних, інфляційні) та витрат зі сплати судового збору у розмірі 120 379,21 грн, обґрунтовано визначено суму стягнення (всього) 10 151 979,70 грн, як добуток двох вказаних вище сум.

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження у справі та судовою колегією не встановлено порушення місцевим господарським судом норм права, як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/4211/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.11.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова