Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/19776/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/19776/23за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2"

про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Отіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2"

про стягнення 652 140,75 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Шманьов Т.І.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Отіс" задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2" на користь Приватного акціонерного товариства "Отіс" 284 861 грн 72 коп. - суми основного боргу, 13 900 07 коп. - пені, 32 740 грн 59 коп. - 3% річних, 148 094 грн 84 коп. - інфляційних втрат та 8 584 грн 66 коп. - витрат по сплаті судового збору; у задоволенні іншої частини позову - відмовлено; провадження в частині вимог про стягнення 92 713,65 грн - закрито.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/19776/23 змінено, виклавши пункт 3 його резолютивної частини в такій редакції: "3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2" (01014, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Б, код ЄДРПОУ - 42078315) на користь Приватного акціонерного товариства "Отіс" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ - 14357579) 284 861 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 72 коп. основного боргу, 13 900 (тринадцять тисяч дев`ятсот) грн 07 коп. пені, 29 181 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн 77 коп. трьох процентів річних, 104 185 (сто чотири тисячі сто вісімдесят п`ять) грн 32 коп. інфляційних втрат та 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 93 коп. витрат по сплаті судового збору."; в іншій частині Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/19776/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Через систему «Електронний Суд» 03.10.2024 та 14.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2" надійшли ідентичні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024, пункт 3 якого змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №910/19776/23.

Через діловодство суду 15.10.2024 від Приватного акціонерного товариства "Отіс" надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення.

21.10.2024 справа №910/19776/23 повернулась до Господарського суду міста Києва та 22.10.2024 справа №910/19776/23 передана на сектор судді Зеленіної Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 заяву ТОВ "Французький квартал 2" про розстрочку виконання рішення призначено до розгляду на 06.11.2024.

В судове засідання 06.11.2024 представник заявника не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви та просив відмовити у розстрочці виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024, пункт 3 якого змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №910/19776/23.

Розглянувши заяву ТОВ "Французький квартал 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/19776/23, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

Так, в обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення суду, заявник зазначив, що ТОВ «Французький квартал 2» є управляючою компанією і виконавцем послуг з управління будинків і споруд, прибудинкових територій для мешканців, власників нежитлових приміщень, співвласників житлових будинків в м. Києві.

Прибуток відповідача напряму залежить від платоспроможності співвласників багатоквартирних будинків.

Виконуючи свої зобов`язання по наданню послуг з управління (утримання, обслуговування, експлуатацію) житлових будинків, але не отримуючи своєчасної оплати за ці послуги в повному обсязі, підприємство несе збитки.

Станом на 03.10.2024 заборгованість мешканців перед ТОВ «Французький квартал 2» становить 1 898 749,30 грн.

На підтвердження викладеного до заяви додано копію фінансового звіту за 2024 рік та довідку від 03.10.2024 №2393 про заборгованість.

В свою чергу, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вище викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Французький квартал 2" про розстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного вище та керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький квартал 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/19776/23, пункт 3 якого змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №910/19776/23.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Н.І. Зеленіна