Рішення

від 04.11.2024 по справі 916/2093/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2093/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши заяву від 09.10.2024р. за вх.№ 2-1590/24 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" про стягнення судових витрат по справі № 916/2093/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Міхно Юлії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (65082, м.Одеса, Військовий узвіз, буд.12, офіс 401, код ЄДРПОУ 40551877)

про стягнення 94 342,50 грн.

Представники сторін:

від позивача - Шипіло Д.О.

від відповідача - Сиротко М.В. (зал)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Міхно Юлія Анатоліївна звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про стягнення 94 342,50 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2024р. у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Міхно Юлії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" - відмовлено повністю.

09.10.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" про прийняття судом додаткового рішення про стягнення судових витрат в сумі 35 500 грн.

Частинами 2,3 ст.221 ГПК України, передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" від 09.10.2024р. за вх.№ 2-1590/24 ухвалою призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2024р.

Суд запропонував відповідачу надати суду письмові пояснення по суті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 500 грн.

Станом на день судового засідання 04.11.2024р. письмові заперечення та клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу від представника Фізичної особи-підприємця Міхно Юлії Анатоліївни до суду не надходили.

Безпосередньо у судовому засіданні представник фізичної особи-підприємця Міхно Ю.А. висловив усні заперечення проти заяви

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" про прийняття судом додаткового рішення про стягнення судових витрат в сумі 35 500 грн. Заява обгрунтована наступним.

Згідно з договором про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023 (пункт 3.1. сторони домовились, що гонорар буде визначений додатковою угодою до цього Договору), сторони дійшли згоди, що гонорар адвоката за виконання робіт, вказаний в додатковій угоді № 12 та складає 35500 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень.

Обсяг робіт погоджений сторонами:

1. Зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення (усна консультація), а саме: надання юридичних послуг, зокрема, у справі за позовною заявою про повернення коштів 1000 (одна тисяча) гривень.

2. Вивчення документів, що надані клієнтом, відповідних нормативних актів та аналіз судової практики 2000 (дві тисячі) гривень.

3. Підготовка та направлення для клієнта відповідних звернень до підприємств (контрагентів) 1000 грн.

4. Узгодження з клієнтом юридичної стратегії та інформування клієнта про аналіз первинних документів, отриманих відповідей та можливих сум судових витрат 1500 грн.

5. Підготовка та направлення відзиву на позовну заяву, оформлення додатків та подання до суду. Супроводження судової справи 15 000 грн.

6. Особиста участь у засіданнях, підготовка інших процесуальних документів (клопотання, заперечення та інше). Контроль за рухом справи протягом всього процесу 15 000 грн.

Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ «Ламан Шипінг» адвокат Сиротко Михайло Володимирович, заявляв під час надання пояснень по суті та у судових дебатах, крім того, у відзиві на позовну заяву був наданий орієнтовний розрахунок витрат, які відповідач поніс у зв`язку із судовим розглядом справи в Господарському суді Одеської області на загальну суму 35500 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень.

Під час судових дебатів представником відповідача було зазначено, що документи, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу буде надано протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення.

Під час розгляду даної справи та станом на 04.11.2024р. жодних заперечень від Позивача щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Оскільки, рішенням Господарського суду Одеської області у задоволенні позовної заяви ФОП Міхно Ю.А. відмовлено повністю, вимоги відповідача щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу підлягають розгляду.

Представником позивача до закінчення судових дебатів було зроблено в судовому засіданні заяву на підставі ч.8 ст.129 ГПК України щодо надання протягом 5 днів документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу, зокрема: Акт виконаних робіт від 08 жовтня 2024р.; Прибутковий касовий ордер від 07 жовтня 2024р.; Договір про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року та додаткової угоди у № 12 до договору про надання правової допомоги. (усі документи в оригіналі в наявності у представника відповідача - адвоката Сиротко М.В.)

Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, 25.05.2023 між відповідачем та адвокатом Сиротко Михайло Володимировичем було укладено Договір про надання правничої допомоги № 2505, згідно з яким виконавець зобов`язується надати клієнту правову допомогу, на умовах та обсязі визначених цим Договором.

Для надання правової допомоги та виконання отриманихдоручень клієнтом надаються виконавцю такі повноваження: консультування з правових питань; складання необхідних процесуальних документів та подання їх в установленому законом порядку, без будь-яких обмежень; складання документів юридичного хаоактеру; звернення з адвокатськими запитами; представництво інтересів клієнта у оранах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, з питань, що стосуються отриманого від клієнта доручення по цьому договору; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою, з питань, що стосуються предмету цього договору; представництво інтересів та підписання процесуальних документів від імені клієнта у судах з правами та обов`язками сторони або третьої особи у відповідному провадженні без будь-яких обмежень; представництво інтересів клієнта у виконавчому провадженні з правами та обов`язками сторони виконавчого провадження; здійснення інших видів адвокатської діяльності, послуги адвоката, з правами та обов`язками, передбаченими ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Також сторонами було укладено додаткову угоду № 12 до договору № 2505, згідно якої було визначено детальний опіс робіт та розрахунок вартості професійної правничої допомоги: 1) зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, а саме: надання юридичних послуг, зокрема, у справі за позовною заявою про повернення уоштів - 1 000, 00 грн.; 2) вивчення документів, що надані клієнтом, відповідних нормативних актів та наліз судової практики - 2 000, 00 грн.; 3) підготовка та направлення для клієнта відповідних звернень до підприємств (контрагентів) - 1 000, 00 грн.; 4) узгодження з клієнтом юридичної стратегії та інформування клієнта про аналіз первинних документів, отриманих відповідей та можливих сум судових витрат - 1 500, 00 грн. 5) підготовка та направлення відзиву на позовну заяву, оформлення додатків та подання до суду; супроводження судової справи - 15 000, 00 грн. 6) особиста участь у засіданнях, підготовка інших процесуальних документів; контроль за рухом справи протягом всього процесу - 15 000, 00 грн.;

Згідно з Актом виконаних робіт від 08.10.2024 адвокатом надано позивачу послуги правничої допомоги на загальну суму 35 500 грн, а саме: 1) зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, а саме: надання юридичних послуг, зокрема, у справі за позовною заявою про повернення уоштів - 1 000, 00 грн.; 2) вивчення документів, що надані клієнтом, відповідних нормативних актів та наліз судової практики - 2 000, 00 грн.; 3) підготовка та направлення для клієнта відповідних звернень до підприємств (контрагентів) - 1 000, 00 грн.; 4) узгодження з клієнтом юридичної стратегії та інформування клієнта про аналіз первинних документів, отриманих відповідей та можливих сум судових витрат - 1 500, 00 грн. 5) підготовка та направлення відзиву на позовну заяву, оформлення додатків та подання до суду; супроводження судової справи - 15 000, 00 грн. 6) особиста участь у засіданнях, підготовка інших процесуальних документів; контроль за рухом справи протягом всього процесу - 15 000, 00 грн.;

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 26.02.2015 у справі Двойних проти України (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд акцентує увагу, що усі усні заперечення представника позивача ФОП Міхно Ю.А. - проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" про прийняття судом додаткового рішення про стягнення судових витрат в сумі 35500 грн. зводяться до того, що надані представником відповідача документи на підтвердження понесених витрат ( Акт виконаних робіт від 08 жовтня 2024 року; Прибутковий касовий ордер від 07 жовтня 2024 року; Договір про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року та додаткової угоди у № 12 до договору про надання правової допомоги ) не містят посилання на конкретний номер справи № 916/2093/24.

Разом з тим позивач ФОП Міхно Ю.А. не заперечує факту, що представництво відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" здійснював адвокат Сиротко Михайло Володимировичем на підставі ордеру серія ВН № 1258909 від 26.05.2023р.- т.1.а.с.110) , саме він підготував та подав до суду через особистий кабінет підсиситеми Електронний суд відзив по суті позовних вимог (т.1,а.с.57-116), заперечення на відповідь на відзив (т.1, а.с. 135 - 143), подавав заяви та клопотання, особисто приймав участь у судових засіданнях тощо.

У матеріалах справи наявні зазначені документи, суд досліджував їх зміст.

Дослідивши заяву відповідача про розподіл судових витрат, проаналізувавши акт виконаних робіт від 08.10.2024, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати відповідача в справі № 916/2093/24, не є обґрунтованими.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу Кодексу).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування (стягнення) витрат на правничу допомогу.

При цьому враховується, що судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, оцінивши додані до заяви докази, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням принципу справедливості, верховенства права та встановлення, що розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом щодо деяких послуг, є завищеним щодо позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.129,244,254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" від 08.10.2024р. за вх. №2-1590/24 про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/2093/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Міхно Юлії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (65082, м.Одеса, Військовий узвіз, буд.12, офіс 401, код ЄДРПОУ 40551877) витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (Десять тисяч) грн.

3. В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 05.11.2024р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна