Ухвала

від 07.11.2024 по справі 917/1580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

07.11.2024 Справа № 917/1580/24

Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка", вул. Леоніда Каденюка, 30, м. Чернівці, 58018

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп", Шлях Київ-Харків, корпус 134 км., Пирятинський район, Полтавська область, 37043

про стягнення 22 078,20 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці" імені Леоніда Каденюка" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" про стягнення суми попередньої оплати за неотриманий товар у розмірі 22 078,20 грн за договором №129 від 26.12.2023 року (вх. №1647/24).

Ухвалою суду від 19.09.2024 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було надати письмові пояснення з приводу кількості отриманого ним бензину А-95 за договором № 129 від 26.12.2023 року; надати суду обґрунтований розрахунок суми основного боргу; за необхідності - уточнити ціну позову; зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

24.09.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками (вх. №12635) на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2024 року про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до поданої заяви позивач виконав усі вимоги, зазначені в ухвалі суду від 19.09.2024 року.

25.09.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками та заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками на офіційну адресу місцезнаходження відповідача - Шлях Київ-Харків, корпус 134 км., Пирятинський район, Полтавська область, 37043 (вх. №12725).

Ухвалою від 30.09.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

01.11.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1461, документ сформований в системі "Електронний суд" 31.10.2024 року), в якому заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на введення на території України режиму воєнного стану. На думку представника відповідача, дана причина пропуску встановленого строку є поважною.

Також у відзиві відповідачем заявлено клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

При вирішенні клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву суд керувався наступним.

Згідно з частиною 4 статті 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Як зазначалось вище, ухвалою від 30.09.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також даною ухвалою суд встановив відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 30.09.2024 року була направлена на офіційну електронну адресу відповідача та доставлена до його електронного кабінету - 30.09.2024 року о 11:05 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, останній день строку для подання до суду відзиву на позовну заяву припав на 15.10.2024 року.

Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі № 916/3022/21.

Частина 3 стаття 119 ГПК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на відзив встановлений судом, а не законом, суд міг би продовжити означений строк за умови якби від відповідача до закінчення цього строку надійшла заява про продовження. Тобто, в даному випадку відповідачем подано відзив після закінчення строку, встановленого судом, тому питання щодо збільшення такого строку має вирішуватись шляхом його продовження, а не поновлення.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано строку встановленого судом для подання відзиву на позов, а клопотання про продовження строку на подання відзиву відповідечем не подано до закінчення цього строку, суд не має правових підстав для продовження та поновлення процесуального строку для подання відзиву.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що наведені відповідачем у відзив обставини не свідчать про наявність виключних підстав для поновлення чи продовження процесуального строку з врахуванням такого.

Так, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Окрім того суд відзначає, що розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

Суд звертає увагу, що відповідач не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідачем не надано достатнього обґрунтування та належних доказів, які б свідчили про неможливість у визначений судом в ухвалі від 30.09.2024 строк подати відзив на позовну заяву. Сам по собі факт запровадження воєнного стну в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Крім того, відповідач до закінчення строку на подання відзиву мав можливість звернутися до суду з клопотанням про продовження відповідного строку.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" в частині прийняття до розгляду відзиву з додатками залишається без розгляду.

Відносно клопотання відповідача про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін суд зазначає наступне.

Статтею 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, справи, у яких ціна позову не перевищує 268 400,00 грн.

За правилами статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи з критеріїв, визначених ч. 5 ст. 12 ГПК України, поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні, а тому дана справа визнається судом малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі статті 247 ГПК України. З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про необхідність розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з частиною 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За приписами ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 250 ГПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, оскільки справа №917/1580/24 є малозначною, а відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи приписи ч. 7 ст. 250 ГПК України, клопотання відповідача про призначення справи у судове засідання з викликом сторін не підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що суд при розгляді справи оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності незалежно від форми здійснення судочинства (спрощеного чи загального позовного провадження), що відповідає вимогам частин 1, 2 статті 2 ГПК України, відповідно до яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відтак справа підлягає подальшому розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Керуючись ст. 232-235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" про поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву по справі № 917/1580/24.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" в частині прийняття до розгляду відзиву з додатками (вх. № 14610 від 01.11.2024 року) залишити без розгляду.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвала підписана 07.11.2024 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко