Ухвала

від 07.11.2024 по справі 910/12559/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12559/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В. В.

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про відвід колегії суддів у складі: Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,

Малашенкової Т. М.,

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про визнання зобов`язань припиненими,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - Товариство, АТ "Нікопольський завод феросплавів"), звернулося 24.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 зі справи № 910/12559/20.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 касаційну скаргу Товариства у справі № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк, заявник) 04.11.2024 подало до Суду заяву про відвід суддів: Бенедисюка І. М. - головуючий, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М. у розгляді справи № 910/12559/20.

Обґрунтовуючи заяву про відвід суддів Бенедисюка І. М., Булгакової І. В., Малашенкової Т. М., заявник, зокрема, зазначає: " що при визначенні складу суду для розгляду справи за касаційною скаргою Товариства було порушено встановлений законом порядок розподілу судових справ, що є підставою для відводу колегії суддів; справа № 910/12559/20 за касаційною скаргою Товариства надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду після нового її розгляду судом нижчої інстанції; відсутні будь-які правові підстави для передачі справи № 910/12559/20 раніше визначеному для розгляду справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів): Бенедисюк І. М., Булгакова І. В., Малашенкова Т. М., позаяк в такому випадку справа підлягала обов`язковому автоматизованому розподілу між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді та рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3."

Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2024 визнано необґрунтованим відвід, заявлений Акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" суддям:

Бенедисюку І. М., Булгаковій І. В., Малашенковій Т. М., у розгляді справи № 910/12559/20. Справу № 910/12559/20 передано на авторозподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

Вказана заява мотивована тим, що при визначенні складу суду для розгляду справи за касаційною скаргою Товариства було порушено встановлений законом порядок розподілу судових справ, що є підставою для відводу колегії суддів; справа

№ 910/12559/20 за касаційною скаргою Товариства надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду після нового її розгляду судом нижчої інстанції; відсутні будь-які правові підстави для передачі справи № 910/12559/20 раніше визначеному для розгляду справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів): Бенедисюк І. М., Булгакова І. В., Малашенкова Т. М., позаяк в такому випадку справа підлягала обов`язковому автоматизованому розподілу між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді та рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

На розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г. знаходилася справа № 910/12559/20 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021.

Верховний Суд постановою від 17.05.2023 касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі № 910/12559/20 скасував, а справу № 910/12559/20 за позовом АТ "Нікопольський завод феросплавів" до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання зобов`язань припиненими передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20 позов АТ "Нікопольський завод феросплавів" до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання зобов`язань припиненими задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20.

Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат") як особа, яка не брала участі у справі, звернулося 24.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у справі

№ 910/12559/20.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 касаційну скаргу АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Ємця А. А., Жайворонок Т. Є.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Жайворонок Т. Є. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.

Верховний Суд постановою від 01.08.2024 касаційну скаргу АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 910/12559/20 - без змін.

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат") звернулося 18.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 910/12559/20.

Згідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 касаційну скаргу АТ "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Ємця А. А., Малашенкової Т. М.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Ємця А.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюка І. М. - головуючий, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

Верховний Суд постановою від 22.08.2024 касаційну скаргу АТ Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 910/12559/20 - без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, АТ "Нікопольський завод феросплавів" подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 касаційну скаргу Товариства у справі № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Нікопольський завод феросплавів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 910/12559/20 та призначено касаційну скаргу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до Закону.

Частинами першою, другою, третьою статті 32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (далі - ЄСІКС) під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІКС. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК до визначення Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІКС такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Діловодство в Суді здійснюється в АСДС з урахуванням вимог чинного законодавства.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

За рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3 касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів); (пункт 2 частини п`ятої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", стаття 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8).

З урахуванням викладеного вище, розподіл касаційної скарги Акціонерного товариства "Покровський гірничо збагачувальний комбінат" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 910/12559/20, яка надійшла до Верховного Суду після направлення вказаної справи на новий розгляд постановою Верховного Суду від 17.05.2023, здійснювався 24.06.2024 шляхом автоматизованого розподілу між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності), було здійснено в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді та рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3 (враховуючи, що в ухвалі Верховного Суду від 02.07.2024 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо збагачувальний комбінат" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 910/12559/20 не встановлено порушень при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи при визначенні складу суду).

Як вже було зазначено, згідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 касаційну скаргу Товариства у справі № 910/12559/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

Отже, передачу вказаної справи 25.09.2024 відповідним протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду здійснено відповідно до вищезазначених Положення та Рішення зборів суддів.

Також, помилковими є посилання заявника на ухвалу Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/16781/21, оскільки касаційна скарга на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 стосувалася розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, яке є похідним від рішення по суті у справі та не є самостійним рішенням, тоді як авторозподіл 24.06.2024 у справі № 910/12559/20 здійснювався з метою визначення складу суду для розгляду касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 про повернення апеляційної скарги, яка є самостійним процесуальним рішенням.

З огляду на викладене, аргументи заявника про те, що автоматизований розподіл касаційної скарги АТ "Нікопольський завод феросплавів" проведено з порушенням встановленого законом порядку та твердження заявника, що колегія суддів, керуючись принципами сталості та єдності судової практики, а також обов`язковості висновків щодо застосування норм права, не має процесуальної можливості висловлення іншої, ніж наведена у справі № 910/16781/21, позиції, оскільки такі дії очевидно свідчитимуть про фактичний відступ від зроблених у відповідній справі висновків, що в даному випадку є виключною компетенцією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (посилання на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б. від 30.11.2022 у справі № 910/5172/19), не знайшли свого підтвердження, а тому відвід є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід колегії суддів у складі: Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,

Малашенкової Т. М. у справі № 910/12559/20 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а тому суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід колегії суддів у складі: Бенедисюка І. М., Булгакової І. В., Малашенкової Т. М. у справі № 910/12559/20.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус