Рішення

від 21.10.2024 по справі 559/3474/22

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/3474/22

Провадження № 2/559/19/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення земельного сервітуту та встановлення нового сервітуту,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції учасників.

1.1.Позивачі обґрунтовують позов тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на зареєстрованих на правах приватної власності кількох суміжних земельних ділянках, що належать позивачу ОСОБА_1 і землекористувачем якої є позивачка ОСОБА_2 , відповідачу ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_3 . Позивачам у будинку АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . 15.04.2011 на належну позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку встановлено земельний сервітут на право проїзду відповідачу ОСОБА_3 до свого гаража на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0060 га. Договір сервітуту від 15.04.2011 у позивачів та у ДП «Центр державного земельного кадастру» відсутній. У ході експлуатації своєї частини будинку у позивачів виникла необхідність провести ремонтні роботи будинку, проте, зовнішні стіни їх частин житлового будинку розташовані на земельній ділянці, на якій встановлено сервітут, що суперечить нормам ДБН. У позасудовому порядку домовитися з відповідачами про порядок користування їхніми земельними ділянками позивачам не вдалося. Вони продовжують чинити перешкоди у доступі до частини їх будинку. 15.12.2022 ОСОБА_5 письмово звернувся до відповідачів з пропозицією скасувати земельний сервітут та укласти новий договір про встановлення земельного сервітуту. Оскільки домовленості досягнуто не було, тому позивачі змушенні звернутися до суду.

1.2. Представник відповідача ОСОБА_3 адвокатка Каленська О.П. подала відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову внаслідок безпідставності. У відзиві вказує, що 15.04.2011 на належну ОСОБА_1 земельну ділянку на підставі договору встановлено безстроковий, безоплатний земельний сервітут площею 0,0600 га (0,0042 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та 0,0018 га для проходу) на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивачі не надали доказів про те, що сервітут унеможливлює використання ними їхньої земельної ділянки за цільовим призначенням. Посилання на п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 є безпідставним, оскільки вказана норма стосується нової садибної та дачної забудови, а не існуючої. Позивачі не є власниками садиби, а є власниками квартири у багатоквартирному будинку. Крім того, позивачами не надано доказів порушення умов користування сервітутом відповідачами, натомість позивачі створюють перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та членами його сім`ї земельною ділянкою, щодо якої встановлено земельний сервітут, у зв`язку з чим дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_6 змушена була звернутися до Дубенської міської ради, якою було розглянуте порушення та притягнуто позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Також вважає, що наявність технічної можливості зміни площі встановленого земельного сервітуту з 0,0060 га до 0,0042 га., яка встановлена висновком експерта, не є підставою для припинення земельного сервітуту. Відповідач використовує земельні ділянки, обмежені сервітутом виключно за цільовим призначенням, визначеним умовами сервітуту та не чинить перешкод у використанні позивачами земельної ділянки за її цільовим призначенням. Крім того, позивачі не довели, що у відповідачів, зокрема у ОСОБА_3 як сервітутовласника, відпала потреба у використанні частини земельної ділянки позивача для проїзду до власної земельної ділянки та житлового будинку, а сам відповідач не відмовляється від сервітуту. Також, позивачі зазначають, що зверталися до відповідачів з пропозицією укладення договору про встановленні сервітуту, однак ОСОБА_3 не погоджується з цим твердженням, оскільки на момент надходження так званої пропозиції, договір сервітуту є дійсним. Крім того, ця пропозиція не містить істотних умов договору сервітуту, саме строку встановлення сервітуту та умов щодо оплатності чи безоплатності. Тому, просить у позові відмовити повністю

1.3. Позивачами подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що в позовній заяві наведені докази того, що сервітут, встановлений договором 15.04.2011 на земельній ділянці, яка прилягає до зовнішньої стіни квартири позивачів, унеможливлює використання ними земельної ділянки по причині неможливості здійснення її догляду та проведення поточних ремонтних робіт будинку, так як відстань до межі земельної ділянки, на якій встановлено сервітут, від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку менше 1 м. Доказом порушення ОСОБА_3 умов користування сервітутом є інформація з Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про непоодинокі звернення ОСОБА_2 на неправомірні дії її сусідів та про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності через розміщення на сервітутній землі будматеріалів для ремонту власного будинку. Крім того, відповідач перекручує факти, встановлені висновком експерта. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

1.4. Представник відповідача ОСОБА_3 адвокатка Каленська О.П. подала заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вказує, що звернення позивачів до правоохоронних органів не є доказом порушення ОСОБА_3 умов користування сервітутом. Також ввважає, що твердження позивача про те, що порушення позивачем як власником сервітуту умов сервітуту є підставою для припинення сервітуту є хибним, оскільки позивач не є власником сервітуту, він є власником земельної ділянки, обтяженої сервітутом. Також зазначає, що висновок експерта, долучений позивачем до позовної заяви не має значення для розгляду справи, оскільки питання про припинення сервітуту або встановлення сервітуту згідно рішення суду є питаннями права. Просить відмовити у задоволені позову.

1.5. Представником відповідача ОСОБА_4 адвокаткою Вишковською В.І. подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Відповідач ОСОБА_4 категорично заперечує, що ним чиняться будь-які перешкоди у доступі до частини будинку позивачів. З подібними питаннями до нього ніхто не звертався і взагалі він вважає, що в даній ситуації відсутній предмет спору по відношенню до нього. Позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував порушення їхніх прав зі сторони ОСОБА_4 . Також позивачі не зазначають, що припинилися підстави для встановлення сервітуту, а також те, що встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Єдиною причиною, за якою, на думку позивачів, має бути припинений земельний сервітут, це необхідність провести ремонтні роботи, тому що відповідачі чинять перешкоди у доступі до частини їхнього будинку. Яким чином чиняться ці перешкоди, у позовній заяві не вказано.

1.6. Представником позивача адвокатом Шевчуком В.М. подано відповідь на відзив ОСОБА_4 , згідно якої зазначає, що сервітутом встановлено лише право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, що не спростовується відповідачем разом з тим, належне ОСОБА_4 приміщення частини будинку дозволяє йому вихід на вулицю з квартири через свою територію, що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком експерта. У ОСОБА_4 відсутній транспортний засіб, тому сервітут на право проїзду для нього взагалі не потрібний. Вважає, що підстави для припинення старого сервітуту і встановлення нового чітко викладені у позовній заяві та підтвердженні належними доказами.

1.7. Представником відповідача ОСОБА_4 адвокаткою Вишковською В.І. подано заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що у відповідача наявні два транспортні засоби, тому твердження позивача, що вказаний сервітут йому не потрібен є помилковими. Позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував порушення їхніх прав з боку ОСОБА_4 , також не надано доказів, що встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, за її цільовим призначенням. Вважає, що підстави припинення земельного сервітуту відсутні.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено учасникам строки для подачі заяв по суті. Одночасно судом було задоволено клопотання позивача і витребувано у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного підприємства «Ленд Сервіс» договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2011. Витребувану інформацію суду не надано: у відповідачів договір відсутній, за юридичною адресою ПП «Ленд Сервіс» працівники відсутні. Судом було надано сторонам можливість висловити свої вимоги та заперечення у вступних промовах і після дослідження доказів також підсумувати позиції у заключних промовах.

2.2. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шевчук В.М. позовні вимоги підтримав та надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. Додатково вказав, що представник ОСОБА_3 стверджує, що позивачами не надано доказів порушення умов користування сервітутом відповідачів та не доведено факт неможливого використання ними земельної ділянки за цільовим призначенням. Разом з тим у позовній заяві наведені докази того, що сервітут встановлений договором у 2011 році на земельній ділянці, яка прилягає до зовнішньої стіни квартири позивача унеможливлює використання ним земельної ділянки по причині неможливості здійснення її догляду та проведення поточних ремонтних робіт будинку, так як відстань до межі земельної ділянки, на якій встановлено сервітут від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку менша 1 м, чим порушено п. 6.1.41 ДБН. Доказом порушення ОСОБА_3 умов користування сервітутом є інформація з Дубенського РВП, в якій зафіксовано непоодинокі звернення ОСОБА_2 на неправомірні дії її сусідів, в тому числі фарбування ОСОБА_3 біля вікон позивачки його автомобіля. Зазначає, що сервітут для ОСОБА_3 встановлено лише для праву проїзду, а не для проведення робіт по ремонту автомобіля. Представник відповідача зазначає, що позивачі створюють перешкоди у користуванні земельною ділянкою, щодо якої встановлений сервітут, однак притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 і підтверджує, що власник не може користуватись своєю земельною ділянкою навіть для того, щоб зробити ремонт, бо за скаргою ОСОБА_3. ОСОБА_2 була притягнута до відповідальності за ст. 186 КУпАП виконкомом Дубенської міської ради. Однак, вказана постанова не може вважатися належним та допустимим доказом порушення умов сервітуту зі сторони ОСОБА_2 , так як за ст. 186 КУпАП передбачено відповідальність саме за самоуправство. Але не може вважатися самоуправством зберігання піску на ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності. Крім того, після іншої заяви ОСОБА_3 про вчинене аналогічне правопорушення, виконкомом Дубенської міської ради провадження у справі було закрите у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення. Таким чином, підтверджено факт відсутності будь-яких перешкод з боку позивачів у користуванні відповідачем земельної ділянки щодо якої встановлено сервітут, але одночасно підтверджено той факт, що позивачі не можуть навіть пісок на землю, обтяжену сервітутом висипати, щоб зробити ремонт будинку. Посилання відповідачів на правову позицію ВСУ від 20.05.2022 у справі №504/2175/18-ц не може бути прийнято судом до уваги, так як правовідносини мають іншу правову природу, зокрема стосуються встановлення земельного сервітуту внаслідок порушення ст. 100 ЗК та ст. 402 ЦК щодо попереднього врегулювання спору про встановлення земельного сервітуту на підставі домовленостей позивача та власника - володільця земельної ділянки та з`ясування можливості задоволення вимог позивача іншим шляхом, менш обтяжливим для власника. Майно, з метою забезпечення та використання якого встановлено сервітут, у тій справі є самочинним будівництвом, а не законно збудованим об`єктом. Також, представниця відповідача стверджує, що у висновку експерта за результатом проведення земельно-технічного дослідження від 04.11.2022 встановлено наявність технічної можливості зміни площі земельного сервітуту. Разом з тим, даним висновком не тільки встановлено технічну можливість зміни площі, а й запропоновано надання відповідачам сервітуту площею 0,042 га на право проїзду на т/з на земельній ділянці площею 0,0217 га, яка належить ОСОБА_1 . Посилання представника відповідача на узгодження його позиції з висновками ВСУ у постанові від 28.10.2019 у справі №130/300/16-ц на має жодного підґрунтя, так як в цій постанові досліджувалася можливість припинення земельного сервітуту на підставі висновків судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, в якій визначено ряд альтернативних варіантів зміни існуючого сервітуту по території земельної ділянки позивача із збереженням можливості проходу та проїзду до земельної ділянки відповідача, а також варіанти для проходу до земельної ділянки. Відповідачі вважають, що рекомендації, які містяться у висновку експерта не мають значення для розгляду справи, оскільки питання припинення сервітуту або його встановлення згідно рішення суду є питанням права. З цим твердженням також погодитися не можна, так як залучення експертизи з питань права регулюється і ст. 73 ЦПК України. Неможливість застосування до даних правовідносин п. 6.1.41 ДБН по причині того, що дана норма стосується тільки нової дачної та садибної забудови, а не існуючої, є лише припущенням відповідачів. Даним пунктом встановлено відстань для догляду за будинками та здійснення їх поточного ремонту до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку, яка не може бути меншою як 1 м. При цьому цією нормою передбачено, що має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню опадів з поверхонь та карнизів на територію суміжних ділянок. Відстань найбільш виступаючої конструкції стіни квартири позивача до межі земельної ділянки щодо якої встановлений сервітут відсутня, виконання необхідних заходів, що запобігатимуть попаданню опадів з поверхонь та карнизів позивачами не може бути забезпечено. Вказуючи на те, що відповідачі не чинять перешкод позивачам у використанні земельної ділянки за її цільовим призначенням, представник не врахував той факт, що цільовим призначенням спірної земельної ділянки є саме будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Яким же чином ОСОБА_1 використати цю земельну ділянку за цільовим призначенням для обслуговування будинку, якщо вона обмежена сервітутом, межа якого проходить по зовнішній стіні квартири його будинку? Відповідач ОСОБА_3 не погоджується з пропозицією власника земельної ділянки про укладення договору про встановлення сервітуту, оскільки домовленості досягнуто не було, позивачі вимушені були звернутися до суду з позовом. Як підтверджено у висновку експерта прохід по спірній земельній ділянці ОСОБА_4 взагалі не потрібен, так як вхід до частини його будинку здійснюється з іншої сторони вулиці. Представник ОСОБА_4 підтверджує дотримання останнім умов сервітуту, відсутність підстав для його припинення та не відмовляється від нього при відсутності у нього даного сервітуту. Відповідачі, не маючи сервітуту, не знаючи його змісту, просять не припиняти його дії. Зазначене може засвідчити, що такий договір сервітуту існував формально, фактично не укладався та сторонами не підписувався. Оскільки сервітут це право обмеженого користування чужим майном, потреба у його встановленні виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь яким іншим способам. Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі власника, можливості задовольнити свої потреби іншим способом. Власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном і відповідно припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут, який встановлений Договором від 15.04.2011, на земельній ділянці, яка прилягає до зовнішньої стіни квартири позивача, унеможливлює використання ним земельної ділянки, у результаті чого неможливо здійснити її догляд та проведення поточних ремонтних робіт будинку, так як відстані до межі земельної ділянки, на який встановлено сервітут від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку менше 1 м. На запитання сторони відповідача представник вказав, що відповідачі користуються сервітутом. Також пояснив, що позивачі не зверталися із заявою до правоохоронних органів по факту того, що ОСОБА_3 фарбував під вікнами ОСОБА_2 свій автомобіль та до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за це притягнутий не був. Вважає, що позивачі є власниками земельної ділянки, хто є власником сервітуту не знає, бо самого сервітуту в позивачів немає. На момент встановлення сервітуту будинок, у тому числі і квартира позивача ОСОБА_1 , вже існувала. До суду звернулися лише зараз, тому що це є правом особи звернутися з позовом у той час, коли вони вважатимуть за потрібне. Тому просить позов задовольнити.

2.3. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи свого представника та вказав, що об`єкт забудови, який знаходиться земельній ділянці, є багатоквартирний будинок. Підтвердив, що відповідач ОСОБА_4 ніяких перешкод у використанні земельної ділянки не робить, у нього вхід до будинку знаходиться з іншої сторони. Лише ОСОБА_3 ходить по земельній ділянці позивача та «качає» свої права, зняв витяжку з будинку на його стіні зі сторони відповідача ОСОБА_3 . Крім того, вказав, що самого договору сервітуту не має. Здалеку, на відстані йому показували якийсь папір, що це сервітут, але звідки він взявся - не знає. Показував син ОСОБА_3 , який для нього самого є племінником та похресником. Він підписував документи про приватизацію землі, а ніякого договору на сервітут не підписував. Він просто хоче мати частину землі коло своєї хати, щоб йому не заважали.

2.4. Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що земельна ділянка, на якій розташований будинок приватизована, належить її чоловікові. Коли вони почали робити ремонтні роботи по утепленню їхньої частини будинку, то з`ясували, що вони не можуть підійти до будинку. Їй самій постійно погрожують, влітку вони навіть не можуть відкрити двері будинку. Все що вона хоче, це зробити нові документи і відділитися від відповідачів. Самого сервітуту у неї не має, договір про його укладення не бачила. Відстані від земельної ділянки, на яку накладено сервітут до стіни їхньої частини будинку взагалі не має, вони ходять біля самих дверей, роблять, що захочуть, немає ніякої поваги. У відповідача ОСОБА_4 є можливість заходити до своєї частини будинку з іншої сторони, він не ходить через спірну земельну ділянку. До гаража ОСОБА_4 також заїжджає від дороги. Також вказала, що вони проживають у будинку, у якому кожному виділена певна частка. В даному будинку є кілька квартир. Земельна ділянка, на яку накладено сервітут, знаходиться біля будинку, вона приватизована та належить ОСОБА_1 . Але їхньою землею користується ОСОБА_3 та його вся родина, ходять, роблять збитки, як тільки позивачі хочуть щось зробити на своїй земельній ділянці, ОСОБА_3 відразу каже за сервітут. А сервітуту в дійсності то не має. ОСОБА_4 там мало ходить і перешкод ніяких не чинить, тому йому оплату за сервітут і не просять встановити.

2.5. Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Каленська О.П. в судовому засіданні надала пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву, додатково вказала, що земельний сервітут встановлено на підставі договору сервітуту. Ці відомості підтверджуються інформацією із земельного кадастру, яка міститься в справі та іншими доказами, тому це є та обставина, яка не підлягає доказуванню. З даною обставиною погоджуються як позивачі у своїй позовній заяві, так і відповідачі у наданих заявах по суті позовних вимог. Згідно чинного законодавства, дія земельного сервітуту підлягає припиненню, зокрема, за порушення власником сервітуту умов користування сервітутом. У своїй позовній заяві та у відповіді на відзив сторона позивача вказує, що оскільки існує адміністративна справа, за якою ОСОБА_3 чи його дружина, звернулися із заявою про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують умови встановленого сервітуту і комісією виконавчого комітету Дубенської міської ради було встановлено, що дійсно такий випадок трапився, було накладено стягнення на власників земельної ділянки. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у двох випадках: припинення підстав його встановлення та коли встановлення сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено сервітуту, за її цільовим призначенням. Позивачі не надали доказів про те, що встановлений на їх земельній ділянці сервітут унеможливлює використання ними цієї земельної ділянки за цільовим призначенням. Посилання позивачів на неможливість проведення ремонту зовнішньої частини будинку у зв`язку з існуванням сервітуту не доведено жодними доказами. Посилання сторони позивача на п. 6.1.41 ДБН є безпідставним, оскільки вказана норма стосується нової садибної та дачної забудови, а не існуючої. Крім того, вказані норми стосуються індивідуальних житлових будинків. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджують самі позивачі у судовому засіданні, їхнє житло не є індивідуальним житловим будинком, їхнє житло є окремими квартирами, розташованими в багатоквартирному будинку. Тобто, вказані норми ДБН не можуть бути застосовані до багатоквартирного будинку. Також, позивачами не надано доказів порушення умов користування сервітутом відповідачами, зокрема ОСОБА_3 . Відповідаючи на запитання представника відповідача, позивач ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_3 та члени його сім`ї користуються земельною ділянкою, обтяженою сервітутом, таким чином, що ходять по цій земельній ділянці до своєї квартири, що власне і визначено укладеним сервітутом. Посилання ОСОБА_2 на те, що вона не хоче бачити відповідачів, які там ходять, не заслуговують на увагу, оскільки це не є підставою, визначеною законодавством, для припинення сервітуту. Посилання позивачів та висновок експерта за результатами земельно-технічного дослідження, яким встановлено наявність технічної можливості зміни площі встановленого сервітуту, як на підставу припинення сервітуту, який встановлено безстроково, також не є підставою припинення земельного сервітуту згідно ЗК України. Крім того, позивачі не довели, що у відповідачів, зокрема у ОСОБА_3 , відпала потреба у використані частини земельної ділянки, яка обтяжена сервітутом. Більше того, відповідач користується цією земельною ділянкою в такому обсязі, який передбачено сервітутом, жодних порушень при цьому не вчиняє. Посилання позивачів на багато чисельні звернення до правоохоронних органів із заявами на відповідача, не є доказом порушень умов користування ОСОБА_3 сервітутом, оскільки будь-яких рішень суду чи інших органів, які б підтверджували вину у вчинені порушень позивачами надано не було. Також вказала, що договору земельного сервітуту не бачила, ОСОБА_3 його також не має. Підставою вважати, що сервітут існує, є інформація з державного земельного кадастру, де зазначено обтяження земельної ділянки сервітутом «для проїзду по визначеному шляху» та викопіювання земельної ділянки, на якій зазначена спірна земельна ділянка і вказано «для проходу для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ». Сервітут встановлено на земельній ділянці, яка призначена для будівництва та обслуговування будинку. Щодо меж сервітуту вказала, що цю інформацію отримала зі змісту позовної заяви. Таким чином, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню, просить у позові відмовити.

2.6. Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Вишковська В.І в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та надала пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву. Додаткового вказала, що ОСОБА_4 з лютого 2022 року і по даний час перебуває у ЗСУ. Він категорично заперечує проти позовних вимог, оскільки ним не чиниться будь-які перешкоди у доступі робітників до частини будинку позивачів. З подібними питаннями до нього ніхто не звертався і він вважає, що в даній ситуації взагалі відсутній предмет спору по відношенню до нього. Позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував порушення їхніх прав зі сторони ОСОБА_4 . Також зазначила, що ЗК України чітко передбачено, що дія земельного сервітуту може бути припинена в судовому порядку виключно у двох випадках: припинення підстав його встановлення та коли встановлення сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено сервітуту, за її цільовим призначенням. Позивачі у свою чергу не зазначають, що припинилися підстави для встановлення сервітуту, а також не зазначають, що встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Підтвердила, що ОСОБА_4 користується земельним сервітутом, а саме: здійснює заїзд своїм т/з до гаража. Той факт, що гараж знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_4 і він має змогу заїхати у нього з іншої сторони, не означає, що він не може заїжджати на свою земельну ділянку зі сторони позивачів, де встановлено сервітут. Самого договору сервітуту у ОСОБА_4 не має. Тому позовні вимоги є безпідставними, просить у позові відмовити.

2.7. Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що там має бути прохід. Також вказав, що зміст сервітуту йому відомий, договір був, але де він зараз, не знає, у нього його не має, підтвердив існування безоплатного сервітуту. Заперечує проти позову, бо якщо забрати тих 80 см., то проходу там не буде. По плану має бути 1м 15см, а на даний час там є 75 см. Площа земельної ділянки, на яку встановлено сервітут становить 0,6га. Він має право на прохід і на проїзд по даній земельній ділянці, іншої земельної ділянки для проходу не існує.

2.8. Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що жодних перешкод у доступі позивачів до їхнього будинку не чинив. Підтримав позицію свого представника, так як вважає, що прав інших осіб не підтримував. Також вказав, що зміст сервітуту йому не відомий, будь-яких паперів, де вказано слово сервітут, він не підписував. Про сервітут дізнався від сусідки ОСОБА_2 , до цього навіть на знав, що значить саме слово «сервітут». Вона прийшла до нього, почала показувати якісь папери, на яких було його прізвище, і тоді дізнався про суд. Це конфлікт між ОСОБА_1 і це його не цікавило. Але коли побачив на паперах свої прізвище, зрозумів, що це його також стосується. Він взагалі рідко буває вдома. Ніяких паперів він не підписував, окрім приватизації земельної ділянки та погодження її меж. Також підтвердив, що він не має можливості пройти до своєї земельної ділянки, щоб не пройти по чужій. Йому потрібно і право проходу, і право проїзду до його земельної ділянки. По спірній земельній ділянці він ходить до свого сараю, ніяких конфліктів з ОСОБА_1 у нього немає, живуть мирно.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0217 га з кадастровим номером 5610300000:01:003:1370, що розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3НВ-0001034162022 (а.с.8).

3.2. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0384 га, кадастровий номер 561030000001:003:1369, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №691641 Також ОСОБА_3 є власником одноповерхового цегляного житлового будинку з господарськими будівлями за цією ж адресою згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.11.1998 (а.с.77, 78).

3.3. Всі учасники визнають, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельних ділянок площами, 0,0120 га, 0,0099 га та 0,011 га з кадастровим номером 5610100000:01:028:0383, що також знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

3.4. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001034162022 від 03.10.2022 вбачається, що на належну ОСОБА_1 земельну ділянку встановлено земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0060 га на підставі Договору сервітуту від 15.04.2011 безстроково (а.с.9).

3.5. Разом з тим, Договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2011 в матеріалах справи взагалі відсутній, суду не надано і відповідно судом не оглядався ні оригінал, ні його копія, бо:

1)у сторони позивача примірника договору немає (а.с. 52-54) і власник земельної ділянки ОСОБА_1 стверджує, що такий документ не підписував;

2)відповідач ОСОБА_3 не надав суду договір, оскільки він у нього відсутній (а.с.67);

3)відповідач ОСОБА_4 не надав суду договір, оскільки він у нього відсутній і також стверджує, що такий документ не підписував;

4)за юридичною адресою ПП «Ленд Сервіс» працівники відсутні (а.с. 105-106, 129-130).

5)згідно інформації, наданої Рівненською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» №01/36 від 07.11.2022, в архіві Договір сервітуту, зареєстрований 15.04.2011, відсутній (а.с. 31).

3.6. З інформації, наданої Дубенською міською радою №07-02-30/590-Ф-702 від 01.09.2022 встановлено, що на звернення ОСОБА_1 було повідомлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 56100300000:01:003:1370, розташованій в АДРЕСА_1 , площею 0,0217 га, наданій ОСОБА_1 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, наявні обмеження (обтяження) землевпорядного характеру (земельний сервітут) у її використанні. Дані обмеження встановлені на постійній основі та передбачають прохід чи проїзд через земельну ділянку до суміжної земельної ділянки. І роз`яснено, що дія земельного сервітуту може бути припинена в судовому порядку (а.с.18).

3.7. Згідно висновку судового експерта ОСОБА_10 за результатами проведення судового земельно-технічного дослідження №112/22 від 04.11.2022, встановлено, що технічно можливо для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлення земельного сервітуту площею 0,0042 га на право проїзду на транспортному засобі, на земельній ділянці площею 0,0217 га, кадастровий номер 5610300000:01:003:1370, яка належить ОСОБА_1 , місце розташування АДРЕСА_1 . Разом з тим, суд звертає увагу, що при дослідженні документів та виїзді на місце розташування спірної земельної ділянки, експертом встановлено, що земельний сервітут площею 0,0060 га було встановлено, за видом сервітут - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (Додаток №2 - Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.10.2022). У викопіюванні земельної ділянки, виконаному приватним підприємством «Ленд Сервіс», зазначено, що земельна ділянка площею 0,0060 га, на які накладається сервітут, призначена для проходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . У верхньому лівому кутку викопіювання зазначена відмітка «погоджено» і три підписи з розшифруванням: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Під час дослідження експертом встановлено, що крім площі (0,0042 га) необхідної для проїзду на транспортному засобі ОСОБА_3 до свого гаража, а ОСОБА_4 до своєї ділянки площею 0,0110 га, додано площу (0,0018га) для проходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Але ця частина земельної ділянки прилягає до належної частини будинку ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 є доступ до входу в свою частину будинку через свою земельну ділянку, площею 0,0384 га ОСОБА_4 прохід по цій частині земельної ділянки взагалі не потрібний, вхід до приміщень його будинку здійснюється з АДРЕСА_3 . Згідно договору і акту виконаних робіт вартість судового земельно-технічного дослідження становила 4560 грн. (а.с.10-16).

3.8. 15.12.2022 ОСОБА_1 письмово звертався до відповідачів з пропозицією скасувати земельний сервітут від 15.04.2011 та укласти новий договір на встановлення земельного сервітуту площею 0,0042 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на належній йому земельній ділянці площею 0,0217 га з кадастровим номером 5610300000:01:003:1370 (а.с.34,35).

3.9. Згідно інформації, наданої Дубенським РВП ГУНП в Рівненській області від 29.07.2022, вбачається, що до Дубенського РВП в період 01.01.2021-28.07.2022 надходили звернення ОСОБА_2 щодо неправомірних дій сусідів, зокрема: 30.04.2021 про те, що сусід погрожує їй фізичною розправою; 01.06.2021 про те, що її сусід ОСОБА_3 фарбує свій автомобіль навпроти її вікон; 24.06.2021 надійшла письмова заява ОСОБА_2 , в якій вона просить притягнути до відповідальності гр. ОСОБА_15 за вчинення відносно неї та її чоловіка хуліганських дій; 05.07.2021 ОСОБА_2 подано заяву про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме нанесення тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_3 , що внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 125 КК України; 30.08.2021 надійшла заява ОСОБА_2 про те, що у неї виникають конфлікти з її сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_18 ; 18.10.2021 надійшло повідомлення ОСОБА_2 , що ОСОБА_3 погрожує їй фізичною розправою; 15.07.2022 надійшла заява ОСОБА_2 , що гр. ОСОБА_19 ображав її нецензурними словами (а.с.88).

3.10. Згідно постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2023 року, винесеної адміністративною комісією при виконкомі Дубенської міської ради, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП, бо 20.11.2022 близько 05.00 год. по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, на яку накладено сервітут для проходу ОСОБА_3 , самовільно демонтувала бруківку, висипала пісок, чим порушила обмеження сервітуту. Потерпілий - ОСОБА_3 (а.с.100).

3.11. Згідно постанови №12 по справі про адміністративне правопорушення від 16 червня 2023 року, винесеної адміністративною комісією при виконкомі Дубенської міської ради, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 186 КУпАП, а саме порушення обмеження сервітуту закрито у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, бо вона не є стороною правовідносин, які виникають зі встановлення сервітуту. Згідно протоколу ОСОБА_2 ставилось у провину ідентичне правопорушення, про яке йшлось в п.3.10, а саме: 03.05.2023 по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, на яку накладено сервітут для проходу ОСОБА_3 , самовільно висипала пісок, чим порушила обмеження сервітуту. Потерпілий - ОСОБА_3 (а.с.164).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вказані норми кореспондують із статтею 321 Цивільного кодексу. Відповідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Відповідно ч. 1-3 ст. 319 цього ж Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, ЗК України, ЦК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. З метою зменшення негативних наслідків встановлення земельних сервітутів ч. 4 зазначеної статті встановлено важливе положення про те, що земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника земельної ділянки або землекористувача.

Згідно ст. 91,96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення зокрема такого земельного сервітуту: право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби іншим способом.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ст. 100 ЗК України). У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Ст. 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Ст. 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Згідно зі ст. 102 ЗК України та 406 ЦК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1,2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. У межах розгляду даної справи сторонами підтверджено належними, допустимими, достатніми доказами, що усі учасники справи є власниками нерухомого майна, у тому числі кожен із відповідачів своїми земельними ділянками, які є суміжними із належною позивачу земельною ділянкою з кадастровим номером 56103000000:01:003:1370, яка обтяжена зареєстрованим сервітутом.

5.2 Однак, під час розгляду справи судом з`ясовано, що Договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2011 фізично відсутній і у позивача, і у двох відповідачів, а також в архіві земельного кадастру, тому дослідити підстави його встановлення, умови і навіть предмет, істотні умови договору - неможливо. Прізвище відповідача - « ОСОБА_4 », однак у викопіювання до земельної ділянки вказано, що сервітут погоджено особою з іншим прізвищем - « ОСОБА_4 ». При цьому сам власник земельної ділянки ОСОБА_4 , як і позивач ОСОБА_1 , тобто двоє з трьох ніби підписантів, стверджують, що договір про встановлення сервітуту не укладали, а ОСОБА_3 не зміг пояснити, чому в нього немає цього договору. Хоч обтяження земельної ділянки сервітутом на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху зареєстровано, проте у викопіюванні земельної ділянки, виконаному приватним підприємством «Ленд Сервіс», зазначено, що земельна ділянка площею 0,0060 га, на яку накладається сервітут, призначена для проходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Разом з тим, як зазначили у своїх виступах відповідачі, встановлення сервітуту їм необхідно саме для проїзду: ОСОБА_3 до гаража, а ОСОБА_4 до своєї земельної ділянки. Отже, навіть що це за сервітут - на право проїзду чи проходи - достовірно встановити неможливо. Дубенська міська рада власнику обтяженої сервітутом земельної ділянки також надає відповідь не однозначну, а через сполучник «чи»: чи на право проїзду, чи на право проходу.

5.3. Одночасно судом встановлено, що цільове призначення земельної ділянки, обтяженої сервітутом з невстановленими умовами, - це для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд. Будинок одноповерховий, цегельний, поділений між кількома власниками, у кожного з яких своя квартира і свій шматок землі для її обслуговування. Однак, лише частина землі позивача ОСОБА_1 обтяжена сервітутом.

5.4. У суду є доступ до ЄДРСР, а також в Дубенському міськрайонному суді з 2022 неодноразово знаходились на розгляді чисельні спори між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у різних юрисдикціях - цивільній, про адміністративні правопорушення та кримінальній. Їх хід розгляду і результат значення не мають для правильного вирішення цієї справи, однак всі вони виникали через суперечки, що так чи інакше відносяться до землі, обтяженої сервітутом, - або події були на ній, або спір через неї. Відносини між сторонами ОСОБА_1 очевидно не є добросусідськими. Проте, і на розгляді адміністративної комісії Дубенської міської ради Рівненської області знаходились два матеріали відносно ОСОБА_2 за ст. 186 КУпАП, що передбачає відповідальність за самоправство (пункти 3.10-3.11). Для правильного вирішення цієї справи не має значення протилежний результат розгляду тих справ, де в одному випадку ОСОБА_2 притягли до адміністративної відповідальності, а в другому по суті констатували її невинуватість. Однак, має значення, що порушення, яке ставилось в провину позивачці ОСОБА_2 у тих справах - це розібрання бруківки чи насипання піску на земельну ділянку ОСОБА_1 , обтяжену сервітутом, і в обох випадках потерпілим виступав відповідач у цій справі ОСОБА_3 . Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - це подружжя, яке спільно проживає у квартирі АДРЕСА_1 і відповідно користується земельною ділянкою для обслуговування цього будинку, на яку також накладено сервітут. Але подружжя не змогло змінити бруківку чи відремонтувати стіну свого будинку, бо вони навіть не можуть розмістити будівельні матеріали на землі, яка повністю обтяжена сервітутом. І доказом цього якраз і є рішення адмінкомісії по ст. 186 КУпАП відносно ОСОБА_2 з різницею в кілька місяців.

5.5. Стороною позивача надано суду висновок судового експерта, з якого встановлено, що крім площі (0,0042 га) необхідної для проїзду на транспортному засобі ОСОБА_3 до свого гаража, а ОСОБА_4 до своєї ділянки площею 0,0110 га, додано площу (0,0018га) для проходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Але ця частина земельної ділянки прилягає до належної частини будинку ОСОБА_1 . Тобто, частина землі для вільного обслуговування будинку, що і є цільовим призначенням цієї ж землі, яка б не була обтяжена сервітутом, - взагалі відсутня. І це спричинило порушення прав власника, про яке йшлося вище, а спроба відремонтувати будинок закінчилась ініціювання двох справ про притягнення до адміністративної відповідальності дружини власника майна. При цьому, за даними дослідження, на спростування якого сторона відповідача суду не подала жодних документів, ОСОБА_3 є доступ до входу в свою частину будинку через свою земельну ділянку, площею 0,0384 га., а ОСОБА_4 прохід по цій частині земельної ділянки не потрібний, бо вхід до приміщень його будинку здійснюється з АДРЕСА_1 .

5.6. Згідно висновку вказаного експертного дослідження встановлено, що технічно можливо для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є встановлення земельного сервітуту площею 0,0042 га на право проїзду на транспортному засобі, на земельній ділянці площею 0,0217 га, кадастровий номер 5610300000:01:003:1370, що належить ОСОБА_1 , місце розташування АДРЕСА_1 . І за таких умов залишається частина землі, не обтяженої сервітутом для власника майна ОСОБА_1 , що надає йому можливість обслуговувати будинок.

5.7. При цьому посилання відповідачів, що відсутні підстави для скасування договору про встановлення сервітуту, бо немає підстав згідно ч.2 ст. 102 ЗК України для цього, - на увагу не заслуговують. Суд вправі припинити дію земельного сервітуту у двох випадках: 1) якщо припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням. В цій справі підстави встановлення земельного сервітуту невідомі, бо договір відповідний відсутній. А також суду стороною позивача доведено, що земельний сервітут унеможливив використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, бо вільно обслуговувати свій будинок вони не можуть. І це саме тому, що сервітут не передбачає навіть мінімально необхідної вільної частини ділянки землі, щоб насипати, при наймі, купу піску. Заперечення сторони відповідача ОСОБА_3 , що норми ДБН про мінімальну можливу відстань для обслуговування будинку не можуть бути застосовані, бо це будинок з багатьма квартирами, - також значення не мають. Це будинок, в якому власник кожної квартири має свою частину землі для обслуговування цього будинку. Тому суд в цій справі застосовує норму прямої дії ст. 41 Конституції України, яка гарантує власнику право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. А відповідно для цього сервітут має бути скасований судом і встановлений новий, найменш обтяжливий.

5.8. І суд погоджується із варіантом встановлення земельного сервітуту, запропонованим експертом, оскільки він є найменш обтяжливим для позивачів та не перешкоджатиме їм як власникам користуватися належним майном, та при цьому не порушуватиме прав відповідачів. Власник вправі встановлювати оплату за сервітут і в досудовому порядку між собою сторони цього питання не врегулювали. Однак суд констатує, що 500 грн. на місяць в сучасних умовах - це посильна плата для відповідача і доказів на спростування цього він суду не надав. Тому суд позовні вимоги задовольняє.

5.9. Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ. Оскільки судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів. Однак, беручи до уваги те, що внаслідок конфліктних відносин саме з відповідачем ОСОБА_3 позивачі не можуть використовувати їхню земельну ділянку за цільовим призначенням, а відповідач-військовослужбовець ОСОБА_4 їм будь-яких перешкод не чинив, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати саме з відповідача ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись 91, 96, 98, 99, 100, 102 ЗК України, ст. 317, 319, 321, 402, 403, 404, 406 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити: припинити земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0060 га, встановлений договором від 15.04.2011 на належній ОСОБА_1 земельній ділянці площею 0,0217 га з кадастровим номером 5310300000:01:003:1370 з місцем розташування: АДРЕСА_1 .

Встановити земельний сервітут для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 площею 0,0042 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на належній ОСОБА_1 земельній ділянці площею 0,0217 га за кадастровим номером 5310300000:01:003:1370з наступними геометричними розмірами по периметру (по ходу годинникової стрілки), починаючи від північно-східного кута: 3,23; 8,79; 8,26; 4,25; 1,86 м; далі по стіні будинку: 6,20; 0,32; 5,82 м з місцем розташування: АДРЕСА_1 .

Визначити щомісячну плату за сервітут для ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 2 977,20 грн. та витрати на залучення експерта в розмірі 4560,00 грн., а всього 7 537 (сім тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В зв`язку з роботою в умовах воєнного стану повний текст судового рішення складено 30.10.2024.

Позивачі:

1. ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

2. ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 . Представник позивача: адвокат Шевчук Віктор Миколайович, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачі:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 . Представник відповідача: адвокатка Стасюк (Каленська) Олександра Павлівна, ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2. Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 . Представник відповідача: адвокатка Вишковська Валентина Іванівна, ІНФОРМАЦІЯ_5

Суддя О.Ю. Жуковська