Ухвала

від 06.11.2024 по справі 138/2725/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2725/20

Провадження №11-кп/801/37/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника -адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10

розглянув у відкритому судового засіданні в м.Вінниці клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького апеляційного суду знаходяться матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 з доповненнями, на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.06.2022 відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 296, ч.ч.1,2 ст. 345 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням у місці несвободи.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_12 тривалий час утримується у мовах СІЗО, надумані стороною обвинувачення та підтримані судом ризики значно зменшились, всі допустимі розумні строки пройшли, а подальше тримання його під вартою без конкретно визначеного строку є нелюдським поводженням з особою та порушенням конституційних прав.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання адвоката про зміну ОСОБА_12 запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , потерпілий та його представник заперечили проти задоволення клопотання сторони захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а в задоволенні клопотання адвоката слід відмовити.

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.06.2022 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 296, ч.ч.1,2 ст. 345 КК України та засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців; за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;за ч.1ст.345КК Українидо покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; зач.2ст.345КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05.10.2020 по день внесення застави та його звільнення з-під варти 07.10.2020, а також - з 20.01.2022 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили. Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою.

Вирок суду не набрав законної сили, відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.06.2022 відносно ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про збільшення терміну відбуття строку покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , через що, побоюючись посилення покарання, ОСОБА_8 ухилятися від суду.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_12 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їхз отримати.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.05.2023 продовжено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до завершення апеляційного розгляду кримінального провадження.

Суд дійшов висновку, що продовжують існувати ризики, що стали підставою для обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу і що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти наявним ризикам.

Відповідно до положень ст. 374 КПК України вирок суду має містити рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема щодо запобіжного заходу.

Вбачається, що вироком від 28.06.2022, який оскаржується в апеляційному порядку захисником та прокурором, запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 залишено до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою, отже на час розгляду клопотання встановлені раніше ризики не зменшилися.

Виходячи зі змісту статті 374 КПК України у вироку суду щодо ОСОБА_12 вказаний конкретний, обумовлений часовими рамками строк тримання його під вартою, а саме: до набрання вироком законної сили, що узгоджується з принципом правової визначеності, який є загальною ідеєю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та верховенством права і з огляду на ст. 115 ч. 1 КПК України, якою передбачено обчислення строків, встановлених цим Кодексом не тільки годинами, днями і місяцями, але й вказівкою на подію (в даному випадку дату набрання вироком законної сили) не суперечить принципу законності.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Руслан Яковенко проти України» від 04 червня 2015 року (пункт 46), зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.

Особа засуджена судом першої інстанції, яка перебуває під вартою до закінчення строку оскарження вироку, не може вважатися такою, що перебуває під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за підпунктом «с» пункту 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

При цьому, у вказаному рішенні Європейський суд наголосив, що навіть якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

У такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання, а питання щодо законності такого тримання під вартою можуть бути переглянуті коли виникають нові обставини.

З матеріалів провадження вбачається, що відомості, які характеризують особу обвинуваченого, його сімейний стан та процесуальну поведінку, на які посилається захисник у клопотанні, були враховані при продовженні строку його дії судом.

Доказів того, що на теперішній час сталися суттєві зміни у соціальних зв`язках обвинуваченого чи виникли інші обставини, які б доводили те, що заявлені раніше ризики зменшилися чи зневільовані, чи виникли інші обставини , які б впливали на питання законності тримання під вартою ОСОБА_8 на стадії апеляційного розгляду, захисником не надано.

Тривалість тримання особи під вартою не може слугувати безумовною підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу і підлягає врахуванню у сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 177 та ст. 178 КПК України та існуванням реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та необхідність забезпечення дієвості кримінального провадження з метою завершення розгляду кримінального провадження.

Посилання захисника як на підставу для зміни запобіжного заходу на тривалий апеляційний розгляд не є прийнятними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини та доводи , які зазначені у клопотанні захисника не є достатніми для висновку про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено вироком суду до набрання ним законної сили , належить змінити на більш м`який.Тому клопотання захисника належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 419, ч.2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4