Ухвала

від 06.11.2024 по справі 501/2277/22

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.11.2024

Справа № 501/2277/22

6/501/118/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН»

предмет тапідстави позову: про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

учасники справи:

представник Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» Андрєєва Н.О.

голова Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» - Жихарєва Т.І.

позивач - ОСОБА_1 ,

постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до садівничого об`єднання громадян «Ветеран» про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітною плати за час вимушеного прогулу було відмовлено у повному обсязі (а.с.75-77 т.1).

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 скасовано та прийнята постанова про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 (а.с.171-175 т.1).

До суду звернувся представник садівничого об`єднання громадян «Ветеран» Андрєєва Н.О. про визнання виконавчих листів у справі 501/2277/22 такими, що не підлягають виконанню та повернення безпідставно набутих грошових коштів (а.с.1а-9 т.3), згідно якої заявник просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню:

- виконавчий лист №501/2277/22 від 26 червня 2024, виданий Іллічівським міським судом Одеської області, в якому зазначено: «Стягнути з Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення, з 13.08.2022 року по час поновлення на роботі на посаду завідувача господарством ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран, тобто до 06.12.2023 року, в загальній сумі 167618,72 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 72 копійки), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів»;

- виконавчий лист №501/2277/22 від 26 червня 2024, виданий Іллічівським міським судом Одеської області, в якому зазначено: «допустити негайне виконання Постанови Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року в частині виплати ОСОБА_1 Громадською організацією «Садове обєднання громадян «Ветеран» середньомісячної заробітної плати в сумі 10608,87 грн. з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів»;

- зупинити виконання за цими виконавчими документами в частині перерахування стягнутих коштів;

- стягнути з ОСОБА_1 безпідставно одержані ним кошти у сумі 167618,72 грн. та у сумі 10608,78 грн. за виконавчими листами від 27.06.2024 у справі №501/2277/22.

Заява обгрунтована тим, що Постановою Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 жовтня 2023 року скасовано та прийнята постанова про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Додатковою Постановою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2024 року допущено негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран», та в частині виплати ОСОБА_1 . Громадською організацією «Садове об`єднання громадян «Ветеран» середньомісячної заробітної плати в сумі 10 608,78 грн. (десять тисяч шістсот вісім гривень 78 копійок), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів.

Іллічівським міським судом Одеської області видано два виконавчих листа від 27 червня 2024 року, в яких дослівно викладені резолютивні частини вищезгаданих постанов.

Представник ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран» 09.07.2024 ознайомилась з виконавчими провадженнями за даними виконавчими листами та з`ясовано, що у всіх виконавчих листа вказано невірне найменування ГО, в якості боржника ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран» не має жодного відношення до садівничого об`єднання громадян «Ветеран», у постановах про відкриття виконавчого провадження перекручено зміст резолютивної частини виконавчих листів від 27.06.2024.

Також, заявник стверджує, що Іллічівським міським судом 27.06.2024 видано два виконавчих листа у справі, якими допущено подвійне стягнення з боржника, що є неприпустимим, тощо.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2024, головуючим у справі №501/2277/22 провадження 6/501/118/24 визначено суддю ОСОБА_2 (а.с.37 т.3).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 05.09.2024 суддя Смирнов В.В., в провадженні якого перебувала вказана цивільна справа, відвів себе від розгляду цивільної справи (задовольнив самовідвід) (а.с.47 т.3).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 09.09.2024, справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.56 т.3).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 12.09.2024 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.59 т.3).

В судовому засіданні представник та голова Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» просили суд задовольнити дану заяву з підстав викладених у самій письмовій заяві.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти задоволення даної заяви.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої, другої статті 432ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №465/7682/13-ц від 18.12.2019 року.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39Закону Українивід 21квітня 1999року «Провиконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до садівничого об`єднання громадян «Ветеран» про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітною плати за час вимушеного прогулу було відмовлено у повному обсязі (а.с.75-77 т.1).

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 скасовано (а.с.171-175 т.1).

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано наказ Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» №6-К від 16.03.2022 року про оголошення ОСОБА_1 догани незаконним.

Визнано наказ Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» №12-К від 05.08.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» з 10 серпня 2022 року за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним.

Зобов`язано Громадське об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» поновити ОСОБА_1 на посаду завідувача господарством Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран».

Стягнуто з Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення, з 13.08.2022 року по час поновлення на роботі на посаду завідувача господарством ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран, тобто до 06.12.2023, в загальній сумі 167618,72 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 72 копійки), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів.

Додатковою Постановою Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 допущено негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран», та в частині виплати ОСОБА_1 . Громадською організацією «Садове об`єднання громадян «Ветеран» середньомісячної заробітної плати в сумі 10 608,78 грн. (десять тисяч шістсот вісім гривень 78 копійок), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів (а.с.70-71 т.2).

Іллічівським міським судом Одеської області 27.06.2024 видано виконавчі листи по справі №501/2277/22 (а.с.91-94 т.3).

Суд зазначає, що складові виплат та назва Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран» вказані у виконавчих листах відповідають змісту постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 та додаткової Постанови Одеського апеляційного суду від 29.05.2024.

З огляду на викладене, доводи заяви щодо подвійного стягнення з боржника сум в частині зазначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення, з 13.08.2022 по час поновлення на роботі на посаду та в частині виплати ОСОБА_1 . Громадською організацією «Садове об`єднання громадян «Ветеран» середньомісячної заробітної плати в сумі 10 608,78 грн., з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів, які підлягають до стягненню з боржника у виконавчих листах 501/2277/22 не заслуговують на увагу.

Посилання заявника на те, що з Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран» стягнуто відповідні суми у примусовому порядку, однак з відповідних сум не відраховано всіх обов`язкових податків і платежів, які підлягають до стягнення з боржника у виконавчих листах 501/2277/22, не свідчить про наявність підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в цій частині.

Щодо вимог заяви в частині зупинення виконання за виконавчими документами в частині перерахування стягнутих коштів, суд керується наступним.

Відповідно до ст.129-1Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Як передбачено ч.1 ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно п.2 ч.1, ч.2 ст.34Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про зазначені обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

У відповідності до вимог ст.34Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено виключні обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій.

Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Цивільно процесуальне законодавство не передбачає право суду першої інстанції, який ухвалив рішення, зупиняти виконавче провадження (дії рішення) під час його виконання під час розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Передбачене п.6 ч.1 ст.150ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий цей виконавчий лист.

За таких обставин, клопотання про зупинення виконання виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих листів від 27.06.2024 у справі №501/2277/22, виданих Іллічівським міським судом Одеської області - задоволенню не підлягає.

Щодо вимог заявника про стягнення з ОСОБА_1 безпідставноодержавних ним коштів у сумі 167 618,72 грн. та у сумі 10 608,78 грн. за виконавчими листами від 27.06.2024, суд керується наступним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Грошові кошти, що були стягнуті з боржника на користь ОСОБА_1 не є безпідставно набутими, оскільки підставою набуття коштів є чинні рішення судів та постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що стягнуті грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України та питання про повернення боржнику стягнутої державним державним виконавцем надміру коштів (без врахування із вказаної рішенням суду суми всіх обов`язкових платежів і податків) має вирішуватися не в порядку стягнення безпідставно набутих коштів.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем з дотриманням вимог законодавства, що регулює примусове виконання рішень. Підставою для виникнення у боржника обов`язку зі сплати коштів є сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, під час виконання якого державний виконавець виконує обов`язки, покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, в цій частині заява також не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258-260, 263, 432 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У заяві представника Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та про повернення безпідставно набутих коштів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко