Ухвала

від 15.11.2024 по справі 501/2277/22

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 15.11.2024

Справа № 501/2277/22

6/501/119/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області заяву представника садівничого об`єднання громадян «Ветеран» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран»

предмет та підстави позову: про визнання наказу незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представники відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник садівничого об`єднання громадян «Ветеран» Андрєєва Н.О. про визнання виконавчих листів у справі 501/2277/22 такими, що не підлягають виконанню (а.с.24-29 т.3), згідно якої заявник просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню:

- виконавчий лист №501/2277/22 від 26 червня 2024, виданий Іллічівським міським судом Одеської області, в якому зазначено: «допустити негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран»;

- зупинити виконання за цим виконавчим документом.

Заява обгрунтована тим, що Постановою Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, серед іншого ухвалено «допустити негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран».

Іллічівським міським судом Одеської області видано виконавчий лист 27 червня 2024 року, в якому дослівно викладено резолютивну частину додаткової постанови Одеського апеляційного суду від 29.05.2024, а саме: «допустити негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран».

Представник ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран» 09.07.2024 ознайомилась з виконавчими провадженнями за даними виконавчими листами та з`ясовано, що у всіх виконавчих листах вказано невірне найменування ГО, яке не має відношення до Садівничого об`єднання громадян «Ветеран», тощо.

Також, заявник стверджує, що у постановах державного виконавця перекручено зміст резолютивної частини Постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2024, головуючим у справі №501/2277/22 провадження 6/501/118/24 визначено суддю ОСОБА_4 (а.с.38 т.3).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Смирнова В.В. від 01.08.2024 прийнято до свого провадження справу (а.с.40).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 05.09.2024 суддя Смирнов В.В., в провадженні якого перебувала вказана цивільна справа, відвів себе від розгляду цивільної справи (задовольнив самовідвід) (а.с.50 т.3).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 09.09.2024, справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.53 т.3).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 12.09.2024 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.58 т.3).

В судовому засіданні представник та голова Садівничого об`єднання громадян «ВЕТЕРАН» просили суд задовольнити дану заяву з підстав викладених у самій письмовій заяві.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти задоволення даної заяви.

Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до садівничого об`єднання громадян «Ветеран» про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітною плати за час вимушеного прогулу було відмовлено у повному обсязі (а.с.75-77 т.1).

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.10.2022 скасовано (а.с.171-175 т.1), прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та:

- визнано наказ Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» №6-К від 16.03.2022 про оголошення ОСОБА_1 догани незаконним;

- визнано наказ Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» №12-К від 05.08.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» з 10 серпня 2022 року за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним;

- зобов`язано Громадське об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» поновити ОСОБА_1 на посаду завідувача господарством Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран»;

- стягнуто з Громадського об`єднання «Садове об`єднання громадян «Ветеран» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення, з 13.08.2022 року по час поновлення на роботі на посаду завідувача господарством ГО «Садове об`єднання громадян «Ветеран, тобто до 06.12.2023, в загальній сумі 167618,72 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 72 копійки), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів.

Додатковою Постановою Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 допущено негайне виконання постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран», та в частині виплати ОСОБА_1 . Громадською організацією «Садове об`єднання громадян «Ветеран» середньомісячної заробітної плати в сумі 10 608,78 грн. (десять тисяч шістсот вісім гривень 78 копійок), з відрахуванням із вказаної суми всіх обов`язкових податків і платежів (а.с.70-71 т.2).

Іллічівським міським судом Одеської області 27.06.2024 видано виконавчі листи по справі №501/2277/22 (а.с.91-94, 125-126 т.3).

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої, другої статті 432ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №465/7682/13-ц від 18.12.2019 року.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39Закону Українивід 21квітня 1999року «Провиконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що зміст виконавчого листа в частині повновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран» відповідають змісту постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 та додаткової Постанови Одеського апеляційного суду від 29.05.2024.

Щодо посилань заявника на розбіжності в назві особи-боржника, статусу відповідача, тощо, суд звертає увагу, що дане питання було предметом дослідження апеляційного суду та ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.03.2024 заяву голови Садівничого об`єднання громадян «Ветеран» - ОСОБА_5 про виправлення описок у тексті ухвали Одеського апеляційного суду від 07.02.2024 року залишено без задоволення (а.с.11-14).

Згідно мотивуючої частини даної ухвали вказано, що:

«Стосовно доводів заяви про те, що в ухвалі Одеського апеляційного суду від 07.02.2024 року допущено описку в найменуванні відповідача, оскільки в тексті ухвали Одеського апеляційного суду 07.02.2024 року вказано:

Громадське об`єднання «Садове товариство «Ветеран»,

в той час як вірним є:

Садівниче товариство громадян «Ветеран»,

то апеляційний суд вважає за необхідне вказати, що згідно копії статуту в новій редакції від 2016 року, затвердженого загальними зборами Громадської організації «СОГ «Ветеран», який міститься в матеріалах справи, а саме - т.1, а.с.9, вбачається, що Громадська організація «Садове Об`єднання громадян «Ветеран» (скорочена назва ГО СОГ «Ветеран») є правонаступником прав та обов`язків СОГ «Ветеран» та має юридичну адресу 67800, Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул. Жовтнева, буд. 2 (т.1. а.с.9-10)».

Отже, назва Громадської організації «Садове об`єднання громадян «Ветеран» вказані у виконавчих листах відповідають змісту постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2023 та додаткової Постанови Одеського апеляційного суду від 29.05.2024.

З огляду на викладене, доводи заяви щодо невірності виконавчих листів їх змісту відповідно до постанов Одеського апеляційного суду є необґрунтовані.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в цій частині.

Щодо вимог заяви в частині зупинення виконання за виконавчими документами, суд керується наступним.

Відповідно до ст.129-1Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Як передбачено ч.1 ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно п.2 ч.1, ч.2 ст.34Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про зазначені обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

У відповідності до вимог ст.34Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено виключні обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій.

Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Цивільно-процесуальне законодавство не передбачає право суду першої інстанції, який ухвалив рішення, зупиняти виконавче провадження (дії рішення) під час його виконання під час розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Передбачене п.6 ч.1 ст.150ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий цей виконавчий лист.

За таких обставин, клопотання про зупинення виконання виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих листів від 27.06.2024 у справі №501/2277/22, виданих Іллічівським міським судом Одеської області - задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263, 431, 432 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У заяві представника садівничого об`єднання громадян «Ветеран» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №501/2277/22 провадження 6/501/119/24 відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко