Рішення

від 07.11.2024 по справі 160/21827/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуСправа №160/21827/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

13 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

- визнати дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірними;

- визнати акт про відмову від отримання повістки від 28.06.2024 року недійсним;

- притягти винних до відповідальності;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодувати моральну шкоду у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування вимог позову позивач вказав, що існує обґрунтована підозра, що документи, на яких плануються мобілізаційні дії є фальсифікованими та в подальшому існує реальна загроза подальших протиправних дій зі сторони осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які призведуть до необґрунтованих юридичних наслідків, оскільки повістка не вручалась та не мав можливості відмовитись від її отримання, тому акт є фальсифікованим і не відповідає дійсності. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 04 вересня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

24.09.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 20.06.2024 року солдат запасу ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення особистих даних, що підтверджується у книзі відвідувачів за № 1337 від 20.06.2024 року. Йому видано направлення для проходження військово-лікарської комісії за № 2073 від 20.06.2024 року та повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 після закінчення проходження ВЛК за 28.06.2024 року.

По закінченню проходження ВЛК солдат запасу ОСОБА_1 28.06.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В особистій розмові позивачу запропоновано отримано повістку для призову по мобілізації на особливий період. Солдат запасу ОСОБА_1 у відповідь повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не згодний з висновком ВЛК, і планує оскаржити рішення тому, що недавно переніс інсульт і повністю не вилікувався.

Згодом працівниками відповідача було складено акт відмови від отримання повістки та подано звернення до Нікопольського РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області на розшук № 1/3009 від 10.07.2024 року.

31.07.20224 року працівниками Нікопольського РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області солдат запасу ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як розшуканого.

Відповідач зазначив, що жодних заходів чи проявів протиправної поведінки зі сторони працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача не застосовувались. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

09.10.2024 року позивач надав відповідь на відзив, йому ніхто не пропонував отримати повістку, а лише виказав незгоду з рішенням ВЛК.

Позивач зазначає, що він не є солдатом запасу, не перебуває на військовому обліку, а також не проходив військову службу і не навчався на військовій кафедрі, тому, на думку позивача, статус солдата запасу не відповідають дійсності.

Згідно із частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 .

20.06.2024 року солдат запасу ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення особистих даних, що підтверджується у книзі відвідувачів за № 1337 від 20.06.2024 року. Йому видано направлення для проходження військово-лікарської комісії за № 2073 від 20.06.2024 року та повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 після закінчення проходження ВЛК за 28.06.2024 року.

По закінченню проходження ВЛК солдат запасу ОСОБА_1 28.06.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де останньому запропоновано отримати повістку, якою останній викликався на 09:00 на 01.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із проведенням призову по мобілізації, проте громадянин ОСОБА_1 в категоричній формі від отримання повістки відмовився, про що складено акт від 28.06.2024 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

10.07.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із зверненням щодо доставлення громадянина, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210 та ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач надав до суду копію виписки № 330 від 23.05.2024 року із амбулаторної карти (стаціонарного) хворого повний діагноз зазначено: Ішемічний інсульт у правій тім`яній області з лівобічною пірамідною недостатністю , гіпертонічна хвороба ІІІ ст, ст 3, ризик 4 СН ІІ А.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2024 року у справі № 182/4456/24 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними, підробку документів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Вважаючи неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо застосування заходів адміністративного впливу притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, через підробку документів та відшкодування моральної шкоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, поясненням третьої особи, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

За положеннями ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Зокрема Указом Президента України від 06.11.2023 року №734/2023 « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 16 листопада 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі Закон № 389) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 р. № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, зокрема

- захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. ( частина 1 статті 1 Закону № 2232-XII)

- військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. ( частина 2 статті 1 Закону № 2232-XII)

- військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. ( частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII)

- від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. ( частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII)

- виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). ( частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII)

- Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина 8 статті 1 Закону № 2232-XII)

- щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII)

- громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. ( частина 10 статті 1 Закону № 2232-XII).

- військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. ( частина 1 статті 2 Закону № 2232-XII).

- проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом ( абзаци1 та 2 частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII).

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. ( частина 3 статті 2 Закону № 2232-XII).

- порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. ( частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).

- види військової служби, серед іншого, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. ( абзаци 1-3 частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII).

- виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. (частина 8 статті 2 Закону № 2232-XII).

- громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України. (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XII).

- виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).

- правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", «Про Збройні Сили України", «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).

- початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; ( пункт 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII).

- призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (абзац 1 частини 1 статті 39 Закону № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи прихованою. ( абзац 4 статті 1 Закону № 3543-XII)

- особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. ( абзац 5 статті 1 Закону № 3543-XII)

- організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. ( частина 1 статті 4 Закону № 3543-XII)

- загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. ( частина 2 статті 4 Закону № 3543-XII)

- громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу. ( частина четверта статті 22 Закону № 3543-XII)

- призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). (абзац перший частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII)

- особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України. ( абзац 3 частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII)

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008), зокрема

- громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу. ( пункт 2 Положення № 1153/2008)

- у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також прийом громадян на військову службу за контрактом. ( підпункт 1 пункту 252 цього Положення)

- призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України. Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу ( пункт 253 Положення № 1153/2008)

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ( далі Положення № 154), яким передбачено, зокрема

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ( пункт 1 Положення № 154),

-територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.( пункту 7 Положення № 154)

- завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема, в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів…... ( пункт 8 Положення № 154)

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. ( пункт 9 Положення № 389-VІІІ)

- керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження. (пункт 12 цього Положення № 154).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки

Як суд встановив та не заперечуються сторонами, що позивач 20.06.2024 року солдат запасу ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення особистих даних, що підтверджується у книзі відвідувачів за № 1337 від 20.06.2024 року. Йому видано направлення для проходження військово-лікарської комісії за № 2073 від 20.06.2024 року та повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 після закінчення проходження ВЛК за 28.06.2024 року.

По закінченню проходження ВЛК солдат запасу ОСОБА_1 28.06.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до обґрунтованості позовних вимог спірність питання у цій справі полягає у правомірності дій районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо правомірності дій відповідача під час оновлення особистих даних та проходження військово-лікарської комісії.

Суд звертає увагу та підтверджує відповідач, позивач жодного підтвердження погіршення здоров`я (медичних обстежень, довідок тощо) під час проходження військово-лікарської комісії або під час перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав. Тобто під час оновлення особистих даних та проходження військово-лікарської комісії, позивач не мав при собі документів, які б підтверджували невідповідний стан здоров`я позивача для проходження військової служби.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів щодо свого незадовільного стану здоров`я та доказів хронічних захворювань, які весь час прогресують. Виписка № 330 від 23.05.2024 року із амбулаторної карти (стаціонарного) хворого, надана позивачем до позовної заяви, підтверджує разове перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що дії відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації в період воєнного часу є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук