Ухвала

від 07.11.2024 по справі 360/1458/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

07 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1458/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 360/1458/23 за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком надійшла заява Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 17 жовтня 2024 року за № 03-2515/24 про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 360/1458/23 за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містить норм про процесуальну аналогію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Оскільки дії суду в разі надходження заяв про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статей 161, 171 КАС України.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.

Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини першої статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною третьою статті 376 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, вирішення судом питань про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та зміну способу і порядку виконання судового рішення здійснюється виключно за заявою стягувача у визначені КАС України строки з повідомленням (викликом) учасників справи.

Об`єднання заявником цих заяв в одну унеможливлює розгляд заяв у визначені КАС України строки, оскільки зазначені заяви мають розглядатись окремо у визначеному КАС України порядку.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Разом з цим, в заяві від 17 жовтня 2024 року за № 03-2515/24 про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 360/1458/23 стягувачем визначено ТУ ДСА України у Черкаській області, а не Державна судова адміністрація України.

Також в порушення вимог частини першої статті 167 КАС України в заяві не зазначено повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, її місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

До означеної заяви Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області у якості доказу направлення такої заяви боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області надано аркуш з відображенням такої інформації: «Тема: заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 360/1458/23; От: ТУ ДСА у Черкаській області , дата: 21.10.2024, 11:47, Кому: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , Вложения: 03-2515.pdf, 5,7 МБ».

Разом з цим визначити, що саме направлено заявником на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суд не може, як і встановити взагалі чи направлено вищезазначений лист.

Окрім того, КАС України не передбачено учасникам справи можливості направлення заяв, клопотань тощо як до суду, так і до інших учасників справи на електронні адреси. Передбаченими КАС України способами направлення заяв, клопотань тощо є направлення документів в електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або в паперовій формі листом з описом вкладення.

У цьому випадку Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області на підставі приписів абзацу першого частини другої статті 161 КАС України мало надати суду доказ надіслання листом з описом вкладення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області копій цієї заяви та доданих до неї документів або ж направити заяву та додані до неї документи в електронній формі через електронний кабінет.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи, що заява Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 360/1458/23 за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії подана без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України та вона містить істотні недоліки, які перешкоджають її розгляду, суд вважає за необхідне повернути її Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Черкаській області без розгляду.

Керуючись статтею 7, 161, 167, 169, 171, 376, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 360/1458/23 за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом з заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська