Ухвала

від 07.11.2024 по справі 440/8557/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

. 07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8557/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/8557/24 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області "Про припинення комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" від 17.05.2024 року,

- стягнути з розпорядника коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ідентифікаційний код 04057287, місцезнаходження: площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , судові витрати з правничої допомоги у сумі 30000,00 гривень та зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позов ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 26.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №440/8557/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено; ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №440/8557/24 - скасовано; справу № 440/8557/24 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

02.10.2024 справа №440/8557/24 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду.

У період з 25.09.2024 по 31.10.2024 включно суддя Петрова Л.М. перебувала на лікарняному.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №440/8557/24 передано у провадження судді Петрової Л.М.

10.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Петрової Л.М.

В обґрунтування заяви зазначено, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Позивач вважає, що у даній справі є підстава для відводу судді Петрової Ліми Миколаївни , так як маються обставини, які викликають сумніви у об`єктивності судді. Зазначено, що суддя, незважаючи на заяву про усунення недоліків, незаконно повернула позовну заяву, чим обмежила позивача у доступі до правосуддя на захист свого права на охорону здоров`я і отримання медичних послуг, порушуючи, при цьому, принцип швидкого розгляду справи, так як згідно оскаржуваного рішення міської ради лікарня має бути припинена, порушивши рівність сторін, ставши на сторону відповідачів - суб`єктів владних повноважень, не виконуючи завдання адміністративного судочинства. Сумніви в об`єктивності судді полягають в наступному, виходячи з того, що суддя знає законодавство і практику Верховного Суду, а тому суддя не міг не розуміти, що вчиняє незаконно, залишаючи позовну заяву без руху і повертаючи позовну заяву, а фактично перешкоджає у доступі до правосуддя, при цьому, вказане рішення необ`єктивне суперечить і Конституції України, і практиці Верховного Суду. Зазначає, що позовна заява відповідала вимогам КАС, а у судді у разі об`єктивного підходу були відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без руху та її повернення, що найшло своє підтвердження і в постанові суду апеляційної інстанції, якою скасована незаконна ухвала.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 для вирішення питання про відвід судді Петрової Ліми Миколаївни заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.11.2024 головуючим суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Ліми Миколаївни у справі № 440/8557/24 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Клочка К.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024.

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву про відвід судді Петрової Ліми Миколаївни у справі № 440/8557/24 в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді Петрової Ліми Миколаївни у справі № 440/8557/24, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Згідно зі статтею 17 цього Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

У справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), 09 листопада 2006 року ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, пункт 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов`язковість судового рішення. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Водночас відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Усі доводи заявника є суб`єктивними, посилання заявника на нібито упередженість та заінтересованість судді Петрової Л.М. ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях ініціатора звернення та будь-якими доказами не підтверджуються.

До того ж, як визначено частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отож заява ОСОБА_1 від 10.09.2024 про відвід судді Петрової Л.М. у цій справі не містить будь-яких фактичних даних щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості чи дій, які за своїм зовнішнім вираженням свідчили б про упередженість чи ставили під сумнів безсторонність судді.

А тому підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді Петрової Л.М. у розгляді цієї справи та викликали необхідність її відводу, - немає.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.09.2024 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/8557/24 належить відмовити.

Частиною дванадцять статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі № 440/8557/24 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Cуддя К.І. Клочко