Ухвала

від 07.11.2024 по справі 460/12665/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

07 листопада 2024 року Р і в н е №460/12665/24Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді В.В. Щербакова, розглянувши в письмовому провадженні клопотання про відвід у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

доДубенської міської ради, міського голови м. Дубно Антонюка Василя Михайловича про визнання протиправними та скасування наказів в частині, стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дубенської міської ради, міського голови м. Дубно Антонюка Василя Михайловича в якому позивач просить суд

- визнати протиправними та скасувати розпорядження міського голови Дубенської міської ради Василя Антонюка

від 19.01.2024 №13-к «Про преміювання»,

від 23.02.2024 №29-к «Про преміювання»,

від 25.03.2024 №38-к «Про преміювання»,

від 25.04.2024 №44-к «Про преміювання»,

від 27.05.2024 №55к «Про преміювання»,

від 27.06.2024 №68к «Про преміювання»,

від 25.07.2024 №80к «Про преміювання»,

від 26.08.2024 №95к «Про преміювання» в частині «не встановлення премії начальнику управління освіти ОСОБА_1 у зв`язку з дисциплінарним стягненням (розп. міського голови від 10.01.2024 №3-к)».

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дубенської міської ради на користь позивача матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 43 936, 19 грн., витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., та оплату судового збору.

Ухвалою судді від 30.10.24 позовна заява залишалася без руху. Встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.10.2024 позивачем частково усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.11.2024 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді від 30.10.24, тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

04.11.2024 недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.11.2024 за допомогою системи "Електронний суд" від відповідача - міського голови м. Дубно Антонюка Василя Михайловича до суду надійшла заява про відвід судді Щербакова В.В.

На обґрунтування поданої заяви Антонюк В.М. , з посиланням на положення ст. 36, 169 КАС України, акцентує увагу на тому, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, тому суд мав би прийняти процесуальне рішення про повернення позовної заяви позивачу, натомість продовжив процесуальний строк для усунення недоліків. Вказане, на думку Антонюка В.М. свідчить про неупередженість головуючого судді та порушення принципу рівності сторін.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За правилами частини одинадцятої цієї статті, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вирішуючи в письмовому провадженні питання про відвід судді, суд виходить з того, що за змістом заяви про відвід, вона ґрунтується на положеннях пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Відтак, безумовними є наступні підстави:

1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу;

4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави

1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Цілком очевидним є, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Крім того, ч.4 ст.36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд наголошує, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладена в апеляційній скарзі на судове рішення.

Позивачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Побоювання позивача, що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

За наведеного, розглянувши подану відповідачем - міським головою Антонюком В.М. заяву, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки така заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивач у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та лише свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з діями судді та судовими рішеннями. Викладені доводи не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді.

Отже, визнавши заяву про відвід необґрунтованою, суд вважає за необхідне передати матеріали даної заяви для визначення судді, яким буде здійснюватись її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати заяву про відвід судді В.В. Щербакова необґрунтованою та передати справу №460/12665/24 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Щербаков