Постанова

від 05.11.2024 по справі 752/14828/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/14828/23 головуючий у суді І інстанції Шевченко Т.М.

провадження № 22-ц/824/632/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Нікіпеловою Катериною Євгенівною на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася у суд з зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини, який прийнято до спільного розгляду з основним позовом.

В підготовчому судовому засіданні 15 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна подала заяву про забезпечення позову, у якому просила:

- заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод матері ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька - ОСОБА_2 ;

- встановити тимчасовий графік перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення у даній справі, а саме щотижня кожного понеділка, середи, п`ятниці з 15 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., а також першої та третьої суботи та неділі кожного місяця з 11 год. 00 хв. суботи до 19 год. 30 хв. неділі за місцем проживання матері ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) без присутності батька - ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що між сторонами справи склалися обставини, які позбавляють можливості матір ОСОБА_1 спілкуватися з малолітнім сином.

Так, розпорядженням №184 від 15 травня 2023 року Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації встановлено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : щовівторка та щочетверга з 17:00 до 21:00 год, щосуботи з 16:00 до 20:00 год.

05 листопада 2023 року ОСОБА_2 в порушення вказаного розпорядження із застосуванням фізичної сили до ОСОБА_1 відібрав дитину у матері та відвіз у невідомому напрямку. Наразі ОСОБА_1 не має доступу до малолітнього сина, будь-який зв`язок з дитиною у неї відсутній, а тому існує нагальна необхідність в забезпеченні ОСОБА_1 доступу до малолітнього ОСОБА_3 та наданні можливості спілкуватися з сином.

Позивач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні просили визначити графік перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір?ю ОСОБА_1 в присутності батька ОСОБА_2 , оскільки мати дитини зловживає спиртними напоями, що негативно відображається на виконанні нею своїх материнських обов`язків. Внаслідок вживання алкоголю ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування у Медичному центрі «Адомед» з 25 червня 2023 року по 05 липня 2023 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Встановлено графік перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 у будні дні - кожного дня з понеділка по п`ятницю з 17:00 год. по 19:00 год., у вихідні дні - кожну суботу з 10:00 год. по 18:00 год. в рекреаційних зонах відпочинку в присутності батька ОСОБА_2 . В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Нікіпєлова Катерина Євгенівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову врахував заперечення ОСОБА_2 , однак будь-яких доказів на підтвердження інформації про проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування у Медичному центрі «Адомед» в період з 25 червня 2023 року по 05 липня 2023 року внаслідок вживання алкоголю матеріали справи не містять.

Більш того, всупереч п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України суд в мотивувальній частині ухвали визначив графік (дні тижня та час зустрічей, строки їх тривалості), місце перебування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ніж той, що зазначений в резолютивній частині ухвали.

Також, суд безпідставно не прийняв до уваги пояснення та доводи представника ОСОБА_1 та визначив перебування малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю в присутності батька, що суперечить статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Апелянт вважає, що перебування ОСОБА_3 в силу малолітнього віку в осінньо-зимовий період на вулиці в будні дні з 17:00 до 19:00 год, а в суботу з 10:00 до 18:00 год. не є виправданим, безпечним та не відповідає найкращим інтересам дитини. Окрім того, безперервне перебування малолітнього ОСОБА_3 в суботу з 10:00 до 18:00 «в рекреаційних зонах відпочинку» порушує нормальний та звичний розпорядок дня дитини. Наведене в сукупності свідчить, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини.

Додатково звертає увагу, що матір`ю створено належні побутові умови для спільного проживання та/або проведення часу з малолітнім ОСОБА_3 та з народження хлопчик проживав з ОСОБА_1 (з серпня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому перебування сина з матір`ю за місцем її проживання є можливим і виправданим та відповідатиме найкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому, батько дитини порушує навіть вже встановлений судом першої інстанції графік зустрічей з дитиною.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Нікіпеловою Катериною Євгенівною на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

13 травня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гуревич Максим Геннадійович подав відзив на апеляційну скаргу.

Вказав, що за обставин, які склалися між сторонами, зустрічі дитини із матір`ю без участі батька можуть призвести до негативних наслідків та не відповідають найкращим інтересам дитини.

Також, квартира за адресою: АДРЕСА_1 відповідачці не належить (згідно з Реєстром прав власності на нерухоме майно), адже вона придбала лише майнові права (права набути у власність квартиру в майбутньому), а не право власності на об`єкт в той час як квартира взагалі не зареєстрована як об`єкт нерухомого майна, тобто є лише будівельними матеріалами. Отже, відповідачка просить надати їй право зустрічей з дитиною у об`єкті, який не призначений для проживання (не є житлом, введеним в експлуатацію), що не може відповідати найкращим інтересам дитини.

Також первісний позивач не погоджується із запропонованим часом зустрічей, оскільки з 13.00 до 17.00 у дитини відбувається денний сон, тому час зустрічей, встановлений судом першої інстанції (з 17.00 до 19.00) слід залишити без змін. З цих підстав позивач також не погоджується з перебуванням дитини із 11.00 суботи до 19.30 неділі за місцем проживання матері.

Доводи апелянта в частині недотримання ним встановленого графіку участі вважає неприйнятними, оскільки це не є предметом апеляційного розгляду, а долучені на підтвердження таких обставин докази датовані після постановлення оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представники - адвокати Нікіпелова Катерин Євгенівна та Шишка Юлія Олександрівна вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Зауважили, що час побачень з дитиною визначався позивачкою з урахуванням режиму дня малолітнього ОСОБА_5 , який пізно прокидається.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гуревич Максим Геннадійович заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві.

Додатково ОСОБА_2 пояснив, що оскаржувану ухвалу виконує, на вимогу матері забезпечує її спілкування з сином, навіть у не визначені ухвалою дні. Відповідач не заперечує і не перешкоджає зустрічам матері з сином, навіть у місцях, які не визначені ухвалою суду, однак вважає за необхідне бути присутнім при їх спілкуванні або ж мати можливість спостерігати за ними. Пояснив, що побоюється, що ОСОБА_1 може вивезти сина за кордон, скориставшись введенням воєнного стану.

Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо відібрання та визначення місця проживання малолітнього сина та дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом встановлення графіку перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір?ю ОСОБА_1 у будні дні - кожного дня з понеділка по п`ятницю з 17.00 год. по 19.00 год., у вихідні дні - кожну суботу з 10.00 год. по 18.00 год. в рекреаційних зонах відпочинку в присутності батька ОСОБА_2 .

Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Всупереч означеним вимогам, місцевий суд постановляючи оскаржувану ухвалу вийшов за межі доводів і прохальної частини заяви про забезпечення позову та визначив графік перебування малолітнього ОСОБА_5 з матір`ю «в будні дні - кожного дня з понеділка по п`ятницю, у вихідні - кожну суботу», хоча заявниця просила «щотижня кожного понеділка, середи, п`ятниці, а також першої та третьої суботи … кожного місяця».

Стаття 153 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Стаття 248 ЦПК України передбачено, що у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом, у якому зокрема зазначаються назва процесуальної дії, час вчинення процесуальної дії, ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Крім того, відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 259 ЦПК України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Одним із доводів апеляційної скарги є постановлення оскаржуваної ухвали з порушенням визначеного ст. 259 ЦПК України порядку, оскільки розглянувши заяву про забезпечення позову 15 листопада 2023 року, суд оголосив перерву у судовому засіданні без оголошення результатів розгляду заяви про забезпечення позову (без виходу до нарадчої кімнати та оголошення вступної та резолютивної частини ухвали).

Дійсно, зі змісту оскаржуваної ухвали встановлюється, що її постановлено у відкритому судовому засіданні у присутності учасників справи.

Апеляційний суд констатує відсутність у матеріалах контрольного провадження як протоколу судового засідання так і технічного запису судового засідання (у тому числі посилання на їх наявність), що свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону при розгляді заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Одним із способів захисту прав та інтересів у спорах, що виникають із прав та обов`язків батьків та дітей, є забезпечення позову у спорах про визначення місця проживання дитини шляхом встановлення графіка побачень із дитиною до вирішення спору судом по суті.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №127/31828/19 вказано «у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю.»

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №490/1087/21 вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Поряд з цим, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При встановленні графіку зустрічей із дитиною, необхідно порівнювати негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (визначення місця та часу спілкування дитини) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (втрата емоційного зв`язку між позивачем і дитиною внаслідок відсутності спілкування протягом тривалого часу) з урахуванням законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду.

Європейський суд з прав людини, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

У цій справі, сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживають окремо.

Розпорядженням №184 від 15 травня 2023 року Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації визначено порядок зустрічей ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 , 2022 року народження, наступним чином: щовівторка та щочетверга з 17.00 год. до 21.00 год; щосуботи з 16.00 год. до 20.00 год.

З 25 червня 2023 року малолітня дитина проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право матері на спілкування із сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування, яке перешкоджало б нормальному розвитку хлопчика, або обумовлювало її побачення з ОСОБА_5 у присутності інших осіб, у тому числі з батьком, судом апеляційної інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Більш того, в ході судового розгляду та матеріалами справи встановлено наявність між сторонами неприязних стосунків, зокрема судових проваджень за заявами ОСОБА_1 щодо вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно неї.

Означені обставини не є визначальними при вирішенні судом питання про встановлення графіку перебування дитини з матір`ю як заходу забезпечення позову, однак свідчать про недоцільність присутності батька при таких зустрічах, оскільки останні можуть мати негативні наслідки та вплив на психо-емоційний стан хлопчика.

Колегія суддів також вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо недоречності визначення графіку перебування матері з дитиною у рекреаційних зонах, адже за ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Частина 1 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

З врахуванням віку дитини, тривалості судового розгляду позову про визначення місця проживання дитини, законодавчого визначення рекреаційних зон, колегія суддів вважає, що перебування малолітнього ОСОБА_5 під час зустрічей з матір`ю увесь час на відкритих просторах, ставить під об`єктивний ризик здоров`я, комфорт та благополуччя дитини та відповідно не свідчить про забезпечення його якнайкращих інтересів у такому випадку.

Враховуючи суть спору, що виник між сторонами, вимоги заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, необхідності приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, суд першої інстанції неповно з`ясувавши обставини справи, постановив оскаржувану ухвалу без додержання норм процесуального права, що мають значення для справи.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, та не може бути залишена без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Нікіпеловою Катериною Євгенівною - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод матері ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька - ОСОБА_2 .

Встановити тимчасовий графік перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення у даній справі, а саме:

щотижня кожного понеділка, середи, п`ятниці з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.,

першої та третьої суботи та неділі кожного місяця з 11 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі за місцем проживання матері ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) без присутності батька - ОСОБА_2 .

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Києва, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Києва, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова