Ухвала

від 31.01.2025 по справі 752/14828/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

Іменем України

31 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 752/14828/23

Провадження № 61-16219ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Гуревич Максим Геннадійович (далі - адвокат),

на постанову Київського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року

за заявою ОСОБА_2 (далі - заявниця) про забезпечення позову

у справі за позовом скаржника до заявниці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області - про визначення місця проживання дитини,

за зустрічним позовом заявниці до скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області - про визначення місця проживання дитини і

в с т а н о в и в :

1. 15 листопада 2023 року в підготовчому судовому засіданні заявниця подала Голосіївському районному суду міста Києва заяву про забезпечення позову. Просила:

- заборонити скаржнику чинити будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод заявниці у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом із малолітнім сином - ОСОБА_3 (далі - син) - без присутності скаржника-батька;

- встановити тимчасовий графік перебування сина із заявницею до ухвалення судом рішення у цій справі, а саме щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці з 15:00 до 19:30, а також у першу та третю суботу і неділі щомісяця з 11:00 суботи до 19:30 неділі за місцем проживання заявниці ( АДРЕСА_1 ) без присутності скаржника-батька.

2. 15 листопада 2023 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив заяву частково: встановив графік перебування сина із заявницею у будні дні - щодня з понеділка по п`ятницю з 17:00 до 19:00, у вихідні дні - щосуботи з 10:00 до 18:00 у рекреаційних зонах у присутності скаржника; відмовив в іншій частині заяви.

3. 5 листопада 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу заявниці задовольнив частково: скасував зазначену ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову:

(1) заборонив скаржнику чинити будь-які дії, спрямовані на перешкоджання заявниці у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом із сином без присутності скаржника-батька;

(2) встановив тимчасовий графік перебування сина із заявницею до ухвалення судом рішення у справі: щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці з 17:00 до 19:00; першої та третьої суботи і неділі щомісяця з 11:00 суботи до 17:00 неділі за місцем проживання заявниці ( АДРЕСА_1 ) без присутності скаржника-батька.

4. 5 грудня 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 38112/0/220-24 від 5 грудня 2024 року), у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та скерувати справу на новий розгляд до цього суду. Мотивував так:

(1) квартира, у якій апеляційний суд визначив місце тимчасового перебування сина із заявницею, не належить останній на праві власності. Заявниця придбала лише майнові права (право набути у власність квартиру в майбутньому), а не право власності на об`єкт. Крім того, будинок, у якому розташована та квартира, не введений в експлуатацію. Тому умови перебування там дитини не будуть безпечними. Вказане не може відповідати найкращим інтересам дитини;

(2) забезпечення позову шляхом заборони скаржнику та будь-яким іншим особам перешкоджати заявниці спілкуватися із сином є вирішенням окремого спору (див. близький за змістом підхід у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 грудня 2018 року у справі № 727/3856/18).

5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

5.1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина перша статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

5.2. Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (пункти 2 і 3 частини першої й абзац перший частини десятої статті 150 ЦПК України).

5.3. Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (частина перша статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України)).

5.4. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третя статті 157 СК України).

5.5. У таких чутливих правовідносинах, ураховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітніх дітей, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю має переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю. Тому з метою запобігання втраті їхнього емоційного контакту, погіршенню їхнього психоемоційного стану та відносин на період розгляду справи у суді й остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітніх дітей Верховний Суд вважає за необхідне застосовувати заходи забезпечення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19).

5.6. Суд першої інстанції, частково задовольнивши заяву про забезпечення позову, встановив графік перебування сина із заявницею у будні дні - щодня з понеділка по п`ятницю з 17:00 до 19:00, у вихідні дні - щосуботи з 10:00 до 18:00 у рекреаційних зонах у присутності скаржника; відмовив в іншій частині заяви. Апеляційний суд із таким судовим рішенням не погодився й ухвалив нове про часткове задоволення заяви про забезпечення позову: заборонив скаржнику чинити будь-які дії, спрямовані на перешкоджання заявниці у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом із сином без присутності скаржника-батька; встановив тимчасовий графік перебування сина із заявницею до ухвалення судом рішення у справі: щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці з 17:00 до 19:00; першої та третьої суботи і неділі щомісяця з 11:00 суботи до 17:00 неділі за місцем проживання заявниці без присутності скаржника-батька.

5.7. Апеляційний суд не встановив на підставі зібраних доказів жодних обставин, які б унеможливили право заявниці за визначеним графіком на спілкування та спільне проведення часу із сином без присутності скаржника. Як і не встановив те, що це спілкування перешкоджатиме нормальному розвитку сина та зумовлює необхідність побачень із ним заявниці у присутності скаржника. Крім того, забороняючи останньому перешкоджати заявниці у спілкуванні та вихованні сина, проведенні з ним спільного часу, врахував, що стосунки сторін неприязні (це підтверджують, зокрема судові провадження за заявами заявниці про вчинення скаржником домашнього насильства щодо неї).

5.8. Урахувавши якнайкращі інтереси дитини, суть спору, вимоги заяви про забезпечення позову, апеляційний суд правильно скасував ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Аргументи касаційної скарги на цей висновок не впливають. Скаржник вказав, що апеляційний суд визначив місцем зустрічей матері та дитини квартиру, яка не є власністю заявниці, а будинок, у якому та квартира розташована, не введений в експлуатацію. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник ці доводи ніяк не підтвердив.

5.9. Верховний Суд критично оцінює аргумент скаржника про те, що забезпечення позову шляхом заборони скаржнику перешкоджати заявниці у спілкуванні із сином є вирішенням окремого спору. Відповідна вимога заяви про забезпечення позову узгоджується з вимогами частини першої статті 150 ЦПК України, не є тотожною задоволенню заявлених позовних вимог і не підпадає під інші обмеження, встановлені зазначеною статтею.

5.10. У постанові від 6 грудня 2018 року у справі № 727/3856/18, яку скаржник згадав у касаційній скарзі, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що забезпечення позову (про визначення місця проживання дитини з матір`ю, розірвання нотаріально посвідченого договору щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення з батька відшкодування моральної шкоди) шляхом відібрання дитини від батька та передання її матері на час розгляду справи судом за змістом тотожне задоволенню позовної вимоги про визначення місця проживання малолітнього сина з матір`ю, а заборона відповідачу та будь-яким іншим особам перешкоджати позивачу у спілкуванні з сином фактично є вирішенням окремого спору. За обставинами тієї справи сторони спору мали посвідчений нотаріально договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини. Згідно з тим договором сторони визначили, що дитина має проживати з матір`ю, однак фактично проживала з батьком, який не дозволяв матері бачитись із дитиною, перешкоджав їхнім зустрічам і не дозволяв останні без його присутності.

5.11. На відміну від обставин справи № 727/3856/18 у справі № 752/14828/23 сторони спору не мають нотаріально посвідченого договору щодо здійснення батьківських прав і визначення місця проживання дитини. Відповідно різняться позовні вимоги. Крім того, у справі № 752/14828/23 апеляційний суд не забороняв іншим, ніж скаржник, особам чинити перешкоди матері у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом із сином без присутності скаржника-батька. З огляду на викладене немає підстав вважати, що вказаний суд в ухвалі про забезпечення позову вирішив певний спір сторін.

5.12. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

5.13. Беручи до уваги наведені висновки, застосування процесуальних норм апеляційним судом є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення приписів, зокрема, статті 150 ЦПК України. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області - про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області - про визначення місця проживання дитини.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко