Постанова

від 06.11.2024 по справі 520/3389/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р.Справа № 520/3389/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.07.24 року по справі № 520/3389/24

за позовом Приватної фірми "АВТОСВІТ 2000"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна фірма "АВТОСВІТ 2000", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області у розмірі 17000,00 грн. від 09.11.2023 №0355990901, №0356000901, №0356010901, №0356020901, №0356030901, №0356040901, №0356050901, №0356060901, №0356070901, №0356080901, №0356090901, №0356100901, №0356110901, №0356120901.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі висновку щодо несвоєчасного подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (а тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв за формою №1-ОА встановлено порушення з боку ПФ "АВТОСВІТ 2000" вимог частини 3 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та застосовано відповідальність передбачену абзацом 23 частини 2 статті 17 вказаного Закону у вигляді штрафу на загальну суму 238000,74 гривень. На думку позивача, рішення про застосування фінансових санкцій від 09.11.2023 №0355990901, №0356000901, №0356010901, №0356020901, №0356030901, №0356040901, №0356050901, №0356060901, №0356070901, №0356080901, №0356090901, №0356100901, №0356110901, №0356120901 прийняті відповідачем незаконно, безпідставно та з порушенням норм діючого законодавства України, оскільки, позивач у період з квітня 2022 по травень 2023 не здійснював господарську діяльність по продажу пива, у зв`язку з чим не мав обов`язку надавати податковому органу звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області у розмірі 17000,00 грн. від 09.11.2023 №0355990901, №0356000901, №0356010901, №0356020901, №0356030901, №0356040901, №0356050901, №0356060901, №0356070901, №0356080901, №0356090901, №0356100901, №0356110901, №0356120901.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватної фірми "АВТОСВІТ 2000" судовий збір у розмірі 3570 гривень 00 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватної фірми "АВТОСВІТ 2000" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 гривень 00 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду 05.07.2024 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ПФ "Автосвіт 2000" несвоєчасно подано звіти про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв за формою 1-ОА за квітень-грудень 2022 року, січень-травень 2023 року. Заяву до ГУДПС щодо неможливості виконання свого податкового обовязку відповідно до вимог пп. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України та Наказу МФУ від 29.07.2022 №225 не подавало. Отже, позивачем самостійно подано до контролюючого органу звіти за формою 1-ОА з порушенням термінів встановлених ч. 3 ст. 16 Закону №481. Також відповідач зазначає, що розмір стягнених витрат на правову допомогу є не обгрунтованими та завищеним.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що оскільки ПП "Автосвіт 2000" з квітня 2022 року по травень 2023 року (включно) не здійснювала виробництво пива для реалізації свого права на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом, у позивача відсутній обов`язок подання звіту за формою №1-ОА у законодавчо встановлені строки.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватна фірма "АВТОСВІТ 2000", зареєстроване 09.11.1998 як суб`єкт господарювання - юридична особа в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань зареєстрована за кодом 30136593.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 11.05 Виробництво пива.

Інші види діяльності товариства за КВЕД: 46.34 Оптова торгівля напоями; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування.

Приватна фірма "АВТОСВІТ 2000" 25.03.2021 отримала від Головного управління ДПС у Харківській області ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом, для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік реєстраційний №990210202100001, терміном дії з 25.03.2021 по 25.03.2026.

Місце зберігання на підставі довідки №20180018877 (бланк №199942) від 25.05.2021 зареєстровано за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Героїв Праці, буд.46.

ПФ "АВТОСВІТ 2000" здійснювалась сплата за ліцензію, про що свідчать відмітки про поточні сплати, а саме: за період з 25.03.2021 по 25.03.2022.

В позовній заяви позивачем вказано, що у зв`язку з початком військової агресії рф проти України 24.02.2022, з огляду на те, що зареєстроване місце зберігання та виробництво знаходиться у Салтівському районі міста Харкова, який найбільше постраждав від артилерійських та мінометних обстрілів з перших днів війни, керівництвом підприємства, з метою збереження життя та здоров`я працівників, прийнято рішення про припинення діяльності з виробництва пива та його оптового продажу. На підтвердження чого позивачем надано наказ №23-03/22 від 23.03.2022, виписку з банківського рахунку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 за період з 01.03.2022 по 14.06.2023 та оборотно-сальдову відомість по 36 рахунку за період з березня 2022 по травень 2023 року.

Таким чином, в період з квітня 2022 по травень 2023 плата за ліценцію не здійснювалась, у зв`язку з відсутністю провадження ліцензійної діяльності.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Харківській області від 07.07.2023 №273-РЛ, ліцензія Приватної фірми "АВТОСВІТ-2000" №990210202100001 анульована відповідно до абзацу 2 частини 52 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (на підставі заяви ПФ "АВТОСВІТ-2000").

Розпорядженням від 02.10.2023 №375 місце зберігання за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Героїв Праці, 46 виключено з Єдиного державного реєстру місць зберігання у зв`язку з анулюванням ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №990210202100001.

Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області за результатом опрацювання даних ІС "Податковий блок" та ІКС "Єдине вікно подання електронної звітності" 31.10.2023 встановлено, що Приватною фірмою "АВТОСВІТ-2000" порушено вимоги частини 3 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон України №481), відповідно якого суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. Станом на дату складання даних висновків звіти за формою №1-ОА за квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023 не своєчасно подані.

Результати опрацювання даних зафіксовані у висновках від 31.10.2023 №3268/20-40-09-01-09, №3287/20-40-09-01-09, №3288/20-40-09-01-09, №3289/20-40-09-01-09, №3290/20-40-09-01-09, №3291/20-40-09-01-09, №3292/20-40-09-01-09, №3293/20-40-09-01-09, №3294/20-40-09-01-09, №3295/20-40-09-01-09, №3296/20-40-09-01-09, №3297/20-40-09-01-09, №3299/20-40-09-01-09, №3300/20-40-09-01-09, на підставі яких Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 09.11.2023 №0355990901, №0356000901, №0356010901, №0356020901, №0356030901, №0356040901, №0356050901, №0356060901, №0356070901, №0356080901, №0356090901, №0356100901, №0356110901, №0356120901 у вигляді штрафу в загальному розмірі 238000,00 гривень.

Вважаючи зазначені рішення про застосування штрафних санкцій протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень про застосування фінансових санкцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі -ПК України) встановлено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Спеціальним законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Тобто, обов`язок щодо подачі звіту за формою №1-ОА покладається на суб`єктів господарювання, за умови не лише наявності у них відповідної ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також за умови здійснення ними ліцензованого виду діяльності.

Так, форма звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерстві фінансів України від 11.02.2016 №49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, (далі за текстом - Порядок № 49).

Згідно із пунктами 1, 2, 4, 5, 6 розділу 1 Порядку №49 звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв усього за звітний період (починаючи з 29 коду) згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470. Інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами ІІ та ІІІ Звіту. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.03.2021 ПФ "Автосвіт 200" отримано в ГУ ДПС у Харківській області ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 300 гектолітрів на рік, №990210202100001, терміном дії з 25.03.2021 до 25.03.2026. Сплата за ліцензію здійснена за період з 25.03.2021 по 25.03.2022.

Позивач зазначає, з березня 2022 року підприємством припинено діяльність з виробництва пива та його оптового продажу. Також зазначає, що оскільки суб`єкт господарювання з квітня 2022 року не здійснював виробництво алкогольних напоїв для оптової торгівлі, відтак у нього були відсутні підстави для подання звітності про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі до контролюючих органів.

Відповідно до ч. 52 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.

Також, позивач зазначив, що про відсутність наміру ПФ "АВТОСВІТ 2000" продовжувати діяльність з оптової торгівлі алкогольними напоями - пивом свідчать ті обставини, що позивач не здійснив щорічний платіж, який би надавав право здійснювати зазначену діяльність з 26.03.2022.

Колегія суддів зазначає, що несплата чергового платежу за ліцензію може бути пов`язана не лише з неможливістю такої сплати у зв`язку із дією воєнного стану, а також і небажанням суб`єкта господарської діяльності здійснювати відповідну діяльність.

Матеріалами справи підтверджено, що починаючи з березня 2022 року та на момент перевірки та винесення контролюючим органом висновків від 31.10.2023, діяльність щодо виробництва та оптової торгівлі пивом позивач не здійснював, про що свідчать надані позивачем документи, а саме: наказ №23-03/22 від 23.03.2022, виписку з банківського рахунку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 за період з 01.03.2022 по 14.06.2023 та оборотно-сальдову відомість по 36 рахунку за період з березня 2022 по травень 2023 року. Також, вказані факти підтверджується відсутністю сплати чергового платежу за продовження дії ліцензії з квітня 2022 та інформацією відображеною в звітах про придбання та реалізацію алкогольних напоїв, в яких відображалось тільки залишок продукції на кінець звітного місяця (пиво солодове - 396,151).

Колегія суддів зазначає, що оскільки за період квітень 2022 року - травень 2023 року у ПП "Автосвіт 2000" була відсутня реалізація алкогольних напоїв, а отже несплата чергового платежу за ліцензією може бути пов`язана не лише з неможливістю такої сплати, а також і небажанням суб`єкта господарської діяльності здійснювати відповідну діяльність.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2022 внесено зміни у ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та передбачено, що вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Обов`язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб`єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Позивач вказує, що в червні 2023 року підприємство дізналось про не анулювання ліцензії з боку контролюючого органу, у зв`язку з чим позивач звернувся до податкового органу за отриманням усної індивідуальної податкової консультації щодо порядку її анулювання. Як зазначає позивач, податковим органом повідомлено підприємство про необхідність подання звітів за формою 1-ОА за весь період та заяви про анулювання ліцензії.

В подальшому, з метою анулювання ліцензії, ПФ "АВТОСВІТ 2000" подано 29.06.2023 та 30.06.06.2023 звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за періоди з квітня 2022 по травень 2023 та подано відповідну заяву від 03.07.2023 №17772/АП/73 про анулювання ліцензії.

Розпорядженням ГУ ДПС у Харківській області від 07.07.2023 №273-РЛ, ліцензія ПФ "Автосвіт 2000" №990210202100001 терміном дії з 25.03.2021 до 25.03.2026 анульована, на підставі ч. 52 ст. 15 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (несплата чергового платежу за ліцензію).

Таким чином, позивачем вчинені всі залежні від нього дії задля отримання рішення контролюючого органу про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, обгрунтованих пояснень, що позивач мав обов`язок щомісяця подавати звіти за формою №1-ОА при відсутності здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями та не сплати чергового платежу за ліцензію, контролюючим органом до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у ПФ "АВТОСВІТ 2000" відсутній обов`язок подання звіту за формою №1-ОА після припинення ним ліцензованого виду діяльності, а також у зв`язку із несплатою чергового платежу за продовження ліцензії, у тому числі за період квітень 2022 - травень 2023, відтак спірні рішення про застосування фінансових санкцій підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, з урахуванням наступного.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2024 між ПФ "АВТОСВІТ 2000" та Адвокатським об`єднанням "КОРНЕВИ І ПАРТНЕРИ" укладено договір б/н про надання правничої (правової) допомоги, обсяг якої складається з: збирання доказів шляхом подання адвокатського запиту; складання проєкту позовної заяви та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду; участь у судових засіданнях; складання та подання до Харківського окружного адміністративного суду відповіді на відзив та додаткових пояснень, інших процесуальних довікументів.

06.02.2024 сторони за Договором від 08.01.2024 підписали акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 11475,00 грн.

Вартість наданих послуг сплачена позивачем відповідно до платіжної інструкції №1280 від 06.02.2024 у розмірі 11475,00 гривень.

Разом з тим, позивачем в якості розміру витрат на професійну (правову) допомогу заявлено суму у розмірі 9000 гривень.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в допомненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума в розмірі 5000,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, відтак рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 520/3389/24 змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши сімнадцятий абзац резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі №520/3389/24 в наступній редакції: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП43983495) на користь Приватної фірми "АВТОСВІТ 2000" (код ЄДРПОУ 30136593) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі №520/3389/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді В.Б. Русанова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 07.11.2024 року