Ухвала

від 07.11.2024 по справі 160/441/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/441/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №160/441/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №160/441/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

06.11.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована 05.11.2024 в системі «Електронний суд» апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на зазначене рішення.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву про поновлення строку на оскарження рішення суду, в обгрунтування якої скаржник посилався на запровадження воєнного стану та просив строк поновити.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 01.07.2024, тоді як апеляційна скарга подана до суду 05.11.2024, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, рішення суду від 01.07.2024 по справі №160/441/24 в електронному вигляді було надіслано скаржнику в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 10.07.2024.

Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.

Вказані скаржником обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.

Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк скаржником надано не було.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Отже, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань або обставин, які свідчать про наявність об`єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, що могли б бути визнані судом поважними.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо сплати судового збору.

Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову, при цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн (3028 х 0,4).

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1211,20 грн, то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн (1211,20 х 150%), а з урахуванням коефіцієнту 0,8 1453,44 грн.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу частини другої цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у частині першій статті 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку сплати судового збору у спірних правовідносинах.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Крім того, обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

З огляду на зазначені вище обставини, підстави для задоволення клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, військовій частині НОМЕР_1 належить сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн.

Щодо направлення апеляційної скарги позивачу.

Згідно пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що від обов`язку надсилання копій документів учаснику справи, який відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, звільняється учасник справи який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету.

Оскільки військова частинна НОМЕР_1 є суб`єктом владних повноважень, то при поданні до суду документів в електронній формі апелянт зобов`язаний надати суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи, у даному випадку позивачу.

До апеляційної скарги додано скріншот, згідно якого апеляційна скарга з додатками направлена на електронну пошту представника позивача адвоката Гаспарянц Дмитра Михайловича, однак такі докази не є належним направленням позивачу копії апеляційної скарги у розумінні КАС України.

Таким чином, належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу та/або його представнику апелянтом не надано.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 в адміністративній справі №160/441/24, наведені військовою частиною НОМЕР_1 .

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №160/441/24 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;

-належні докази направлення апеляційної скарги (з додатками, за наявності) позивачу;

- докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за позовом немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.А. Шальєва