Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/441/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/441/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року (суддя Юхно І.В.) в справі № 160/441/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В апеляційній скарзі відповідач військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта повторюють зміст відзиву на позовну заяву.

Зокрема, апелянт вказує, що в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з чим на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31 грудня 2015 року № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Департаментом фінансів Міністерства оборони України доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2, згідно з якими у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами) індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення.

Враховуючи підвищення розміру щомісячної премії військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27 січня 2016 року № 44 (зі змінами) та значним підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям, індексація з 01 січня 2016 року військовослужбовцям частини не нараховувалась і відповідно, виплата її не проводилась.

Також відсутні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 06.06.2016 по 07.09.2017 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та у період з 08.09.2017 по 02.07.2021 у військовій частині НОМЕР_1 .

Листом від 30.11.2023 №8848/ФЕС військова частина НОМЕР_2 повідомила позивачу, що відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 року №248/1485 в період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у Міністерства оборони України не було. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року №13700/з та від 08.08.2017 року №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за попередні періоди немає. Враховуючи викладене, а також те, що запроваджено новий механізм визначення початку обчислення Індексу споживчих цій для нарахування індексації, з метою уникнення проблемних питань щодо нарахування різних сум індексації, в грудні 2015 року мало бути здійснено упорядкування структури грошових доходів відповідно до постанови №1013. Дня проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав розраховуватися з січня 2016 року. Таким чином, період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. Одночасно повідомлено, що листи Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, вони носять інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм. Таким чином, відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випередженим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.

Листом від 04.09.2023 №1554 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу, що згідно із пунктом 1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (чинна протягом спірного періоду): «Роз`яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України». Враховуючи значне підвищення у 2016 році розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин роз`яснення від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2, згідно яких у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для здійснення військовою частиною «нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 02 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року».

Наявні у матеріалах справи копії бланків особового рахунку військовослужбовців за 2017-2018 роки свідчать про те, що позивачу індексація грошового забезпечення не здійснювалась.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2024 №423/178 індексація грошового забезпечення за період з 08.09.2017 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 06.06.2016 по 07.09.2017 за період служби у військовій частині НОМЕР_2 відповідачем військовою частиною НОМЕР_2 не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у спірні періоди із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з конкретизацією їх змісту відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 у період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року, у складі військової частини НОМЕР_1 в період з 08 вересня 2017 року по 02 липня 2021 року.

В період з 06 червня 2016 року по 07 вересня 2017 року та з 08 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідачами не нараховувалась та не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вид 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон - № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка).

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Частиною другою статті 6 цього ж Закону визначено Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотки).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Як вказано вище, спірним в цій справі є питанням визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), оскільки під час служби позивача змінились правила визначення такого місяця.

Позивач вважає, що базовим місяцем в спірний період повинен бути місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078, якою, в тому числі, внесено зміни, якими поширено його положення для новоприйнятих працівників, які застосовується з 1 грудня 2015 року:

«Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник».

При цьому, загальне правило визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення встановлено у п. 5 Порядку № 1078:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».

Відповідно до пункту 14 цього Порядку роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає у тому, що «…обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».

Тобто, з 1 грудня 2015 року змінились правила визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, у тому числі й військовослужбовців, і Порядок № 1078 з вказаної дати більше не містив правила, що таким місяцем є місяць прийняття особи на роботу.

Єдиним правилом визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення стало таке: місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець).

Іншого правила з 1 грудня 2015 року чинне законодавство не містило.

Відтак, для особи, яка проходила службу, обчислення індексу споживчих цін з 1 грудня 2015 року мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Листом Міністерства соціальної політики України від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17 підтверджено, що посадові оклади військовослужбовців в останнє підвищувались в січні 2008 року.

Лише після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами позивача щодо січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року встановлено незмінність посадових окладів військовослужбовців.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01 січня 2008 року, в тому числі в період проходження позивачем військової служби (до 01 березня 2018 року), що є підставою для встановлення іншого місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, не відбувалося.

Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 саме січень 2008 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Враховуючи, що нарахування, виплата грошового забезпечення та проведення індексації належить до компетенції відповідачів, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірні періоди з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Відповідачами не доведено правомірності своїх дій при визначенні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача.

Доводи апелянта про передчасність визначення базового місяця січня 2008 року, що призведе до безпідставних видатків з бюджету, а позивачу індексація за спірний період нараховувалась відповідно до постанови Уряду та роз`яснень профільних відомств, суд відхиляє, адже за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Аргумент апелянта про те, що відповідач є бюджетною установою, здійснює видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у відповідних кошторисах, суд відхиляє, адже відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

При цьому судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, суд зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність не проведення відповідачами індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року та, відповідно, обраний спосіб захисту порушеного права позивача зобов`язання нарахувати та виплатити таку індексацію із застосуванням цього базового місяця.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в справі № 160/441/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року в справі № 160/441/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 листопада 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом

Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов